Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Слово, яке було до Єремії від Господа:
1
Сл0во, є4же бhсть ко їеремjи t гDа, рекyщее:
2
встань і зійди у дім гончара, і там Я сповіщу тобі слова Мої.
2
востани2 и3 сни1ди въ д0мъ скудeльничь, и3 тaмw ўслhшиши словесA мо‰.
3
І зійшов я у дім гончара, і ось, він виконував свою работу на кружалі.
3
И# снид0хъ въ д0мъ скудeльничь, и3 сE, т0й творsше дёло на кaменехъ.
4
І посудина, яку гончар виробляв із глини, розвалилася у руці його; і він знову зробив з неї іншу посудину, яку гончар здумав зробити.
4
И# разби1сz сосyдъ, є3г0же т0й творsше t гли1ны рукaма свои1ма: и3 пaки т0й сотвори2 и3з8 негw2 и4ный сосyдъ, ћкоже ўг0дно во џчію є3гw2 твори1ти.
5
І було слово Господнє до мене:
5
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, рекyщее:
6
чи не можу Я вчинити з вами, доме Ізраїлів, подібно до гончара цього? — говорить Господь. Ось, що глина в руці гончара, те ви у Моїй руці; доме Ізраїлів.
6
є3дA, ћкоже скудeльникъ сeй, не возмогY сотвори1ти вaсъ, д0ме ї}левъ; речE гDь: сE, ћкоже брeніе въ рукY скудeльника, тaкw вы2 є3стE, д0ме ї}левъ, въ рукY моє1ю:
7
Іноді Я скажу про який-небудь народ і царство, що викоріню, знищу і погублю його;
7
наконeцъ возгlю на kзhкъ и3 на цaрство, да и3скореню2 и5хъ и3 разорю2 и3 расточY |:
8
але якщо народ цей, на який Я це вирік, навернеться від своїх злих діл, Я відкладаю те зло, яке помислив зробити йому.
8
и3 ѓще њбрати1тсz kзhкъ т0й t всёхъ лукaвствъ свои1хъ, то2 раскaюсz њ њѕлоблeніихъ, ±же помhслихъ сотвори1ти и5мъ:
9
А іноді скажу про який-небудь народ і царство, що впорядкую і утверджу його;
9
и3 наконeцъ рекY на kзhкъ и3 цaрство, да возсози1жду и3 насаждY |,
10
але якщо він буде робити лихе перед очима Моїми і не буде слухатися голосу Мого, Я відміню те добро, яким хотів облагодіяти його.
10
и3 ѓще сотворsтъ лук†ваz пред8 nчи1ма мои1ма, є4же не послyшати глaса моегw2, то2 раскaюсz њ благи1хъ, ±же гlахъ сотвори1ти и5мъ.
11
Отже, скажи мужам Іуди і жителям Єрусалима: так говорить Господь: ось, Я готую вам зло і замишляю проти вас; отже, наверніться кожен від злого шляху свого і виправте путі ваші і вчинки ваші.
11
И# нн7э рцы2 ко мужє1мъ ї{динымъ и3 њбитaтелємъ їеrли1ма, рекjй: сі‰ речE гDь: сE, ѓзъ творю2 на вaсъ ѕл†z и3 мhшлю на вaсъ ўмышлeніе: да њбрати1тсz ќбw кjйждо t пути2 своегw2 лукaвагw, и3 и3спрaвите пути6 вaшz и3 ўмышлє1ніz в†ша.
12
Але вони говорять: «не надійся; ми будемо жити за своїми помислами і будемо чинити кожен за впертістю злого свого серця».
12
И# рек0ша: ўкрэпи1мсz, и4бо по развращeніємъ нaшымъ п0йдемъ, и3 кjйждо ўг0дное сeрдца своегw2 лукaвагw сотвори1мъ.
13
Тому так говорить Господь: запитайте між народами, чи чув хто подібне до цього? украй мерзотні діла вчинила діва Ізраїлева.
13
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: вопроси1те нн7э kзhкwвъ, кто2 слhша сицев†z стр†шнаz, ±же сотвори2 ѕэлw2 дёва ї}лева;
14
Чи залишає сніг ливанський скелю гори? і чи висихають холодні води, що течуть з інших місць?
14
є3дA њскудёютъ t кaмене сосцы2, и3ли2 снёгъ t лівaна; є3дA ўклони1тсz водA ѕёлнw вётромъ носи1маz;
15
А народ Мій залишив Мене; вони кадять суєтним, спіткнулися на шляхах своїх, залишили шляхи давні, щоб ходити по стежках шляху непрокладеного,
15
понeже забhша менE лю1діе мои2 всyе жрyще, и3 и3знем0гутъ на путeхъ свои1хъ и3 на стезsхъ вёчныхъ, є4же взhти на стєзи2 не и3мyщыz пути6 на хождeніе,
16
щоб зробити землю свою жахом, постійним посміховиськом, так що кожен, хто проходить нею, здивується і похитає головою своєю.
16
є4же положи1ти зeмлю св0ю въ запустёніе и3 во звиздaніе вёчное: всsкъ, и4же прeйдетъ по нeй, почуди1тсz и3 покивaетъ глав0ю своeю:
17
Як східним вітром розвію їх перед лицем ворога; спиною, а не лицем повернуся до них у день біди їх.
17
ћкоже вётръ палsщь разсёю и5хъ пред8 враги6 и4хъ, хребeтъ, ґ не лицE покажY и5мъ въ дeнь поги1бели и4хъ.
18
А вони сказали: «прийдіть, учинимо задум проти Єремії; тому що не зник же закон у священика і рада у мудрого, і слово у пророка; прийдіть, уразимо його язиком і не будемо слухати слів його».
18
И# рек0ша: пріиди1те и3 ўмhслимъ їеремjю совётъ, и4бо не поги1бнетъ зак0нъ t свzщeнника, ни совётъ t премyдрагw, ни сл0во t прор0ка: пріиди1те и3 порази1мъ є3го2 љзhкомъ, и3 не в0нмемъ всBмъ словесє1мъ є3гw2.
19
Вислухай мене, Господи, і почуй голос моїх супротивників.
19
Вонми2, гDи, мнЁ и3 ўслhши глaсъ њправдaніz моегw2.
20
Чи слід відплачувати злом за добро? а вони риють яму душі моїй. Згадай, що я стою перед лицем Твоїм, щоб говорити за них добре, щоб відвернути від них гнів Твій.
20
Е#дA воздаю1тсz ѕл†z за благ†z; ћкw глаг0лаша словесA на дyшу мою2 и3 мучи1телство своE сокрhша ми2. Помzни2 стоsвшаго мS пред8 тоб0ю, є4же глаг0лати за ни1хъ благ†z, да tвращY гнёвъ тв0й t ни1хъ.
21
Отже, віддай синів їх голоду і піддай їх мечу; нехай будуть дружини їхні бездітними і вдовами, і чоловіки їхні нехай будуть уражені смертю, і юнаки їхні умертвлені мечем на війні.
21
Сегw2 рaди дaждь сhны и4хъ въ глaдъ и3 собери2 и5хъ въ рyцэ мечA: да бyдутъ жєны2 и4хъ безч†дны и3 вдwвы2, и3 мyжіе и4хъ да бyдутъ ўбіeни смeртію, и3 ю4нwши и4хъ да падyтъ мечeмъ на рaти:
22
Нехай буде чутно волання з домів їхніх, коли приведеш на них полки раптово; бо вони риють яму, щоб упіймати мене, і таємно розставили сіті для ніг моїх.
22
да бyдетъ в0пль въ домёхъ и4хъ: наведи2 на ни1хъ разб0йники внезaпу, понeже совэщaша сл0во, да и4мутъ мS, и3 сBти скрhша на мS.
23
Але Ти, Господи, знаєш усі задуми їхні проти мене, щоб умертвити мене; не прости неправди їх і гріха їх не загладь перед лицем Твоїм; нехай будуть вони поваленими перед Тобою; вчини з ними під час гніву Твого.
23
Тh же, гDи, вёси вeсь совётъ и4хъ на мS въ смeрть: да не њчcтиши беззакHніz и4хъ и3 грэхHвъ и4хъ t лицA твоегw2 да не и3зглaдиши: да бyдетъ болёзнь и4хъ пред8 тоб0ю, и3 во врeмz ћрости твоеS сотвори2 и5мъ.