¹

Слово Господа, яке було до пророка Єремії про филистимлян, перше ніж фараон уразив Газу.

¹

Сло́во гдⷭ҇не, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ на и҆ноплеме́нники, пре́жде не́жели поразѝ фараѡ́нъ га́зꙋ.

²

Так говорить Господь: ось, піднімаються води з півночі і зробляться потоком, який наводнює, і потоплять землю й усе, що наповнює її, місто і тих, що живуть у ньому; тоді заволають люди, і заридають усі мешканці країни.

²

Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, во́ды восхо́дѧтъ ѿ сѣ́вера и҆ бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ пото́къ наводнѧ́ѧй, и҆ пото́пѧтъ зе́млю и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀, гра́дъ и҆ живꙋ́щыѧ въ не́мъ: и҆ возопїю́тъ лю́дїе и҆ воспла́чꙋтсѧ всѝ живꙋ́щїи на землѝ,

³

Від гучного тупоту копит сильних коней його, від стукоту колісниць його, від звуку коліс його, батьки не оглянуться на дітей своїх, тому що руки у них опустяться

³

ѿ шꙋ́ма оу҆стремле́нїѧ є҆гѡ̀, ѿ ѻ҆рꙋ́жїѧ но́гъ є҆гѡ̀ и҆ ѿ гремѣ́нїѧ колесни́цъ є҆гѡ̀ и҆ ѿ звꙋ́ка коле́съ є҆гѡ̀: не ѡ҆брати́шасѧ ѻ҆тцы̀ ко сынѡ́мъ свои̑мъ, ѡ҆пꙋсти́вше рꙋ́цѣ своѝ,

⁴

від того дня, який прийде знищити усіх филистимлян, відняти у Тира і Сидона усіх інших помічників, бо Господь розорить филистимлян, залишок острова Кафтора.

⁴

въ де́нь находѧ́щь, є҆́же погꙋби́ти всѧ̑ и҆ноплеме́нники: и҆ разорю̀ тѵ́ръ и҆ сїдѡ́нъ со всѣ́ми про́чими помѡ́щники и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ и҆стреби́тъ гдⷭ҇ь фѷлїсти́ны, ѡ҆ста́нки ѻ҆стровѡ́въ каппадокі́йскихъ.

⁵

Оплішивіла Газа, гине Аскалон, залишок долини їх.

⁵

Прїи́де плѣ́шь на га́зꙋ, ѿве́рженъ бы́сть а҆скалѡ́нъ и҆ ѡ҆ста́нцы є҆накі̑мли.

⁶

Доки будеш сікти, о, меч Господній! доки ти не заспокоїшся? повернися у піхви твої, перестань і заспокойся.

⁶

Доко́лѣ сѣщѝ бꙋ́деши, ѽ, мечꙋ̀ бж҃їй! доко́лѣ не оу҆поко́ишисѧ; вни́ди въ ножны̀ твоѧ̑, почі́й и҆ вознеси́сѧ.

⁷

Але як тобі заспокоїтися, коли Господь дав повеління проти Аскалона і проти берега морського? туди Він спрямував його.

⁷

Ка́кѡ оу҆поко́итсѧ; поне́же гдⷭ҇ь заповѣ́да є҆мꙋ̀ на а҆скалѡ́на и҆ на сꙋ́щыѧ при мо́ри, на про́чыѧ воста́ти.