Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 38
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія, 1581р.
1
І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи:
так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий.
Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди.
4
И$ реко'ша цр~ю, да ё'мретъ чл~къ тои. ја%ко сеи раслабля'етъ рђцњ мђжїи боря'щихъ ѓ^ста'вшихъ въ градњ, и^ рђцњ всњхъ людїи, гл~я к нимъ по словесемъ си'мъ. ја%ко чл~къ сеи не проповњдаетъ лю'демъ мира, н^о ѕл^о.
5
І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам.
5
и^ рече цр~ь седекїя, се` тои в рђкђ ва'шею, ја%ко не можа'ше цр~ь проти'вђ и^мъ.
6
Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина царя, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно.
6
и^ вꙁя'ша і^еремїю, и^ въвергоша и& въ ровъ мелхїинъ сн~а а^мале'хова, и^же бяше въ дворњ` теMничнемъ и^ въвњсиша и& ю'жи в ровᲆ, в ровњ же не бя'ше воды` н^о ти'на, и^ бя'ше в# ти'нњ і^еремїя”
7
І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євнухів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових.
господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті.
Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візьми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер.
10
и^ повелњ цр~ь а^в#демелехђ гл~я, пои^ми` съ собо'ю эTсю'дђ придесять мђжь, і^ и^ꙁ#влеци і^еремїю и^ꙁ рова да не ё'мретᲆ.
11
Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодящих клаптів і опустив їх на мотузках у яму до Єремії.
Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого.
14
И$ посла` цр~ь и^ въꙁва` к# себњ і^еремїю в домъ а^саласїиль, и^же в# домђ гн~и. и^ рече е^мђ цр~ь, въпраша'ю тя словесе е^дїного, и^ не ё^таи` эT ммене словесе`.
15
І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене.
І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї.
16
и^ кля'ся е^мђ цр~ь гл~я, жи'въ г~ь, и^же сътвори` намъ дш~ђ сїю ја%ко не ё^бїю тя. ни предамъ в рђцњ чл~къ сихъ стрегђщихᲆ т^я, на смр~ть.
17
Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій;
А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь:
21
и^ а'ще не хо'щеши т^ы и^ꙁыити`. се` слово е^же скаꙁа мн^њ г~ь
22
ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно, і вони віддалилися від тебе».
І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем.
І сказав Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш;
24
И$ реq е^мђ цр~ь, чл~къ да не ё^вњсть словесᲆ сиX, да не ё'мреши т^ы.
25
і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть, — і також що говорив тобі цар»,
25
и^ а^ще слы'шаT кн~ѕи ја%ко гл~аX с тобо'ю. и^ прїидTђ и^ рекђтъ т^и, чт^о гл~а к тебњ цр~ь, повњжDь наM и^ не ё^таи эT на'сᲆ и^ не ё^бїеM тебе. и^ что гл~а к тебњ цр~ь
26
то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там».
26
да речеши иM, помещђ а^ꙁъ ми'лованїе мое преD лицемъ цр~евомъ, ја^ко да не въз#вратитъ мене в# до'мъ і^ѓ^а^наџа'нь ё^мрњти та'мо”
27
І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідалися про те, що було сказано цареві.