¹

І ось слова листа, який пророк Єремія послав з Єрусалима до залишку старійшин серед переселенців і до священиків, і до пророків, і до усього народу, яких Навуходоносор вивів з Єрусалима у Вавилон, —

¹

И сїи словеса` кни'гъ ја%же посла` і^е^ремїя и^ꙁ# і^ерsлима къ ста'рцемъ и^ꙁ#се'лнымъ, и^ къ жерце'мъ и^ л#жи'мъ пррoком# и^ всњмъ людемᲆ е^же пресели навходоносо'ръ и^ꙁ# і^ерsлима до вављ=ло'на.

²

після того, як вийшли з Єрусалима цар Ієхонія і цариця і євнухи, князі Юдеї і Єрусалима, і теслі і ковалі, —

²

послњ'ди же шеDшђ і^е^хонїю цр~ю и^ цр~цы, и^ ка'женикомъ. и^ всемђ свободнђ и^ хи'трђ, и^ съвђꙁникђ и^ꙁъ і^ерsлима.

³

через Елеасу, сина Сафанового, і Гемарію, сина Хелкіїного, яких Седекія, цар Юдейський, посилав у Вавилон до Навуходоносора, царя Вавилонського:

³

в рђ'цњ е^леа'са сн~а сафа'ня, и^ гамарїя сн~а хел#кїина. е^гоже посла` седекїя цр~ь і^ё%динъ къ цр~ю вављ=лон#скђ въ вављ=ло'нъ гл~я”

⁴

так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, усім полоненим, яких Я переселив з Єрусалима у Вавилон:

⁴

Та'ко рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ, ѓ^ и^ꙁ#селе'ныхъ ја%же и^ꙁ#сели и^з# і^ерsлима.

⁵

будуйте доми і живіть у них, і розводьте сади і їжте плоди їх;

⁵

съградите храмины, и^ всели'теся. и^ насади'те ѓ^гра'ды, и^ снњ'сте пло'дъ и^хъ.

⁶

беріть дружин і народжуйте синів і дочок; і синам своїм беріть дружин і дочок своїх віддавайте заміж, щоб вони народжували синів і дочок, і розмножуйтеся там, а не зменшуйтеся;

⁶

и^ пои^мњте жены, и^ ча'да сътвори'те сн~ы и^ дще'ри. и^ приведњте сн~омъ вашимъ жены, и^ дще'ри ваша дади'те за мђж'а, и^ ё^мно'житеся а^ не ё^ма'лите.

⁷

і турбуйтеся про добробут міста, в яке Я переселив вас, і моліться за нього Господу; бо при добробуті його і вам буде мир.

⁷

и^ взыска'ите на ми'ръ земли`, на ню'же в^ы и^с#селиX та'мо” и^ моли'те г~а ꙁа ня, ја%ко в ми'ре и^хъ бђ'детъ ми'ръ вам#”

⁸

Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: нехай не зваблюють вас пророки ваші, які серед вас, і ворожбити ваші; і не слухайте снів ваших, які вам сняться;

⁸

ЈА/ко та'ко рече г~ь. да не препира'ютъ васъ л#жїи пррoцы и^же въ ваs, и^ да не препира'ютᲆ васъ вол#сви ваши. и^ не послђшаите сно'въ свои^хъ ја%же в^ы ви'дите.

⁹

неправдиво пророкують вони вам ім’ям Моїм; Я не посилав їх, — говорить Господь.

⁹

ја%ко непра'веDнњ тїи прорица'ютъ вамъ въ и^мя мое, а^ не посла'хъ и^хъ”

¹⁰

Бо так говорить Господь: коли виповниться вам у Вавилоні сімдесят років, тоді Я відвідаю вас і виконаю добре слово Моє про вас, щоб повернути вас на місце це.

¹⁰

ЈА/ко та'ко рече г~ь. е^гда` бђ'детъ сконча'ти вављ=ло'нђ, о~ лᲇтъ. посᲇщђ васъ и^ ё^ста'влю словеса` моя` на ваs, ја%коже въꙁврати'ти лю'ди своя` на се` мњ'сто.

¹¹

Бо тільки Я знаю наміри, які маю щодо вас, — говорить Господь, — наміри на благо, а не на зло, щоб дати вам майбуття і надію.

¹¹

и^ помы'шлю на вы помышле'нїе ми'ра а^ не ѕл^а, ја%коже да'ти вамъ с^е.

¹²

І взиватимете до Мене, і підете і помолитеся Мені, і Я почую вас;

¹²

и^ помоли'теся къ мнњ` и^ послђшаю ваs.

¹³

і будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати Мене усім серцем вашим.

¹³

и^ взы'щете мене, и^ ѓ^бря'щете м^я. ја%ко и^ е^гда` вꙁы'щете мене` всњмъ срDцемъ,

¹⁴

І буду я знайдений вами, — говорить Господь, — і поверну вас з полону і зберу вас із усіх народів і з усіх місць, куди Я вигнав вас, — говорить Господь, — і поверну вас у те місце, звідки переселив вас.

¹⁴

и^ ја^влю'ся ваM гл~етъ г~ь. и^ приведђ па'ки ё%ꙁники ваша, и^ съберђ ваs съ всњ'хъ стра'нъ и^ съ всXњ гра'довъ в няже и^ꙁгнаX васᲆ, гл~етъ г~ь. и^ въꙁврати'тися повелю` вамъ эT гра'дъ до него'же превести ваs повелњ'хъ.

¹⁵

Ви говорите: «Господь послав нам пророків і у Вавилоні».

¹⁵

поне'же реко'сте, въста'витъ намъ г~ь пррoки въ вављ=ло'нњ”

¹⁶

Так говорить Господь про царя, що сидить на престолі Давидовому, і про весь народ, який живе у місті цьому, про братів ваших, які не відведені з вами у полон, —

¹⁶

Та'ко б^о рече г~ь къ цр~ю сњдя'щђ на прsтлњ двд~вњ, и^ къ всњмъ лю'демъ живђщимъ въ гра'дњ тоM, и^ бра'тїямъ вашимъ не и^з#шеDшиM с ва'ми до преселе'нїя”

¹⁷

так говорить про них Господь Саваоф: ось, Я пошлю на них меч, голод і моровицю, і зроблю їх такими, як негідні смокви, які не можна їсти через непридатність їх;

¹⁷

Та'ко гл~етъ г~ь вседержи'тель. с^е а^ꙁᲆ послю` на' ня ме'чъ, и^ гла'дъ, и^ мо'ръ, и^ положђ я& ја%ко смо'квы хђдыа, и^же не мо'гђт# ја%стися, понеже ѕњ'ло хђ'ды бы'шA”

¹⁸

і буду переслідувати їх мечем, голодом і моровицею, і віддам їх на озлоблення усім царствам землі, на прокляття і жах, на посміяння і наругу між усіма народами, куди Я вижену їх,

¹⁸

и^ сътрђ я& мече'мᲆ и^ гла'домъ и^ мо'роM, и^ да'мъ я& в# погђбле'нїе всњмъ црsтвїеM ꙁе'мнымъ въ прокля'тїе. и^ в подивле'нїе и^ в# посмњ'хъ и^ в порђга'нїе всMњ странамъ. междђ и^миже и^ꙁвергоX я&,

¹⁹

за те, що вони не слухали слів Моїх, — говорить Господь, — з якими Я посилав до них рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, але вони не слухали, — говорить Господь.

¹⁹

ꙁане` не послђшаша слове'съ моиX гл~етъ г~ь, ја%же послаX к ни'мъ рабы` мои^ми пррoки в нощи въста'я и^ посыла'я, и^ не послђшасте гл~етъ г~ь. сего ради

²⁰

А ви, усі переселенці, яких Я послав з Єрусалима у Вавилон, слухайте слово Господнє:

²⁰

вы слы'шите сло'во гн~е все преведе'нїе, е^же в^ы слаX и^з# і^ерsлима въ вављ=ло'нъ”

²¹

так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колії, і про Седекію, сина Маасеї, які пророкують вам ім’ям Моїм неправду: ось, Я віддам їх до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і він умертвить їх перед вашими очима.

²¹

Та'ко гл~етъ г~ь вседержи'тель б~ъ і^и^л~евъ, на а^хиа^в#ва сн~а кђлїева, и^ на седекїю сн~а маа^сїѓ^ва, и^же прорицаюT вамъ вᲆ и^мя мое л#жи'ве. с^е а^зъ даю` я& в рђцњ навходоносо'ра цр~я вављ=ло'н#ска, и^ побіеT я& преD ѓ^чи'ма ва'шима.

²²

І прийнято буде від них усіма переселенцями юдейськими, які у Вавилоні, проклинати так: «нехай зробить тобі Господь те саме, що Седекії та Ахаву», яких цар Вавилонський засмажив на вогні

²²

и^ въꙁмђтъ эT ни'хъ кля'твђ въ всњхᲆ и^с#се'лницXњ і^ё%динњхъ въ вављ=ло'нњ гл~юще, сътвори ти г~ь, ја%коже седекїи сътвори`, и^ а^хїа^в#вђ. ја%коже и^ждеже цр~ь вављ=лон#скъ въ ѓ^гни,

²³

за те, що вони робили мерзоти в Ізраїлі: перелюбствували з дружинами ближніх своїх і ім’ям Моїм говорили неправду, чого Я не повелівав їм; Я знаю це, і Я свідок, — говорить Господь.

²³

безако'нїя ради е^же сътвори'ста въ і^ерsлимњ, и^ любодњя'хђ съ жена'ми гража'нъ своиX. и^ сло'во съгл~аша въ и^мя мое л#жи'ве, е^го'же не повелњ'хъ и^мъ. а^ꙁᲆ же е^смь сђдїя и^ по'слђхъ гл~етъ г~ь.

²⁴

І Шемаії нехеламитянину скажи:

²⁴

и^ къ самеи е^лами'тинђ рече'ши”

²⁵

так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: за те, що ти посилав листи від імені свого до усього народу, який у Єрусалимі, і до священика Софонії, сина Маасеї, і до усіх священиків, і писав:

²⁵

Та'ко гл~етъ г~ь вседержи'тель б~ъ і^и^л~евъ, сего ради поне'же посла'лъ е^си въ и^мя мое посла'нїя къ всњмъ лю'демъ и^же въ і^ерsлимᲇ. и^ к# софо'нїи сн~ђ маа^сᲇ'ѓвђ жерцђ, и^ къ всњмъ жерцемъ гл~я.

²⁶

«Господь поставив тебе священиком замість священика Іодая, щоб ти був між охоронцями у домі Господньому за всякою людиною, яка шаленіє і пророкує, і щоб ти саджав такого у в’язницю й у колоду:

²⁶

г~ь да'лъ т^я е^сть жерца` въ мњ'сто и^ѓ^да'е жер#ца. бы'ти приста'вникђ в# домђ гн~и, всемђ чл~кђ прори'чющђ, и^ всемђ чл~кђ неи^стовђ'ющђ, и^ в#даси и& в# ꙁатво'ръ, и^ в# кла'дђ.

²⁷

чому ж ти не заборониш Єремії анафофському пророкувати у вас?

²⁷

и^ нн~њ почто` не ꙁапрети'сте і^е^ремїи, и^же эT а^наџоџа прорица'ющемђ вамъ.

²⁸

Бо він і до нас у Вавилон надіслав сказати: полон буде тривалим: будуйте доми і живіть у них; розводьте сади і їжте плоди їх».

²⁸

ја%ко того ради посла` к на'мъ въ вављ=ло'нъ гл~я. дале'че е^сть ча'съ, съгради'те хра'мы и^ всели'теся. и^ насади'те ѓ^гра'ды, и^ снњсте плоD и^хъ.

²⁹

Коли Софонія священик прочитав цей лист уголос пророку Єремії,

²⁹

и^ прочте` кни'ги софо'нїя въ ё%ши і^е^ремїинњ”

³⁰

тоді було слово Господнє до Єремії:

³⁰

И$ бы'сть сло'во гн~е къ і^е^ремїи гл~я,

³¹

пошли до усіх переселенців сказати: так говорить Господь про Шемаію нехеламитянина: за те, що Шемаія у вас пророкує, а Я не посилав його, і обнадіює вас неправдиво, —

³¹

посли къ и^с#се'лникомᲆ гл~я. та'ко рече г~ь на саме'я е^ламити'на, е^льма же прорече вамъ саме'а, а^з# же нњсмь посла'лъ е^го, и^ ё^пова'ти сътвори вамъ непра'вдою.

³²

за те, так говорить Господь: ось, Я покараю Шемаію нехеламитянина і плем’я його; не буде від нього людини, яка живе серед народу цього, і не побачить він того добра, яке Я зроблю народу Моєму, — говорить Господь; бо він говорив усупереч Господу.

³²

того ради си'це рече г~ь, се а^ꙁᲆ посњщђ на саме'а и^ на родъ е^го. и^ не бђ'детъ чл~къ е^го среди ваs, ја%коже ви'дњти бл~гаа ја%же аꙁъ сътворю вамъ гл~етъ г~ь, ꙁане` сълга` на г~а”