Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 25
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія, 1581р.
1
Слово, яке було до Єремії про весь народ юдейський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, — це був перший рік Навуходоносора, царя Вавилонського, —
від тринадцятого року Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, до цього дня, ось уже двадцять три роки, було до мене слово Господнє, і я з раннього ранку говорив вам, — і ви не слухали.
3
эT третїягонадесяте лњта, і^ѓсїа сн~а а^м#мо'ня цр~я і^ё'дина даже до дн~е сего. т^о е^сть третее и^ к~ лњто. бы'сть слово гн~е къмн^њ, и^ гл~ахъ к# ва'мъ эT нощи въста'ющи и^ гл~ющи и^ не слы'шасте.
4
Господь посилав до вас усіх рабів Своїх, пророків, з раннього ранку посилав, — і ви не слухали і не прихиляли вуха свого, щоб слухати.
4
и^ посла` г~ь к# вамъ всњхъ рабъ свои^хᲆ прoркъ въста'ющи заё'тра посыла'ю^щи, і^ не слы'шасте, ни приклонисте ё^шеса` ваша да слы'шиᲄе е^гDа гл~аше,
5
Вам говорили: «наверніться кожен від злої путі своєї і від злих діл своїх і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік;
і не ходіть слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, і не прогнівляйте Мене ділами рук своїх, і не зроблю вам зла».
6
и^ не хощите и^ти` по боѕњхъ чюждихъ е^же слђжи'ти иM, и^ покланя'тися иM ни мене къ гнњвђ прозовњте в# дњлXњ рђкђ ва'шею, и^ не ѓ^злоблю` ваs.
7
Але ви не слухали Мене, — говорить Господь, — прогнівляючи Мене ділами рук своїх, на зло собі.
7
и^ не послђшасте мя, рече г~ь. е^же не подвиꙁа'ти м^я къ гнњвђ в# дњлеX рђкђ вашею в лђка'въствњ вашемъ”
8
Тому так говорить Господь Саваоф: за те, що ви не слухали слів Моїх,
8
Того ради сїя рече г~ь си'лъ, иже не послђшасте словесъ мои^хъ.
9
ось, Я пошлю і візьму всі племена північні, — говорить Господь, — і пошлю до Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю цю і на жителів її і на усі навколишні народи; і зовсім знищу їх і зроблю їх жахом і посміянням і вічним запустінням.
9
с^е а^ꙁъ послю и^ въспрїимђ вся племена сњверьска, реq г~ь. и^ навходоносора цр~я вављ=лоньска раба моего. и^ приведђ и^хъ на ꙁемлю сїю, и^ на ѓ^бита'тели ея, и^ на вся ја^зы'ки и^же ѓ%крsтъ е^го сђть, и^ ё^бїю иX и^ поста'влю и^хъ въ ё%жасъ, и^ въ звиꙁда'нїе и^ въ ꙁапђстњнїе бњчное.
10
І припиню у них голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильника.
І буде: коли виповниться сімдесят років, покараю царя Вавилонського і той народ, — говорить Господь, — за їх нечестя, і землю Халдейську, і зроблю її вічною пустелею.
12
е^гда же и^сполнени бђдђтᲆ о~ лњтъ. посњщђ на цр~я вављ=лоньска, и^ на люди сїи, реq г~ь, беꙁако'нїа и^хъ, и^ на ꙁемлю халдеискђ. и^ положђ т^ђ въ запђстњнїе вњчное,
13
І звершу над тією землею усі слова Мої, які Я вимовив на неї, усе написане у цій книзі, яку Єремія по-пророцьки прорік на усі народи.
Бо ось на місто це, на якому наречене ім’я Моє, Я починаю наводити біди; і чи ви залишитеся непокараними? Ні, не залишитеся непокараними; бо Я закликаю меч на усіх, хто живе на землі, — говорить Господь Саваоф.
29
ја^ко въ градњ в не'мже ся намњни и%мя мое, и^ а^ꙁъ начнђ зазля'ти. и^ вы` ѓ^чище'нїемъ не ѓ^чи'ститеся. ја%ко меча` а^ꙁъ поꙁыва'ю на вся` сидя'щая на земли.
30
Тому проречи на них усі слова ці і скажи їм: Господь прогримить з висоти і з оселі святині Своєї подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою; як ті, що топчуть у точилі, викликне на усіх, хто живе на землі.
30
ты' же прорече'ши до нихъ вся` словеса` си`, и^ речеши. г~ь эT въсто'ка прїидетъ, эT ст~аго свое^го да да'сть гла'съ свои. слово проречетъ эT мњста свое^го, си же ја%ко и^ емлюще эTвњща'ютъ, и^л^и на сњдя'щая на земли. т^ђ потребле'нїе
31
Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усякою плоттю, нечестивих Він віддасть мечу, — говорить Господь.
Так говорить Господь Саваоф: ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі.
32
Та'ко гл~етъ г~ь, се` ѕло и^детъ эT страны` на странђ. и^ ви'хоръ вели'къ и^схо'дитъ эT конца` земли.
33
І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі.
33
и^ бђдђт# ја^зве'нїи эT г~а въ дн~ь гн~ь, эT ча'сти земля` и^ до ча'сти ꙁемля`, не въкопаюTся въ гнои, на лицы` ꙁемля` бђдђтъ.
34
Ридайте, пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді стада; бо виповнилися дні ваші для заколення і розсіяння вашого, і впадете, як дорогий сосуд.