Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У той самий рік, на початку царювання Седекії, царя Юдейського, у четвертий рік, у п’ятий місяць, Ананія, син Азура, пророк із Гаваона, говорив мені у домі Господньому перед очима священиків і всього народу і сказав:
1
И҆ бы́сть въ четве́ртое лѣ́то, ца́рствꙋющꙋ седекі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, въ пѧ́тый мцⷭ҇ъ, рече́ ми а҆на́нїа сы́нъ а҆зѡ́ровъ лжи́вый проро́къ гаваѡні́тскїй въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, пред̾ ѻ҆чи́ма жерцє́въ и҆ всѣ́хъ люді́й, глаго́лѧ:
2
так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: знищу ярмо царя Вавилонського;
2
та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь вседержи́тель бг҃ъ і҆и҃левъ: сокрꙋши́хъ ꙗ҆ре́мъ царѧ̀ вавѷлѡ́нска:
3
через два роки Я поверну на місце це усі сосуди дому Господнього, які Навуходоносор, цар Вавилонський, узяв з цього місця і переніс їх у Вавилон;
3
є҆щѐ два̀ лѣ̑та дні́й, возвращꙋ̀ а҆́зъ на мѣ́сто сїѐ всѧ̑ сосꙋ́ды до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же взѧ̀ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй ѿ мѣ́ста сегѡ̀ и҆ пренесѐ ѧ҆̀ до вавѷлѡ́на,
4
й Ієхонію, сина Іоакима, царя Юдейського, і всіх полонених юдеїв, які прийшли у Вавилон, Я поверну на місце це, — говорить Господь; бо знищу ярмо царя Вавилонського.
4
и҆ і҆ехоні́ю сы́на і҆ѡакі́мова царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ всѐ преселе́нїе і҆ꙋ́дино вше́дшее въ вавѷлѡ́нъ возвращꙋ̀ въ мѣ́сто сїѐ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ сокрꙋшꙋ̀ ꙗ҆ре́мъ царѧ̀ вавѷлѡ́нска.
5
І сказав Єремія пророк пророку Ананії перед очима священиків і перед очима усіх людей, які стояли у домі Господньому, —
5
И҆ речѐ і҆еремі́а прⷪ҇ро́къ ко а҆на́нїи лжепроро́кꙋ пред̾ ѻ҆чи́ма жерцє́въ и҆ пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ люді́й стоѧ́щихъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни,
6
і сказав Єремія пророк: нехай буде так, нехай сотворить це Господь! нехай виконає Господь слова твої, які ти промовив про повернення з Вавилона сосудів дому Господнього і всіх полонених на місце це!
6
и҆ речѐ і҆еремі́а: пои́стиннѣ та́кѡ да сотвори́тъ гдⷭ҇ь, да оу҆тверди́тъ гдⷭ҇ь сло́во твоѐ, є҆́же ты̀ прорица́еши, є҆́же возврати́ти сосꙋ́ды до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆ всѧ̑ преселє́нныѧ и҆з̾ вавѷлѡ́на на мѣ́сто сїѐ:
7
Тільки вислухай слово це, яке я скажу вголос тобі і вголос усьому народу:
7
ѻ҆ба́че слы́шите сло́во сїѐ, є҆́же а҆́зъ глаго́лю во оу҆́шы ва́ши и҆ во оу҆́шы всѣ́хъ люді́й:
8
пророки, які здавна були раніше мене і раніше тебе, пророкували багатьом землям і великим царствам війну і біду і моровицю.
8
проро́цы, бы́вшїи пре́жде менє̀ и҆ пре́жде ва́съ ѿ вѣ́ка, прореко́ша на мнѡ́ги зе́мли и҆ на ца̑рства вели̑ка ѡ҆ ра́ти и҆ ѡ҆ погꙋбле́нїи и҆ ѡ҆ гла́дѣ:
9
Якщо який пророк пророкував мир, то тоді тільки він визнаний був за пророка, якого істинно послав Господь, коли збувалося слово того пророка.
9
проро́къ прорекі́й ми́ръ, прише́дшꙋ сло́вꙋ позна́ютъ прⷪ҇ро́ка, є҆го́же посла̀ и҆̀мъ гдⷭ҇ь въ вѣ́рѣ.
10
Тоді пророк Ананія узяв ярмо з шиї Єремії пророка і розбив його.
10
И҆ взѧ̀ а҆на́нїа пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ люді́й кла̑ды ѿ вы́и і҆еремі́ины и҆ сокрꙋшѝ ѧ҆̀.
11
І сказав Ананія перед очима всього народу ці слова: так говорить Господь: так знищу ярмо Навуходоносора, царя Вавилонського, через два роки, знявши його з шиї усіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою.
11
И҆ речѐ а҆на́нїа пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ люді́й глаго́лѧ: си́це речѐ гдⷭ҇ь: та́кѡ сокрꙋшꙋ̀ ꙗ҆ре́мъ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска є҆щѐ два̀ лѣ̑та дні́й со вы́и всѣ́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ. И҆ ѿи́де і҆еремі́а на пꙋ́ть сво́й.
12
І було слово Господнє до Єремії після того, як пророк Ананія розбив ярмо з шиї пророка Єремії:
12
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и, по сокрꙋше́нїи а҆на́нїинѣ кла̑дъ со вы́и є҆гѡ̀, гл҃ѧ:
13
йди і скажи Ананії: так говорить Господь: ти скрушив ярмо дерев’яне, і зробиш замість нього ярмо залізне.
13
и҆дѝ и҆ рцы̀ ко а҆на́нїи глаго́лѧ: та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: кла̑ды дрєвѧ́ныѧ сокрꙋши́лъ є҆сѝ и҆ сотвори́ши вмѣ́стѡ тѣ́хъ кла̑ды желѣ̑зны,
14
Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: залізне ярмо покладу на шию усіх цих народів, щоб вони працювали на Навуходоносора, царя Вавилонського, і вони будуть служити йому, і навіть звірів польових Я віддав йому.
14
ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: ꙗ҆ре́мъ желѣ́зенъ возложи́хъ на вы̑и всѣ́хъ ꙗ҆зы́кѡвъ, слꙋжи́ти навꙋходоно́сорꙋ царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ, и҆ послꙋ́жатъ є҆мꙋ̀: ктомꙋ̀ и҆ ѕвѣ̑ри зємны́ѧ да́хъ є҆мꙋ̀.
15
І сказав пророк Єремія пророку Ананії: послухай, Ананіє, Господь тебе не посилав, і ти подаєш надію цьому народу неправдиво.
15
И҆ речѐ і҆еремі́а прⷪ҇ро́къ ко а҆на́нїи: слы́ши, а҆на́нїе: не посла̀ тебѐ гдⷭ҇ь, ты́ же сотвори́лъ є҆сѝ люді́й си́хъ оу҆пова́ти на непра́вдꙋ.
16
Тому так говорить Господь: ось, Я скину тебе з лиця землі; у цьому ж році ти помреш, тому що ти говорив усупереч Господу.
16
Тогѡ̀ ра́ди си́це речѐ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ ѿпꙋщꙋ́ тѧ ѿ лица̀ землѝ, въ се́мъ лѣ́тѣ оу҆́мреши, ꙗ҆́кѡ на гдⷭ҇а (бг҃а) глаго́лалъ є҆сѝ.
17
І помер пророк Ананія у тому самому році, у сьомому місяці.
17
И҆ оу҆́мре а҆на́нїа лжепроро́къ въ се́мъ лѣ́тѣ мцⷭ҇а седма́гѡ.