Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:
1
И бы'сть вᲆ лњто д~ е і^ѓ^а^кимле, сн~а і^ѓ^сїина цр~я і^ё'дина. бы'сть сло'во гн~е къ і^еремїи гл~я”
2
візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня;
2
Воꙁми` себњ` рого'ꙁъ кни'жныи, и^ въпиши вонь вс^я словеса` ја%же съгл~ахъ к тебњ, на і^и^л~я и^ на і^ё'дђ, и^ на вся` страны`, эT негоже дн~е гл~авшђ м^и к тебњ`. эT дн~и і^ѓ^сїи цр~я і^ё'дина и^ до сего дн~е.
3
можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх.
3
негли` ё^слы'шитъ доM і^ё'доv вс^е ѕло`, е^же а^ꙁъ мы'шлю сътвори'ти и^мъ. да ся ѓ^братя'тъ эT пђти` свое^го ꙁла'го, и^ млsтивъ бђдђ непра'вдамъ и^хъ и^ грњхомъ иX”
4
І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому.
4
И$ воꙁва` і^еремїа варђха сн~а нирїина, и вписа` варђхъ эT ё'стъ і^еремїинъ вс^я словеса` гн~я ја%же съгл~а к немђ, в рогоZ кни'жныи.
5
І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній;
5
и^ заповњда і^еремїя варђхђ гл~я. мене` стрегTђ и^ не могђ вни'ти въ доM гн~ь.
6
отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх;
6
н^о вни'ди т^ы и^ почти` в рого'зњ сеM, в не'мже написаl е^си эT ё'сᲄъ моиX словеса` гн~я, вᲆ ё%ши люDстњ в домђ` гн~и въ дн~ь а^л#ка'нїя. и^ въ ё%ши всемђ до'мђ і^ё'динђ приходя'щиM эT граD свои^х#, да почтеши иM.
7
можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей.
7
е^гда падетъ моли'тва и^хъ преD лицеM гн~имъ, и^ ѓ^братяTся эT пђти и^хъ ꙁла'го” ЈА/ко вели'ка ја%росᲄь и^ гнњвъ гн~ь, и^же съгл~а на лю'ди сїа.
8
Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати у домі Господньому.
8
и^ сътвори` варђхъ сн~ъ ни'рїинъ, по всемђ` е^ли'ко ꙁаповњда е^мђ і^еремїя пррoк#, почте въ кни'гахъ словеса` гн~я въ домђ` гн~и”
9
У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських.
9
И$ бы'сть вᲆ пятое лњто і^ѓ^аки'ма цр~я і^ё'дина, в# девя'тыи мsць. ꙁаповњ'даша а^л#ка'нїе преD лицемъ гн~имъ всњмъ лю'демъ въ і^ерsли'мњ, и^ всемђ` мно'жествђ, е^же сни'деся эT граD і^ё'динъ въ і^рsли'мъ.
10
І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу.
10
и^ почита'ше варђхъ въ кни'ѕњ словеса` і^еремїина въ домђ` гн~и, в# домђ гамарїевњ сн~а сафа'ня кни'гъчїя, въ дво'рњ вы'шнеM въ преDверїи враT до'мђ гн~я но'ваго, въ ё%ши всњхъ лю'дїи”
11
Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої,
11
И$ слы'ша михе'я сн~ъ гамарїевъ сн~а сафа'ня, вс^я словеса` гн~я эT кни'гъ.
12
і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, царський писар, і Делаія, син Семаії, й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі;
12
и^ сни'де въ до'мъ цр~евъ, и^ въ до'мъ кни'жника. и^ с^е тђ вси` кня'ѕи сњдя'хђ, е^лиса'ма книг#чїи, и^ далеа сн~ъ семелїевᲆ, і^ѓ^а^наџа'н# сн~ъ а^хороv и^ гамарїя сн~ъ сафа'нь, и^ седекїа сн~ъ а^нанїи'нъ, и^ вс^и кня'ѕи.
13
і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу.
13
и^ съвњсти иM михе'я вс^я словеса`, ја%же слы'ша чтђща варђха въ ё%ши лю'демъ”
14
Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Нирії, сувій у руку свою і прийшов до них.
14
И$ посла'ша вс^и кня'ѕи къ варђхђ сн~ђ ни'рїинђ, і^ё^де'ина сн~а наџанїина, сн~а семелїина, сн~а хђсїина, гл~юще. кни'ги ја%же почита'е^ши въ ё%ши лю'демъ, возми я& въ рђ'кђ свою и^ прїиди. и^ вꙁя` варђхъ сн~ъ нирїинъ кни'ги в рђкђ своею, и^ сни'де к ниM”
15
Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Варух уголос їм.
15
и^ реко'ша е^мђ, паки почти` въ ё^ши наши. и^ почте варXђ въ ё%ши и^х#.
16
Коли вони вислухали усі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю.
16
и^ быs ја^ко слы'шаша вс^я словеса`, совњщашаs ко'ждо кᲆ бли'жнемђ свое^мђ, и^ рњша варђхђ. въꙁвᲇстя'ще въꙁвњстиM цр~ю вся словеса` с^и”
17
І запитали Варуха: скажи ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його?
17
и^ вᲆпрашаша варђха гл~юще, эTкђдђ е^си въписаl вс^я словеса с^и.
18
І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій.
18
и^ реq варXђ эT ё'стъ і^еремїинъ. и^сповњ'да м^и вс^я словеса` с^и, а%ꙁ же писа'хъ въ кни'ги”
19
Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.
19
И$ реко'ша кня'ѕи варђхђ, шеD съкры'ися т^ы і^ и^еремїа, и^ чл~къ да не ё^вњсть гдњ` в^ы е^ста.
20
І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі слова ці.
20
и^ внидо'ша къ цр~ю въ дворъ. кни'гиy в#даша снабдњти в# домђ` е^лисама'ни книг#чїа. и^ совњсти'ша цр~ю вс^я словеса`.
21
Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя.
21
и^ посла` цр~ь і^ё^де'ина в#ꙁяти кни'ги. и^ взя я& эT домђ` е^лисама'ня. и^ почте і^ё^де'инъ въ ё'ши цр~евы, и^ въ ё%ши всњхъ кня'ѕь стоащихъ ё^ цр~я.
22
Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня.
22
цр~ь же сњдя'ше въ храмњ зи'мнMњ, въ девя'тыи мsць. и^ поста'влено б^њ преD ни'мъ ѓ%гнище со ѓ%гнемᲆ”
23
Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні.
23
И$ быs чтђщђ і^ё^де'инђ, тре'тїи рядъ и четвертыи, раꙁ#дробї я& бри'твою книг#чїя, и^ въꙁмета'ше на ѓ^гненое ѓ%гнище. до'ндеже сконча'ся ве'сь рого'ꙁъ на ѓ%гненомъ ѓ%гнищи”
24
І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці.
24
И$ не ё^жасо'шася и^ не растер#ꙁаша риꙁъ свои^хъ, цр~ь и^ вс^и ѓ%троцы е^го слы'шавшїи вс^я словеса` с^и.
25
Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх.
25
е^н#наџан# же и^ далеа, и^ гамарїа', и^ годолїа, гл~аша цр~ю, ја%коже не сожещи рого'за. и^ не послђша и^хᲆ”
26
І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх.
26
И$ повелњ цр~ь і^е^ремеи'лю сн~ђ а^мале'ховђ, і^ сарае^ви сн~ђ е%ꙁрилевђ, и^ селемїю сн~ђ а^вда'евђ. да и^ꙁымђт# варђ'ха книг#чїя, і^ и^еремїю пррoка. н^о съкры я& г~ь”
27
І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому:
27
И$ бысᲄь сло'во гн~е къ і^еремїи потомъ ја%ко сож#же цр~ь рого'ꙁъ, и^ вс^я словеса` ја%же въписа` варђхъ эT ё'стъ і^еремїинъ гл~я.
28
візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у першому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський;
28
паки воꙁми` рого'ꙁъ дрђгїи, и^ въпиши вс^я словеса` сђща'я в рого'ꙁᲇ, и^же соQже цр~ь і^ѓ^а^киM”
29
а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?»
29
И къ і^ѓ^а^кимови рече'ши. та'ко рече г~ь, т^ы сож#же сїя кни'ги, гл~я, почто` въписа в ня`, гл~я въходя` вни'детъ цр~ь вављ=лоньскь, и^ потребитъ ꙁе'млю сїю, и^ потребиT с не'я чл~ки и^ ско'тъ”
30
за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний;
30
Того ра'ди си'це реq г~ь на і^ѓ^а^ки'ма цр~я і^ё'дина, не бђдеT е^мђ сњдя'щаго на столњ двд~вњ. и^ бђдетъ тњ'ло е^го мр~твое поврьжено на ꙁнои` де'ньнњмъ, и^ на мра'зњ но'щнњмъ.
31
і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали.
31
и^ посᲇщђ на'нь, и^ на рожDенїе е^го и^ на ѓтроки е^го. и^ наведђ на' ня и^ на живђщ'ая въ і^ерsли'мњ, и^ на' ꙁемлю і^ё'динђ вс^е ꙁло`. е^же съгл~ахъ на' ня и^ не послђшаша”
32
І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів.
32
И$ взя` варђх# рогоZ дрђгїи, и^ в#писа` вонь эT ё%сᲄъ і^е^ремїинъ вс^я словеса` кни'гъ ја%же соQже і^ѓ^а^ки'мъ, и^ е^ще` приложи'шася е^мђ словеса` множа'иша неже пр'ьвњи”