Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 36
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
У четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:
візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня;
2
возми2 себЁ сви1токъ кни1жный и3 напиши2 въ нeмъ вс‰ словесA, ±же согlахъ къ тебЁ на ї}лz и3 на їyду и3 на вс‰ kзы6ки, t негHже днE гlахъ къ тебЁ, t днE їwсjи царS їyдина и3 до сегw2 днE:
3
можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх.
отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх;
6
ты2 u5бо вни1ди и3 прочти2 во сви1тцэ сeмъ, въ нeмже написaлъ є3си2 t ќстъ мои1хъ словесA гDнz, во ќшы людjй въ домY гDни въ дeнь постA и3 во ќшы всемY д0му їyдину, приходsщымъ t градHвъ свои1хъ, да прочтeши и5мъ:
7
можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей.
Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати у домі Господньому.
8
И# сотвори2 варyхъ сhнъ нирjинъ по всемY, є3ли6ка заповёда є3мY їеремjа прbр0къ прочести2 во кни1зэ словесA гDнz въ домY гDни.
9
У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських.
9
И# бhсть въ пsтое лёто їwакjма царS їyдина, въ девsтый мцcъ, заповёдаша п0стъ пред8 лицeмъ гDнимъ всBмъ лю1демъ во їеrли1мэ и3 всемY мн0жеству, є4же сни1десz t градHвъ їyдиныхъ во їеrли1мъ.
10
І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу.
10
И# прочтE варyхъ во кни1зэ словесA їерем‡ина въ домY гDни, въ домY гамарjевэ, сhна сафaнz книг0чіz, во дворЁ вhшнемъ, во преддвeріи врaтъ д0му гDнz н0выхъ, во ќшы всёхъ людjй.
11
Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої,
і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, царський писар, і Делаія, син Семаії, й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі;
Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Нирії, сувій у руку свою і прийшов до них.
І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій.
18
И# речE варyхъ: t ќстъ свои1хъ повёда ми2 їеремjа вс‰ словесA сі‰, ѓзъ же писaхъ въ кни1гу.
19
Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.
19
И# рек0ша кн‰зи варyху: и3ди2 и3 скрhйсz ты2 и3 їеремjа, и3 человёкъ да не ўвёсть, гдЁ вы2.
20
І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі слова ці.
20
И# внид0ша ко царю2 во дв0ръ, кни1гу же вдaша храни1ти въ домY є3лісaма книг0чіz, и3 возвэсти1ша царю2 вс‰ словесA сі‰.
21
Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя.
21
И# послA цaрь їудjна взsти кни1гу. И# взS ю5 t д0му є3лісaмы книг0чіz, и3 прочтE їудjнъ во ќшы царє1вы и3 во ќшы всёхъ кнzзeй стоsщихъ w4крестъ царS.
22
Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня.
22
Цaрь же сэдsше во хрaминэ зи1мнэй, въ девsтый мцcъ, и3 постaвлено бЁ пред8 ни1мъ nгни1ще со nгнeмъ.
23
Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні.
І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці.
24
И# не ўжас0шасz и3 не растерзaша ри1зъ свои1хъ цaрь и3 вси2 џтроцы є3гw2, слhшавшіи вс‰ словесA сі‰.
25
Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх.
25
Е#лнаfaнъ же и3 далeа, и3 гамарjа и3 годолjа глаг0лаша царю2, є4же бы не сожещи2 сви1тка. И# не послyша и4хъ.
26
І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх.
а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?»
за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний;
30
Тогw2 рaди си1це речE гDь на їwакjма царS їyдина: не бyдетъ є3мY сэдsщагw на прест0лэ давjдовэ, и3 бyдетъ тёло є3гw2 мeртвое повeржено на знои2 дневнёмъ и3 на мрaзэ нощнёмъ:
31
і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали.
31
и3 посэщY нaнь и3 на є3гw2 р0дъ и3 на џтроки є3гw2, и3 наведY нaнь и3 на живyщыz во їеrли1мэ и3 на зeмлю їyдину вс‰ ѕл†z, ±же согlахъ на нS, и3 не послyшаша.
32
І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів.