Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 11
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Слово, яке було до Єремії від Господа:
1
Сл0во є4же бhсть t гDа ко їеремjи, гlющее:
2
слухайте слова́ завіту цього і скажіть мужам Іуди і жителям Єрусалима;
2
слhшите словесA завёта сегw2 и3 глаг0лите ко мужє1мъ ї{динымъ и3 ко њбитaтелємъ їеrли1мскимъ,
3
і скажи їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: проклята людина, яка не послухає слів завіту цього,
який Я заповів батькам вашим, коли вивів їх із землі Єгипетської, із залізної печі, сказавши: «слухайтеся гласу Мого і робіть усе, що Я заповідаю вам, — і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом,
Бо батьків ваших Я умовляв постійно з того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, до цього дня; напоумлював їх з раннього ранку, говорячи: «слухайтеся гласу Мого».
Але вони не слухалися і не прихиляли вуха свого, а ходили кожен за впертістю злого серця свого: тому Я навів на них усе сказане у завіті цьому, який Я заповів їм виконувати, а вони не виконували.
8
И# не слhшаша, ни приклони1ша ќха своегw2, но и3д0ша кjйждо въ стр0потствэ сeрдца своегw2 ѕлaгw: и3 навед0хъ на ни1хъ вс‰ словесA завёта сегw2, є3г0же заповёдахъ да сотворsтъ, и3 не сотвори1ша.
9
І сказав мені Господь: є змова між мужами Іуди і жителями Єрусалима:
9
И# речE гDь ко мнЁ: њбрётено є4сть совэщaніе (на ѕло2) въ мужeхъ їyдиныхъ и3 во њбитaющихъ во їеrли1мэ:
10
вони знову повернулися до беззаконь праотців своїх, які зреклися слухатися слів Моїх і пішли слідом чужих богів, слугуючи їм. Дім Ізраїля і дім Іуди порушили завіт Мій, який Я уклав з батьками їх.
10
возврати1шасz ко беззак0ніємъ пє1рвымъ nтє1цъ свои1хъ, и5же не хотёша слhшати словeсъ мои1хъ, и3 сE, тjи поид0ша по бозёхъ чужди1хъ, да слyжатъ и5мъ: и3 разори2 д0мъ ї}левъ и3 д0мъ їyдинъ завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ со nтцы6 и4хъ.
11
Тому так говорить Господь: ось, Я наведу на них біду, якої вони не можуть позбутися, і коли заволають до Мене, не почую їх.
11
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ наведY на ни1хъ ѕл†z, t ни1хже и3зhти не возм0гутъ, и3 возопію1тъ ко мнЁ, и3 не ўслhшу и4хъ:
12
Тоді міста́ Іуди і жителі Єрусалима підуть і волатимуть до богів, яким вони кадять; але вони ніскільки не допоможуть їм під час біди їхньої.
12
и3 п0йдутъ грaды ї{дины и3 њбитaтелє їеrли1ма и3 возопію1тъ ко богHмъ, и5мже тjи кадsтъ, и5же не спасyтъ и4хъ во врeмz скорбeй и4хъ.
13
Бо скільки у тебе міст, стільки і богів у тебе, Іудо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ви наставили жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалу.
13
По числy бо градHвъ твои1хъ бёху б0зи твои2, їyдо, и3 по числY путjй їеrли1мскихъ постaвисте nлтари6 ст{дныz, nлтари6 на каждeніе ваaлу.
14
Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене у біді своїй.
14
Тh же не моли1сz њ лю1дехъ си1хъ и3 не проси2 њ ни1хъ въ мольбЁ и3 моли1твэ: не ўслhшу бо во врeмz в0плz и4хъ ко мнЁ и3 во врeмz њѕлоблeніz и4хъ.
15
Що улюбленому Моєму в домі Моєму, коли в ньому звершується безліч непотребств? і священні м’яса* не допоможуть тобі, коли, роблячи зло, ти радієш.
Зеленою маслиною, що красується приємними плодами, найменував тебе Господь. А нині, при шумі сильного сум’яття, Він запалив вогонь навколо неї, і скрушилися гілки її.
Господь Саваоф, Який насадив тебе, вирік на тебе зле за зло дому Ізраїлевого і дому Іудиного, яке вони заподіяли собі тим, що викликали у Мені гнів кадінням Ваалу.
17
И# гDь си1лъ, и4же насади2 тебE, гlалъ є4сть на тS ѕло2 за ѕл†z д0му ї}лева и3 д0му їyдина, є3ли6ка сотвори1ша себЁ ко прогнёванію менє2 кадsще ваaлу.
18
Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їх.
А я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони складають задуми проти мене, говорячи: «покладемо отруйне дерево в їжу його й відірвемо його від землі живих, щоб і ім’я його більше не згадувалося».
19
Ѓзъ же, ћкw ґгнS неѕл0биво вед0мо на заколeніе, не разумёхъ, ћкw на мS помhслиша п0мыслъ лукaвый, глаг0люще: пріиди1те и3 вложи1мъ дрeво во хлёбъ є3гw2 и3 и3стреби1мъ є3го2 t земли2 живyщихъ, и3 и4мz є3гw2 да не помzнeтсz ктомY.
20
Але, Господи Саваофе, Судде праведний, Який випробовує серця й утроби! дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я діло моє.
20
ГDь саваHfъ, судsй првdнw, и3спытyzй сердцA и3 ўтрHбы, да ви1жду мщeніе твоE на ни1хъ, ћкw къ тебЁ tкрhхъ њправдaніе моE.
21
Тому так говорить Господь про мужів Анафофа, які шукають душі твоєї і говорять: «не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших»;
21
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь на мyжы ґнаfw6fски и4щущыz души2 моеS, глаг0лющыz: да не прbр0чествуеши њ и4мени гDни, ѓще ли же ни2, ќмреши въ рукaхъ нaшихъ.
22
тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я відвідаю їх: юнаки їхні помруть від меча; сини їхні і дочки їхні помруть від голоду.