Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його?
1
Къ сынHмъ ґммw6нимъ тaкw гlетъ гDь: є3дA не сyть сhнове ї}лєвы, и3ли2 наслёдника нёсть и5мъ; почто2 u5бо пріS наслёдіе мелх0мъ [цaрь и4хъ] гaда, и3 лю1діе є3гw2 во градёхъ є3гw2 живsху;
2
Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь.
2
Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 њглашY на раввafъ сынHвъ ґммHнихъ рaтный звyкъ, и3 бyдетъ въ непрохHднаz и3 въ пaгубу, и3 трє1бища є3гw2 nгнeмъ сожжє1на бyдутъ, и3 воспріи1метъ ї}ль влaсть свою2, гlетъ гDь.
3
Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми.
3
Возопjй, є3севHне, ћкw поги1бе гaй: возопjйте, дщє1ри равв†fски, препоsшитесz врeтищами, рыдaйте и3 бёгайте по забрaлwмъ, ћкw мелх0мъ во плёнъ tведeтсz, свzщeнницы и3 кн‰зи є3гw2 вкyпэ.
4
Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?»
4
Что2 хвaлишисz во ўд0ліихъ; стечE ўд0ліе твоE, дщи2 безстyднаz, ўповaющаz на бог†тства сво‰, глаг0лющи: кто2 пріи1детъ на мS;
5
Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися.
5
СE, ѓзъ наведY на тS стрaхъ, гlетъ гDь вседержи1тель, t всёхъ сyщихъ w4крестъ тебє2: и3 разсёетесz вси2 t лицA є3гw2, и3 не бyдетъ собирaющагw бэжaщихъ.
6
Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь.
6
И# посeмъ возвращY плённики сынHвъ ґммHнихъ, гlетъ гDь.
7
Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх?
7
Ко їдумeи сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3дA є4сть ктомY мyдрость во fемaнэ; поги1бе совётъ t разyмныхъ, непотрeбна бhсть мyдрость и4хъ,
8
Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого.
8
попрaно бhсть мёсто и4хъ: сни1дите въ пр0пасть къ сэдёнію, живyщіи во дедaнэ: ћкw жeстwкаz сотвори2: (поги1бель и3сavлю) навед0хъ нaнь во врeмz, въ нeже посэти1хъ є3го2.
9
Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно.
9
Ћкw њб8имaтеліе вінA пріид0ша на тS, не њстaвzтъ тебЁ њстaнкwвъ: ѓки тaтіе въ нощи2 возложaтъ рyки сво‰.
10
А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його.
10
Ћкw (ѓзъ) њбнажи1хъ и3сavа, tкрhхъ т†йнаz є3гw2, не возм0жетъ ўтаи1тисz, поги1бе рук0ю брaта своегw2 и3 сосёда своегw2,
11
Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене.
11
и3 нёсть њстaтисz сиротЁ твоeй, да живeтъ: ѓзъ же сотворю2 жи1ти, и3 вдови6цы на мS ўповaша.
12
Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу.
12
Тaкw бо гlетъ гDь: сE, и5мже не бЁ зак0на пи1ти чaшу, пію1ще и3спію1тъ: и3 тh ли ѓки непови1нный њстaнешисz; не бyдеши непови1ненъ, но піS и3спіeши.
13
Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями.
13
Соб0ю бо клsхсz, гlетъ гDь, ћкw въ пустhню и3 въ поругaніе и3 въ посмёхъ и3 въ проклsтіе бyдеши посредЁ є3гw2, и3 вси2 грaди є3гw2 бyдутъ въ пустhню вёчную.
14
Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну.
14
Слyхъ слhшахъ t гDа, и3 послHвъ во kзhки послA: собери1тесz и3 и3ди1те проти1ву є3мY и3 востaните на њполчeніе.
15
Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми.
15
СE, мaла дaхъ тS во kзhцэхъ и3 поругaема въ лю1дехъ.
16
Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь.
16
И#грaніе твоE прельсти1 тz, безстyдіе сeрдца твоегw2 њбитaше въ разсёлинахъ кaменныхъ, похи1ти крёпость х0лма выс0кагw: є3гдA вознесeши ћкw nрeлъ гнэздо2 своE, tт0лэ свeргу тS, гlетъ гDь.
17
І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
17
И# бyдетъ їдумeа въ запустёніе, всsкъ ходsй чрез8 ню2 подиви1тсz и3 позви1ждетъ над8 всsкою ћзвою є3S.
18
Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому.
18
Ћкоже превращeна є4сть сод0ма и3 гом0рра и3 сосёди є3S, гlетъ гDь, не поживeтъ тaмw мyжъ, нижE пребyдетъ тaмw сhнъ человёчь.
19
Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені?
19
СE, ћкоже лeвъ и3зhдетъ t среды2 їoрдaна на мёсто си1льнагw, ћкw ск0рw сотворю2 и5мъ бэжaти t негw2, и3 кто2 бyдетъ и3збрaнъ, є3г0же постaвлю над8 ни1мъ; кт0 бо под0бенъ мнЁ; и3 кто2 противостaнетъ ми2; и3 кто2 є4сть сeй пaстырь, и4же сопроти1витсz лицY моемY;
20
Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх.
20
Сегw2 рaди слhшите совётъ гDень, є3г0же совэщA на є3дHма, и3 ўмышлeніе є3гw2, є4же ўмhсли на живyщихъ во fемaнэ, не свeргутъ ли и5хъ м†лаz t стaдъ, и3 не размeтано ли бyдетъ на ни1хъ жили1ще и4хъ;
21
Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря.
21
T глaса бо падeніz и4хъ потрzсeсz землS, и3 в0пль на м0ри чермнёмъ слhшасz глaса и4хъ.
22
Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів.
22
СE, ћкw nрeлъ взhдетъ и3 возлети1тъ и3 прострeтъ крилB свои2 над8 твердhньми є3гw2: и3 бyдетъ сeрдце си1льныхъ їдумeйскихъ въ т0й дeнь, ћкw сeрдце жены2 родsщіz.
23
Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть.
23
Къ дамaску: посрами1сz є3мafъ и3 ґрфafъ, ћкw слyхъ ѕ0лъ слhшаша, ўжас0шасz, возмути1шасz на м0ри, (за попечeніе) ўпок0итисz не м0гутъ.
24
Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів.
24
Раст0ржесz дамaскъ, њбрати1сz на бэжaніе, трeпетъ њб8sтъ и5, ск0рбь и3 болёзнь њдержaша є3го2 ћкw раждaющую.
25
Як не вціліло місто слави, місто радости моєї?
25
Кaкw не њстaвиша грaда слaвнагw, крёпости любeзныz;
26
Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф.
26
Сегw2 рaди падyтъ ю4нwши на ст0гнахъ твои1хъ, и3 вси2 мyжіе в0инстіи падyтъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь вседержи1тель.
27
І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада.
27
И# возжгY џгнь на стэнЁ дамaска, и3 пожжeтъ стёны сhна ґдeрова.
28
Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу!
28
Къ кидaру, цари1цэ дворA, є3г0же порази2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, тaкw гlетъ гDь: востaните и3 взhдите на кидaръ и3 погуби1те сhны востHчныz.
29
Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!»
29
Селє1ніz и4хъ и3 стадA и4хъ в0змутъ: nдє1жды и4хъ и3 вс‰ сосyды и4хъ и3 велблю1ды и4хъ в0змутъ себЁ, и3 призовyтъ на нS стрaхъ w4крестъ.
30
Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум.
30
Бэжи1те и3 tиди1те вск0рэ, въ пр0пастехъ сsдите, живyщіи во дворЁ, гlетъ гDь: ћкw совэщA на вы2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій совётъ и3 помhсли на вaсъ ўмышлeніе.
31
Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці.
31
Востaните и3 вни1дите къ лю1демъ ўпок0єнымъ, живyщымъ въ прохлaдэ, гlетъ гDь: и5же ни двeрій, нижE зав0рwвъ и4мутъ, є3ди1ни њбитaютъ.
32
Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь.
32
И# бyдутъ велблю1ды и4хъ въ расхищeніе и3 мн0жество скотA и4хъ въ разграблeніе, и3 развёю | всsкимъ вётромъ њстри1женыхъ w4крестъ, и3 t всёхъ њкрeстныхъ и4хъ приведY на нS поги1бель, гlетъ гDь.
33
І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому.
33
И# бyдетъ дв0ръ въ жили1ще ѕміє1мъ и3 пyстъ дaже до вёка, не поживeтъ тaмw мyжъ, нижE бyдетъ живsй въ нeмъ сhнъ человёчь.
34
Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського:
34
Сл0во гDне, є4же бhсть ко їеремjи прbр0ку на є3лaмъ, въ начaлэ цaрства седекjи царS їyдина, гlz:
35
так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх.
35
тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: сE, ѓзъ сокрушY лyкъ є3лaмль, начaло си1лы и4хъ,
36
І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити.
36
и3 наведY на є3лaмъ четhри вётры t четhрехъ стрaнъ небeсныхъ и3 развёю | во вс‰ вётры ты6z, и3 не бyдетъ kзhка, въ џньже бы не пришли2 бэжaщіи є3ламjтzне.
37
Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх.
37
И# ўстрашY и5хъ пред8 враги6 и4хъ и3 пред8 лицeмъ и4щущихъ души2 и4хъ, и3 наведY на нS ѕл†z, по гнёву ћрости моеS, гlетъ гDь: и3 послю2 в8слёдъ и4хъ мeчь м0й, д0ндеже сотрY и5хъ:
38
І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь.
38
и3 постaвлю прест0лъ м0й во є3лaмэ, и3 и3жденY tтyду царS и3 кн‰зи, гlетъ гDь:
39
Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь.
39
и3 бyдетъ въ послBдніz дни6, возвращY плёнъ є3лaмль, гlетъ гDь.