Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка:
1
Сл0во, є4же речE гDь на вавmлHнъ и3 на зeмлю халдeйскую їеремjею прbр0комъ.
2
сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені».
2
Возвэсти1те во kзhцэхъ и3 слhшано сотвори1те, воздви1гните знaменіе, возопjйте и3 не скрывaйте, рцhте: плэнeнъ бhсть вавmлHнъ, посрами1сz ви1лъ, побэди1сz мерwдaхъ, посрами1шасz и3зв†zніz є3гw2, сокруши1шасz кумjры и4хъ.
3
Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть.
3
Ћкw пріи1де нaнь kзhкъ t сёвера, т0й положи1тъ зeмлю є3гw2 въ запустёніе, и3 не бyдетъ живsй въ нeй t человёка дaже и3 до скотA: подви1гнушасz, tид0ша.
4
У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого.
4
Въ ты6z дни6 и3 въ то2 врeмz, гlетъ гDь, пріи1дутъ сhнове ї}лєвы, тjи и3 сhнове ї{дины вкyпэ ходsще и3 плaчуще п0йдутъ и3 гDа бGа своего2 взhщутъ.
5
Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться».
5
Во сіHнъ и3спытaютъ стєзи2, тaмw бо њбрати1вше ли1ца сво‰ пріи1дутъ и3 приложaтсz ко гDу завётомъ вёчнымъ, и4же забвeнію не предaстсz.
6
Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою.
6
Џвцы поги1бшыz бhша лю1діе мои2, пaстыріе и4хъ соврати1ша и5хъ и3 сотвори1ша | крhтисz по горaмъ: съ горы2 на х0лмъ ходи1ша.
7
Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх».
7
Забhша л0жа своегw2, вси2 њбрэтaющіи и5хъ снэдaху и5хъ, и3 врази2 и4хъ рек0ша: не пощади1мъ и4хъ, занE согрэши1ша гDу, пaжить прaвды, собирaющему nтцє1въ и4хъ гDу.
8
Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець.
8
Tиди1те t среды2 вавmлHна и3 t земли2 халдeйски и3зыди1те, и3 бyдите ћкw кHзлища пред8 nвцaми.
9
Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно.
9
Ћкw сE, ѓзъ воздви1гну и3 приведY на вавmлHнъ собр†ніz kзhкwвъ вели1кихъ t земли2 полyнощныz, и3 њполчaтсz нaнь: tтyду плэнeнъ бyдетъ, ћкоже стрэлA мyжа си1льна и3скyсна не возврати1тсz прaздна.
10
І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь.
10
И# бyдетъ землS халдeйска въ разграблeніе, вси2 граби1телє є3S нап0лнzтсz, гlетъ гDь:
11
Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні.
11
занE веселистесS и3 велерёчивасте, расхищaюще наслёдіе моE, скакaсте бо ћкw телцы2 на травЁ и3 бод0сте ћкоже волы2.
12
У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів — пустеля, суха земля і степ.
12
Порyгана бhсть мaти вaша ѕэлw2, и3 посрами1сz роди1вшаz вaсъ: сE, послBднzz во kзhцэхъ пустA и3 непрох0дна и3 сухA.
13
Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
13
T гнёва гDнz не поживyтъ во вёкъ: но бyдетъ вeсь въ запустёніе, и3 всsкъ ходsй сквозЁ вавmлHнъ подиви1тсz и3 позви1ждетъ над8 всsкою ћзвою є3гw2.
14
Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа.
14
Њполчи1тесz на вавmлHнъ, вси2 њкрeстніи налzцaющіи лyкъ, стрэлsйте нaнь, не щади1те стрёлъ вaшихъ, понeже пред8 гDемъ согрэши2,
15
Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним.
15
возми1те є3го2: њслабёша рyцэ є3гw2, пад0ша њснов†ніz є3гw2, сокруши1шасz забр†ла є3гw2, ћкw мeсть гDнz є4сть: tмсти1те є3мY, ћкоже сотвори2, сотвори1те є3мY:
16
Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою.
16
потреби1те сёмz t вавmлHна, и3 держaщаго сeрпъ во врeмz жaтвы t лицA мечA є4ллинска, кjйждо къ лю1демъ свои6мъ њбрати1тсz, и3 кjйждо въ зeмлю свою2 ўбэжи1тъ.
17
Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив.
17
NвчA заблуждaющее ї}ль, льв0ве и3знури1ша є5: пeрвэе kдE є3го2 цaрь ґссyръ, сeй же послёдній и3 кHсти њглодA є3мY навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій.
18
Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського.
18
Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ посэщY на царS вавmлHнска и3 на зeмлю є3гw2, ћкоже посэти1хъ на царS ґссyрска,
19
І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді.
19
и3 возведY пaки ї}лz на пaжить є3гw2, и3 ўпасeтсz въ карми1лэ и3 васaнэ, и3 въ горЁ є3фрeмли и3 въ галаaдэ, и3 насhтитсz душA є3гw2.
20
У ті дні й у той час, — говорить Господь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих.
20
Въ ты6z дни6 и3 въ т0й чaсъ, гlетъ гDь, пои1щутъ непрaвды ї}левы, и3 не бyдетъ, и3 грэхHвъ їyдиныхъ, и3 не њбрsщутсz: ћкw млcтивъ бyду и5мъ њстaвшымсz.
21
Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі.
21
На зeмлю владёющихъ взhди и3 на живyщихъ въ нeй посэти2, разори2 и3 ўбjй сyщыz по ни1хъ, гlетъ гDь: и3 сотвори2 вс‰, є3ли6ка заповёдаю тебЁ.
22
Шум битви на землі і велике руйнування!
22
Глaсъ брaни и3 сотрeніе вели1ко въ земли2 халдeйстэй.
23
Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами!
23
Кaкw сокруши1сz и3 сотрeсz млaтъ всеS земли2; кaкw њбрати1сz въ пустhню вавmлHнъ во kзhцэхъ;
24
Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа.
24
Взhдутъ на тS, и3 плэнeнъ бyдеши, и3 не познaеши, ћкw вавmлHнъ є3си2: њбрётенъ и3 ћтъ є3си2, понeже разгнёвалъ є3си2 гDа.
25
Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській.
25
Tвeрзе гDь сокрHвища сво‰ и3 и3знесE сосyды гнёва своегw2, ћкw дёло є4сть гDу вседержи1телю въ земли2 халдeйстэй:
26
Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося.
26
ћкw пріид0ша временA є3гw2: tвeрзите храни6лища є3гw2 и3 и3спытaйте и5, ѓки вертeпъ, и3 погуби1те є3го2, да не бyдетъ њстaнка є3гw2.
27
Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх.
27
И#зсуши1те вс‰ плоды2 є3гw2, и3 да сни1дутъ въ заклaніе: г0ре и5мъ, ћкw пріи1де дeнь и4хъ и3 чaсъ tмщeніz и4хъ.
28
Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його.
28
Глaсъ бэжaщихъ и3 и3збёгшихъ t земли2 вавmлHнскіz, да возвэстsтъ въ сіHнэ tмщeніе гDа бGа нaшегw, tмщeніе хрaма є3гw2.
29
Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого.
29
Возвэсти1те на вавmлHнъ мнHгимъ, всBмъ налzцaющымъ лyкъ, њполчи1тесz нaнь w4крестъ: да не ўбэжи1тъ ни є3ди1нъ и3з8 негw2: воздaйте є3мY по дэлHмъ є3гw2, по всемY, є3ли6ка сотвори2, сотвори1те є3мY, ћкw востA на гDа бGа с™aго ї}лева.
30
За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь.
30
Сегw2 рaди падyтъ ю4нwши є3гw2 на ст0гнахъ є3гw2, и3 вси2 мyжіе в0инстіи є3гw2 низвeржени бyдутъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь.
31
Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого.
31
СE, ѓзъ на тS, г0рде, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, ћкw пріи1де дeнь тв0й и3 чaсъ посэщeніz твоегw2:
32
І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його.
32
и3 падeтъ гордhнz твоS и3 разруши1тсz, и3 не бyдетъ возставлszй ю5: и3 возжгY џгнь въ дубрaвэ є3гw2, и3 поsстъ вс‰ њкрє1стнаz є3гw2.
33
Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх.
33
Тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: порабощeніе терпsтъ сhнове ї}лєвы и3 сhнове ї{дины, вкyпэ вси2 плэни1вшіи и5хъ пораб0тиша и5хъ, не х0щутъ бо tпусти1ти и5хъ.
34
Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона.
34
И#збaвитель же и4хъ си1льный, гDь вседержи1тель и4мz є3мY, суд0мъ суди1ти и4мать супостaты сво‰, ћкw да и3збaвитъ зeмлю, и3 потрzсeтъ жи1тельми вавmлHнскими.
35
Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його;
35
Мeчь на халдeєвъ, гlетъ гDь, и3 на жи1тєли вавmлw6нскіz, и3 на кн‰зи и3 на м{дрыz є3гw2,
36
меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться;
36
мeчь на њбаsтєли є3гw2, и3 бyіи бyдутъ, и3 мeчь на си6льныz є3гw2, и3 њслабёютъ:
37
меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені;
37
мeчь на к0ни є3гw2 и3 на колесни6цы є3гw2, и3 на вс‰ пр0чыz лю1ди, и5же сyть посредЁ є3гw2, и3 бyдутъ ћкw жєны2: мeчь на сокрHвища є3гw2, и3 расхи1тzтсz:
38
засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ.
38
мeчь на в0ды є3гw2, и3 постыдsтсz, ћкw землS и3звazнныхъ є4сть, и3 во џстровэхъ хвалsхусz.
39
І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів.
39
Сегw2 рaди поживyтъ мєчты2 во џстровэхъ, и3 поживyтъ въ нeмъ дщє1ри сjринwвъ, и3 не бyдетъ живyща въ нeмъ ктомY во вёки, нижE согради1тсz t р0да въ р0дъ.
40
Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися.
40
Ћкоже преврати2 гDь сод0ма и3 гом0рра и3 њкрє1стныz грaды и4хъ, гlетъ гDь, не пребyдетъ тaмw мyжъ, нижE поживeтъ въ нeмъ сhнъ человёчь.
41
Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі;
41
СE, лю1діе и4дутъ t сёвера, и3 kзhкъ вели1къ, и3 цaріе мн0зи востaнутъ t конє1цъ земли2,
42
тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона.
42
лyки и3 щиты2 и3мyще, гр0зни сyть и3 неми1лостиви: глaсъ и4хъ ћкw м0ре возшуми1тъ, на к0ни возсsдутъ, ўгот0вани ћкоже џгнь на брaнь проти1ву тебє2, дщи2 вавmлHнz.
43
Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів.
43
Ўслhша цaрь вавmлHнскій слyхъ и4хъ, и3 њслабёша рyцэ є3гw2, ск0рбь њб8sтъ є3го2 и3 бwлёзни, ћкw раждaющую.
44
Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені?
44
СE, ћкw лeвъ и3зhдетъ t рыкaніz їoрдaнова на мёсто є3faна, ћкw ск0рw tмщY и5хъ t негw2, и3 всsкаго ю4ношу над8 ни1мъ постaвлю. Кт0 бо под0бенъ мнЁ; и3 кто2 м0жетъ стоsти проти1ву менє2; и3 кто2 є4сть пaстырь сeй, и4же воспроти1витсz лицY моемY;
45
Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними.
45
Тёмже слhшите совётъ гDень, є3г0же совэщA на вавmлHнъ, и3 ўмышлє1ніz є3гw2, ±же ўмhсли на зeмлю халдeйску: ѓще не и3ст0ргнутсz ѓгнцы nвeцъ и4хъ, ѓще не бyдетъ размeтана (вкyпэ съ ними2) пaжить и4хъ.
46
Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами.
46
T глaса бо плэнeніz вавmлHнскагw потрzсeтсz землS, и3 в0пль во kзhцэхъ слhшанъ бyдетъ.