¹

Слова Єремії, сина Хелкіїного, зі священиків у Анафофі, у землі Веніаміновій,

¹

Словеса` і^е^ремїи пррoка, сн~а хеlкїева, эT сщ~ен#ник# и^же бышA въ а^наџотњ, в# ꙁемли` венїами'новњ”

²

до якого було слово Господнє у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, у тринадцятий рік царювання його,

²

И$же бы'сть сло'во гн~е к немђ въ дн~и ѓ^сїя, сн~а а^ммо'ня цр~я і^ё'дина, въ г~і, лњто црsтва е^го”

³

і також у дні Іоакима, сина Іосіїного, царя Юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Іосіїного, царя Юдейського, до переселення Єрусалима у п’ятому місяці.

³

И$ бы'сть въ дн~и і^ѓ^а^ки'ма сн~а ѓ^сїина, цр~я і^ё'дина. даy до сконча'нїя а~і лњта, седекїя цр~я і^ё'дина. да'же до преселе'нїя і^ерsлиMскаго. вᲆ мsць, е~”

⁴

І було до мене слово Господнє:

⁴

И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` рекђщи”

⁵

перше ніж Я утворив тебе в утробі, Я пізнав тебе, і перше ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе: пророком для народів поставив тебе.

⁵

Пре'же не'же създаX т^я въ чре'вњ познахъ т^я, и^ пре'же не'же и^зы'идеши эT ма'тери с^и ѓ^ст~иX т^я, и^ пррoка въ ја^зы'ки да'хъ т^я.

⁶

А я сказав: о, Господи Боже! я не вмію говорити, бо я ще молодий.

⁶

и^ реко'хъ, сыи влDко г~и, с^е не вњмъ гл~ати и^же ѓ%трокъ е^смь.

⁷

Але Господь сказав мені: не говори: «я молодий»; бо до всіх, до кого пошлю тебе, підеш, і все, що повелю тобі, скажеш.

⁷

и^ реq г~ь къ мнњ`, не моѕи` гл~ати и^же ѓ%трокъ е^смь. ја%ко на вся` и^же послю` т^я и^де'ши, и^ вся` е^ли'ка же повелю` тебњ` гл~еши.

⁸

Не бійся їх; бо Я з тобою, щоб спасати тебе, сказав Господь.

⁸

не ё^бо'ися эT лица` иX, ја%ко с ᲄобо'ю е^смь да и^ꙁба'влю т^я, рече г~ь.

⁹

І простяг Господь руку Свою, і торкнувся вуст моїх, і сказав мені Господь: ось, Я вклав слова Мої у вуста твої.

⁹

и^ посла` г~ь рђкђ свою` и^ прикоснђся ё^сто'мъ мои^мъ, и^ рече къ мнњ`. се да'хъ словеса моя` въ ё^ста` твоя`.

¹⁰

Дивися, Я поставив тебе у цей день над народами і царствами, щоб викорінювати і розоряти, губити і руйнувати, творити і насаджувати.

¹⁰

и^ се поста'вихъ т^я дне'сь на ја^ꙁы'ки и^ на црsтва. да и^стор#гнеши и^ раꙁори'ши, и^ расточи' ши и^ раз#дрђши'ши, и^ съꙁида'еши и^ насади'ши”

¹¹

І було слово Господнє до мене: що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: бачу жезл мигдалевого дерева.

¹¹

И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` рекђщи, чт^о т^ы ви'диши і^е^ремїа” И$ реко'хъ, же'ꙁлъ бдя'щь а^ꙁъ ви'жђ.

¹²

Господь сказав мені: ти правильно бачиш; Я пильную над словом Моїм, щоб воно скоро сповнилося.

¹²

и^ реq г~ь къ мнњ`, бл~го ви'дњлъ е^си, и^же хощђ аZ бдᲇти на словеси мое^мъ да сътворю т^о”

¹³

І було слово Господнє до мене іншого разу: що бачиш ти? Я сказав: бачу киплячий казан, який піддувається вітром, і лице його з боку півночі.

¹³

И$ быs сло'во гн~е ко мнᲇ в#торицею гл~я, чт^о т^ы ви'диши. и^ реко'хъ, горне'ць кипя'щь а^зᲆ ви'жђ, и^ лице е^го эT лица` сњвера.

¹⁴

І сказав мені Господь: від півночі відкриється біда на усіх жителів цієї землі.

¹⁴

и^ рече г~ь къ мнњ`, эT сњвера ја^ви'тся лђка'во на вXсњ ѓ^бита'ющиX на ꙁемли`.

¹⁵

Бо ось, Я прикличу усі племена царств північних, — говорить Господь, — і прийдуть вони, і поставлять кожен престіл свій біля входу у ворота Єрусалима, і навколо усіх стін його, і у всіх містах юдейських.

¹⁵

зане с^е а^ꙁъ съꙁовђ вся` племе'на црsтвъ сњ'верныX, рече г~ь. и^ прїидђтъ и^ поста'витъ е^дінᲆ ко'жDо престо'лъ свои, въ вхо'дњхъ вра'том# і^е^рлsмђ, и^ на всњхъ стњна'хъ е^го ѓ%крестᲆ, и^ на всњхъ гра'дњхъ і^ё'диныхъ.

¹⁶

І вчиню над ними суди Мої за усі беззаконня їхні, за те, що вони залишили Мене, і курили фіміам чужоземним богам і поклонялися ділам рук своїх.

¹⁶

и^ въз#гл~ю сђди мои` с ни'ми на вся` лђка'в#ства и^хъ, и^же ѓ^ста'виша м^я. и^ пожро'ша бого'мъ чю'ждим# и^ поклони'шася дњ'ломъ рђ'кђ свое^ю”

¹⁷

А ти опояши стегна твої, і встань, і скажи їм усе, що Я повелю тобі; не будь слабкодухим перед ними, щоб Я не уразив тебе в очах їхніх.

¹⁷

Ты же препояши чре'сла твоя и^ ста'ни, и^ гл~и к ниM вся`, и^же а^ꙁъ ꙁаповњ'даю тебњ`. не ё^бо'ися эT лица` и^хъ, ни б^о боя'тися тебњ сᲆтворю` лица` и^хъ.

¹⁸

І ось, Я поставив тебе нині укріпленим містом і залізним стовпом і мідною стіною на усій цій землі, проти царів Іуди, проти князів його, проти священиків його і проти народу землі цієї.

¹⁸

а^ꙁъ б^о да'хъ т^я дне'сь въ гра'дъ твердъ, и^ въ сто'лпъ желњ'зныи, и^ въ стњны мњ'дяны на все'и ꙁемли` цр~їи і^ё'динъ, нача'л#ницы е^го и^ сщ~енницы, и^ лю'ди ꙁе'мъстїи,

¹⁹

Вони будуть воювати проти тебе, але не переможуть тебе; тому що Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе.

¹⁹

и^ браня'тся на' тя и^ не премо'гђт#. и^же с тобо'ю а^ꙁъ е^смь рече г~ь, да и^ꙁба'влю т^я”