Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Горе пастирям, які гублять і розганяють овець пастви Моєї! — говорить Господь.
1
Г0ре пaстырємъ, и5же погублsютъ и3 расточaютъ џвцы пaствы моеS, речE гDь.
2
Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, які пасуть народ Мій: ви розсіяли овець Моїх, і розігнали їх, і не наглядали за ними; ось, Я покараю вас за злі діяння ваші, — говорить Господь.
2
Сегw2 рaди сі‰ речE гDь бGъ ї}левъ къ пасyщымъ людjй мои1хъ: вы2 расточи1ли є3стE џвцы мо‰, и3 tверг0сте |, и3 не посэти1сте и5хъ, сE, ѓзъ посэщY на вaсъ по лукaвству ўмышлeній вaшихъ, речE гDь:
3
І зберу залишок стада Мого з усіх країн, куди Я вигнав їх, і поверну їх у двори їхні; і будуть плодитися і розмножуватися.
3
и3 ѓзъ соберY њстaнки стaда моегw2 t всёхъ земeль, въ нsже и3зверг0хъ и5хъ тaмw, и3 возвращY и5хъ къ селeніємъ и4хъ, и3 возрастyтъ и3 ўмн0жатсz.
4
І поставлю над ними пастирів, які будуть пасти їх, і вони вже не будуть боятися і лякатися, і не будуть губитися, — говорить Господь.
4
И# возстaвлю над8 ни1ми п†стыри, и3 ўпасyтъ и5хъ, и3 не ўбоsтсz ктомY, нижE ўжaснутсz, и3 ни є3ди1нъ поги1бнетъ t числA, речE гDь.
5
Ось, настають дні, — говорить Господь, — і восставлю Давиду Паросток праведний, і воцариться Цар, і буде чинити мудро, і буде робити суд і правду на землі.
5
СE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 возстaвлю давjду вост0къ првdный, и3 цrтвовати бyдетъ цRь и3 премdръ бyдетъ и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду на земли2:
6
У дні Його Іуда спасеться й Ізраїль буде жити безпечно; і ось ім’я Його, яким будуть називати Його: «Господь виправдання наше!»
6
во днeхъ є3гw2 спасeтсz їyда, и3 ї}ль пребyдетъ въ надeжди, и3 сіE и4мz є3мY, и4мже нарекyтъ є3го2: гDь првdнъ нaшъ.
7
Тому, ось настають дні, — говорить Господь, — коли вже не будуть говорити: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської»,
7
Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, речE гDь, и3 не рекyтъ ктомY: живeтъ гDь, и4же и3зведE сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz:
8
але: «живий Господь, Який вивів і Який привів плем’я дому Ізраїлевого із землі північної і з усіх земель, куди Я вигнав їх», і будуть жити на землі своїй.
8
но: живeтъ гDь, и4же и3зведE и3 преведE сёмz д0му ї}лева t земли2 сёверски и3 t всёхъ земeль, въ нsже и3звeрже и5хъ тaмw, и3 њбитaти и4мутъ въ земли2 своeй.
9
Про пророків. Серце моє у мені роздирається, усі кістки мої трясуться; я — як п’яний, як людина, яку здолало вино, заради Господа і заради святих слів Його,
9
Њ прор0цэхъ сотрeно є4сть сeрдце моE во мнЁ, вострепетaша вс‰ кHсти мо‰, бhхъ ћкw мyжъ піsнъ и3 ћкw человёкъ, є3г0же њдолЁ віно2, t лицA гDнz и3 t лицA бlголёпіz слaвы є3гw2.
10
тому що земля наповнена перелюбниками, тому що плаче земля від прокляття; засохли пасовища пустелі, і прагнення їх — зло, і сила їх — неправда,
10
Ћкw прелюбодэsньми и3сп0лнена є4сть землS, ћкw t лицA и4хъ плaкасz землS, и3зсх0ша п†жити пусты6нныz: и3 бhсть течeніе и4хъ лукaво, и3 крёпость и4хъ тaкожде.
11
бо і пророк і священик — лицеміри; навіть у домі Моєму Я знайшов нечестя їх, — говорить Господь.
11
Понeже прор0къ и3 свzщeнникъ њскверни1шасz, и3 въ домY моeмъ њбрэт0хъ лукaвство и4хъ, речE гDь:
12
За те шлях їх буде для них, як слизькі місця у темряві: їх штовхнуть, і вони впадуть там; бо Я наведу на них біду, в рік відвідання їх, — говорить Господь.
12
тогw2 рaди пyть и4хъ бyдетъ и5мъ п0лзокъ во тмЁ, и3 п0ткнутсz и3 падyтъ въ нeмъ: наведy бо на ни1хъ ѕл†z въ лёто посэщeніz и4хъ, речE гDь.
13
І у пророках Самарії Я бачив безумство; вони пророкували ім’ям Ваала, і ввели в оману народ Мій, Ізраїля.
13
И# во прор0цэхъ самарjйскихъ ви1дэхъ беззакHніz: прор0чествоваху чрез8 ваaла и3 прельщaху лю1ди мо‰ ї}лz.
14
Але у пророках Єрусалима бачу жахливе: вони перелюбствують і ходять у неправді, підтримують руки лиходіїв, щоб ніхто не навертався від свого нечестя; всі вони переді Мною — як Содом, і жителі його — як Гоморра.
14
И# во прор0цэхъ їеrли1мскихъ ви1дэхъ ўж†снаz, прелюбодёйствующихъ и3 ходsщихъ во лжи2 и3 скрэплsющихъ рyки стропти6вымъ, да не tврати1тсz кjйждо t пути2 своегw2 лукaвагw: бhша мнЁ вси2 ѓки сод0мъ, и3 њбитaющіи въ нeмъ ћкw гом0рръ.
15
Тому так говорить Господь Саваоф про пророків: ось, Я нагодую їх полином і напою їх водою з жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя поширилося на усю землю.
15
Сегw2 рaди тaкw речE гDь си1лъ ко прор0кwмъ: сE, ѓзъ напитaю и5хъ пелhнемъ и3 напою2 и5хъ жeлчію, t прор0кwвъ бо їеrли1мскихъ и3зhде њсквернeніе на всю2 зeмлю.
16
Так говорить Господь Саваоф: не слухайте слів пророків, які пророкують вам: вони обманюють вас, розповідають мрії серця свого, а не від уст Господніх.
16
Сі‰ гlетъ гDь си1лъ: не слyшайте словeсъ прор0кwвъ, и5же прор0чествуютъ вaмъ и3 прельщaютъ вaсъ: видёніе t сeрдца своегw2 глаг0лютъ, ґ не t ќстъ гDнихъ.
17
Вони постійно говорять тим, які зневажають Мене: «Господь сказав: мир буде у вас». І всякому, хто чинить за впертістю свого серця, говорять: «не прийде на вас лихо».
17
Глаг0лютъ tвергaющымъ мS: гlа гDь, ми1ръ бyдетъ вaмъ: и3 всBмъ, и5же х0дzтъ въ п0хотехъ свои1хъ, и3 всsкому, ходsщему въ стропти1вствэ сeрдца своегw2, рек0ша: не пріи1дутъ на вaсъ ѕл†z.
18
Бо хто стояв у раді Господа і бачив і чув слово Його? Хто прислуховувався до слова Його і почув?
18
Кт0 бо бhсть въ совётэ гDни, и3 ви1дэ и3 слhша словесA є3гw2; кто2 внsтъ сл0во є3гw2 и3 слhша;
19
Ось, іде буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову нечестивих.
19
СE, бyрz t гDа и3 ћрость и3сх0дитъ въ сотрzсeніе, ўстреми1вшисz пріи1детъ на нечести6выz.
20
Гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і доки не виконає намірів серця Свого; у наступні дні ви ясно зрозумієте це.
20
И# ктомY не возврати1тсz ћрость гDнz, д0ндеже сотвори1тъ сіE и3 д0ндеже соверши1тъ помышлeніе сeрдца своегw2. Въ послBдніz дни6 ўразумёете совётъ є3гw2.
21
Я не посилав пророків цих, а вони самі побігли; Я не говорив їм, а вони пророкували.
21
Не посылaхъ прор0ки, ґ nни2 течaху: не гlахъ къ ни6мъ, и3 тjи прор0чествоваху.
22
Якби вони стояли у Моїй раді, то оголосили б народу Моєму слова Мої і відводили б їх від злої путі їхньої і від злих діл їхніх.
22
И# ѓще бы стaли въ совётэ моeмъ, слы6шана сотвори1ли бы словесA мо‰ и3 tврати1ли бы людjй мои1хъ t пути2 и4хъ лукaвагw и3 t начинaній и4хъ лукaвыхъ.
23
Хіба Я — Бог тільки поблизу, — говорить Господь, — а не Бог і віддалік?
23
БGъ приближazйсz ѓзъ є4смь, гlетъ гDь, ґ не бGъ и3здалeча [Е#вр.: є3дA бGъ бли1з8 сyщій ѓзъ є4смь, речE гDь, ґ не бGъ и3здалeча;]
24
Чи може людина сховатися у потаємне місце, де Я не бачив би її? — говорить Господь. Чи не наповнюю Я небо і землю? — говорить Господь.
24
Ѓще ўтаи1тсz кто2 въ сокровeнныхъ, и3 ѓзъ не ўзрю1 ли є3го2; речE гDь. Е#дA нeбо и3 зeмлю не ѓзъ наполнsю; речE гDь.
25
Я чув, що говорять пророки, Моїм ім’ям пророкують неправду. Вони говорять: «мені снилося, мені снилося».
25
Слhшахъ, ±же глаг0лютъ прор0цы, прор0чествующе во и4мz моE лжY и3 глаг0люще: ви1дэхъ с0нъ, (ви1дэхъ с0нъ).
26
Чи довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, пророкують обман свого серця?
26
Док0лэ бyдетъ въ сeрдцы прор0кwвъ прорицaющихъ лжY и3 прор0чествующихъ льщє1ніz сeрдца своегw2,
27
Чи думають вони довести народ Мій до забуття імені Мого за допомогою снів своїх, які вони переказують один одному, як батьки їхні забули ім’я Моє через Ваала?
27
мhслzщихъ, да забвeнъ бyдетъ зак0нъ м0й въ с0ніихъ и4хъ, ±же вэщaютъ кjйждо и4скреннему своемY, ћкоже забhша nтцы2 и4хъ и4мz моE рaди ваaла;
28
Пророк, який бачив сон, нехай і розповідає його як сон; а в якого Моє слово, той нехай говорить слово Моє вірно. Що спільного у полови з чистим зерном? — говорить Господь.
28
Прор0къ, и4же и4мать сновидёніе, да вэщaетъ сновидёніе своE, ґ и4же и4мать сл0во моE, да глаг0летъ сл0во моE во и4стинэ. Что2 плeвы ко пшени1цэ; тaкw сл0во моE, речE гDь.
29
Слово Моє чи не подібне до вогню, — говорить Господь, — і чи не подібне до молота, який розбиває скелю?
29
Е#дA словесA мо‰ не сyть ћкоже џгнь горsщь, речE гDь, и3 ћкw млaтъ сотрhющь кaмень;
30
Тому, ось Я — на пророків, — говорить Господь, — які крадуть слова Мої один в одного.
30
Сегw2 рaди, сE, ѓзъ ко прор0кwмъ, речE гDь, и5же крaдутъ словесA мо‰ кjйждо њ и4скреннzгw своегw2.
31
Ось, Я — на пророків, — говорить Господь, — які діють своїм язиком, а говорять: «Він сказав».
31
СE, ѓзъ на прор0ки, гlетъ гDь, и3зносsщыz прор0чєствіz љзhкомъ и3 дрeмлющыz дремaніе своE.
32
Ось, Я — на пророків неправдивих снів, — говорить Господь, — які розповідають їх і вводять народ Мій в оману своїми обманами і звабою, тоді як Я не посилав їх і не повелівав їм, і вони ніякої користи не приносять народу цьому, — говорить Господь.
32
СE, ѓзъ на прор0ки, прорицaющыz с0ніе лжи1во, речE гDь, и3 провэщaша т†, и3 прельсти1ша лю1ди мо‰ во лжaхъ свои1хъ и3 во прeлестехъ свои1хъ, ѓзъ же не послaхъ и4хъ, ни заповёдахъ и5мъ, и3 п0льзою не ўп0льзуютъ людjй си1хъ, (речE гDь).
33
Якщо запитає у тебе народ цей, або пророк, або священик: «який тягар від Господа?», то скажи їм: «який тягар? Я покину вас, — говорить Господь».
33
И# ѓще вопр0сzтъ лю1діе сjи, и3ли2 прор0къ, и3ли2 свzщeнникъ, рекyще: к0е (є4сть) брeмz гDне; и3 речeши къ ни6мъ: вы2 є3стE брeмz, и3 повeргу вaсъ, речE гDь.
34
Якщо пророк, або священик, або народ скаже: «тягар від Господа», Я покараю ту людину і дім її.
34
И# прор0къ, и3 свzщeнникъ, и3 лю1діе, и5же рекyтъ: брeмz гDне, посэщY мeстію на мyжа того2 и3 на д0мъ є3гw2.
35
Так говоріть одне одному і брат братові: «що відповів Господь?» або: «що сказав Господь?»
35
Си1це рцhте кjйждо ко и4скреннему и3 ко брaту своемY: что2 tвэщA гDь; и3 что2 гlа гDь;
36
А цього слова: «тягар від Господа», надалі не вживайте: бо тягарем буде такій людині слово її, тому що ви спотворюєте слова живого Бога, Господа Саваофа Бога нашого.
36
И# брeмz гDне не помzнeтсz ктомY, и4бо брeмz бyдетъ комyждо сл0во є3гw2: и3 преврати1сте словесA бGа живaгw, гDа си1лъ, бGа нaшегw.
37
Так говори пророку: «що відповів тобі Господь?» або: «що сказав Господь?»
37
Сі‰ рцы2 ко прор0ку: что2 tвэщA тебЁ гDь; и3 что2 гlа гDь;
38
А якщо ви ще будете говорити: «тягар від Господа», то так говорить Господь: за те, що ви кажете слово це: «тягар від Господа», тоді як Я послав сказати вам: «не говоріть: тягар від Господа», —
38
Ѓще же речeте: брeмz гDне: сегw2 рaди тaкw речE гDь: понeже рекли2 є3стE глаг0лъ сeй брeмz гDне, и3 послaхъ къ вaмъ, рекjй: не глаг0лите брeмz гDне:
39
за те, ось, Я забуду вас зовсім і залишу вас, і місто це, яке Я дав вам і батькам вашим, відкину від лиця Мого
39
сегw2 рaди, сE, ѓзъ возмY и3 повeргу вaсъ и3 грaдъ, є3г0же дaхъ вaмъ и3 nтцє1мъ вaшымъ, t лицA моегw2,
40
і покладу на вас ганьбу вічну й неславу вічну, які не забудуться.
40
и3 дaмъ вaсъ въ поношeніе вёчное и3 въ срамотY вёчную, ћже никогдA забвeніемъ заглaдитсz.