Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Так сказав мені Господь: піди, купи собі лляний пояс і поклади його на стегна твої, але у воду не клади його.
1
Сі‰ гlетъ гDь ко мнЁ: и3ди2 и3 стzжи2 себЁ чрeсленикъ льнsный и3 препоsши того2 на чрeслэхъ твои1хъ, и3 въ в0ду да не внесeши тогw2.
2
І я купив пояс, за словом Господа, і поклав його на стегна мої.
2
И# стzжaхъ чрeсленикъ по словеси2 гDню и3 њбложи1хъ w4крестъ чрeслъ мои1хъ.
3
І було до мене слово Господнє вдруге, і сказано:
3
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ втори1цею, рекyщее:
4
візьми пояс, який ти купив, що на стегнах твоїх, і встань, піди до Євфрату і сховай його там у розщелині скелі.
4
возми2 чрeсленикъ, є3г0же стzжaлъ є3си2, и4же є4сть w4крестъ чрeслъ твои1хъ, и3 востaни и3 и3ди2 ко є3vфрaту, и3 скрhй того2 тaмw во разсёлинэ кaменнэ.
5
Я пішов і сховав його біля Євфрату, як повелів мені Господь.
5
И# и3д0хъ и3 скрhхъ того2 во є3vфрaтэ, ћкоже заповёда мнЁ гDь.
6
Коли ж минуло багато днів, сказав мені Господь: встань, піди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я звелів тобі сховати там.
6
И# бhсть по днeхъ мн0зэхъ, и3 речE гDь ко мнЁ: востaни и3 и3ди2 ко є3vфрaту, и3 возми2 tтyду чрeсленикъ, є3г0же заповёдахъ тебЁ скрhти тaмw.
7
І я прийшов до Євфрату, викопав і узяв пояс з того місця, де сховав його, і ось, пояс був зіпсований, ні до чого став не придатний.
7
И# и3д0хъ ко є3vфрaту и3 раскопaхъ, и3 взsхъ чрeсленикъ t мёста, и3дёже скрhхъ є3го2, и3 сE, и3згни1лъ бЁ (чрeсленикъ), ћкw ни на чт0же бhти потрeбну є3мY.
8
І було до мене слово Господнє:
8
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, рекyщее: сі‰ гlетъ гDь:
9
так говорить Господь: так скрушу Я гордість Іуди і велику гордість Єрусалима.
9
тaкw согни1ти сотворю2 гордhню їyдину и3 гордhню їеrли1млю, мн0гую гордhню сію2 людjй си1хъ стропти1выхъ,
10
Цей негідний народ, який не хоче слухати слів Моїх, живе за впертістю серця свого і ходить слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, буде як цей пояс, який ні до чого не придатний.
10
и5же не хотsтъ послyшати словeсъ мои1хъ, ходsщихъ во стропти1вствэ сeрдца своегw2 и3 шeдшихъ в8слёдъ богHвъ чужди1хъ, да слyжатъ и5мъ и3 да покланsютсz и5мъ: и3 бyдутъ ћкоже чрeсленикъ т0й, и4же ни къ чемY потрeбенъ.
11
Бо, як пояс близько лежить до стегон людини, так Я наблизив до Себе весь дім Ізраїлів і весь дім Іудин, — говорить Господь, — щоб вони були Моїм народом і Моєю славою, хвалою і прикрасою; але вони не послухалися.
11
ЗанE, ћкоже придержи1тсz чрeсленикъ ко чреслHмъ мyжа, тaкw прилэпи1хъ мнЁ (вeсь) д0мъ ї}левъ и3 вeсь д0мъ їyдинъ, речE гDь: да бyдутъ мнЁ въ лю1ди и3мени6ты, и3 въ хвалY и3 въ слaву, и3 не послyшаша менE.
12
Тому скажи їм слово це: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий для вина міх наповнюється вином. Вони скажуть тобі: «хіба ми не знаємо, що усякий для вина міх наповнюється вином?»
12
И# речeши къ лю1демъ си6мъ словесA сі‰: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ: всsкъ мёхъ и3сп0лнитсz вінA. И# бyдетъ, ѓще рекyтъ къ тебЁ: є3дA вёдzще не ўвёмы, ћкw всsкъ мёхъ и3сп0лнитсz вінA;
13
А ти скажи їм: так говорить Господь: ось, Я наповню вином до сп’яніння усіх жителів цієї землі і царів, які сидять на престолі Давида, і священиків, і пророків і всіх жителів Єрусалима,
13
и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ и3сп0лню всёхъ њбитaтелей земли2 сеS, и3 царeй и4хъ сэдsщихъ t колёна давjдова на прест0лэ и4хъ, и3 свzщeнники и3 прор0ки, и3 їyду и3 всёхъ њбитaющихъ во їеrли1мэ піsнствомъ,
14
і скрушу їх одне об одного, і батьків і синів разом, — говорить Господь; не пощаджу і не помилую, і не пожалкую знищити їх.
14
и3 расточY и5хъ, мyжа и3 брaта є3гw2, и3 nтцы2 и4хъ и3 сhны и4хъ вкyпэ: не пожелaю, речE гDь, не пощажY, и3 не ўмлcрдюсz, є4же не погуби1ти и5хъ.
15
Слухайте і вслуховуйтеся: не будьте горді, бо Господь говорить.
15
Слhшите и3 внемли1те, и3 не возноси1тесz, ћкw гDь гlалъ є4сть.
16
Воздайте славу Господу Богу вашому, доки Він ще не навів темряви, і доки ще ноги ваші не спотикаються на горах мороку; тоді ви будете очікувати світла, а Він оберне його на тінь смерти і зробить темрявою.
16
Дади1те гDу бGу вaшему слaву прeжде дaже не смeркнетсz и3 прeжде дaже не прeткнутсz н0зэ вaши ко горaмъ тє1мнымъ: и3 пождетE свёта, и3 тaмw сёнь смeртнаz, и3 положeни бyдутъ во мрaкъ.
17
Якщо ж ви не послухаєте цього, то душа моя у потаємних місцях буде оплакувати гордість вашу, буде плакати гірко, й очі мої будуть виливатися у сльозах; тому що стадо Господнє відведене буде в полон.
17
Ѓще же не послyшаете, въ тaйнэ восплaчетсz душA вaша t лицA гордhни и3 плaчz восплaчетъ, и3 и3зведyтъ џчи вaши слeзы, ћкw сотрeно є4сть стaдо гDне.
18
Скажи цареві і цариці: смиріться, сядьте нижче, бо упав з голови вашої вінець слави вашої.
18
Рцhте царю2 и3 владhкамъ: смири1тесz, сsдите, ћкw взsтсz t главы2 вaшеz вэнeцъ слaвы вaшеz.
19
Південні міста замкнені, і нема кому відчиняти їх; Іуда весь відводиться у полон, відводиться у полон геть увесь.
19
Грaды ю4жніи затворeни сyть, и3 нёсть tверзazй: преведeнъ є4сть вeсь їyда, соверши1ша преселeніе совершeнное.
20
Підніміть очі ваші і подивіться на тих, що йдуть з півночі: де стадо, яке дано було тобі, прекрасне стадо твоє?
20
Воздви1гни џчи твои2, їеrли1ме, и3 ви1ждь приходsщыz t сёвера: гдЁ стaдо дaное тебЁ, џвцы слaвы твоеS;
21
Що скажеш, дочко Сиону, коли Він відвідає тебе? Ти сама привчила їх начальствувати над тобою; чи не схоплять тебе болі, як жінку, яка народжує?
21
Что2 речeши, є3гдA посэтsтъ тS; и3 ты2 научи1лъ є3си2 и5хъ на тS ўчeніемъ въ начaлство: є3дA не њб8и1мутъ тS бwлёзни ћкw женY родsщую;
22
І якщо скажеш у серці твоєму: «за що осягло мене це?» — За безліч беззаконь твоїх відкритий поділ у тебе, оголені п’яти твої.
22
Ѓще же речeши въ сeрдцы твоeмъ: почто2 пріид0ша ми2 сі‰; за мн0жество беззак0ніz твоегw2 tкровє1на сyть з†днzz тво‰, да њбр{ганы бyдутъ стwпы2 тво‰.
23
Чи може ефіоплянин перемінити шкіру свою і барс — плями свої? так і ви, чи можете робити добре, звикнувши робити зле?
23
Ѓще премэни1тъ є3fі0плzнинъ к0жу свою2, и3 рhсь пестрwты2 сво‰, и3 вы2 м0жете благотвори1ти научи1вшесz ѕлY.
24
Тому розвію їх, як порох, що розноситься вітром пустельним.
24
И# развёю и5хъ, ћкw стeбліе носи1мое вётромъ въ пустhню.
25
Ось жереб твій, відміряна тобі від Мене частина, — говорить Господь, — тому що ти забула Мене і сподівалася на неправду.
25
Сeй жрeбій тв0й и3 чaсть непок0рства твоегw2 на мS, гlетъ гDь, ћкw забhлъ є3си2 мS и3 надёzлсz на лжY:
26
За те буде піднятий поділ твій на лице твоє, щоб відкрився сором твій.
26
тёмже и3 ѓзъ њбнажY бeдры тво‰ проти1ву лицA твоегw2, и3 kви1тсz срамотA твоS
27
Бачив Я перелюбство твоє і шалену похіть твою, твої непотребства і твої мерзоти на пагорбах у полі. Горе тобі, Єрусалиме! ти і після цього не очистишся. Доки ж?
27
и3 прелюбодёйство твоE, и3 ржaніе твоE и3 tчуждeніе блудA твоегw2: на горaхъ и3 на сeлэхъ ви1дэхъ мeрзwсти тво‰. Г0ре тебЁ, їеrли1ме, ћкw не њчи1стилсz є3си2, послёдуz мнЁ. Док0лэ є3щE;