¹

Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і помітило для себе.

¹

Все с^е ви'дњ ѓ%ко мое, и^ слы'ша ё^хо мое, и^ вњдњ

²

Скільки знаєте ви, знаю і я: не нижчий я за вас.

²

е^ли'коже и^ в^ы вњ'сте” И$ не нераꙁђмvњ е^смь вᲆ ваs ника'кожDе же.

³

Але я до Вседержителя хотів би говорити і бажав би змагатися з Богом.

³

н^о а^зъ къ г~ђ мое^мђ воZг~лю, ѓ^бличю же преD ни'мъ, а^ще хо'щеT”

⁴

А ви плітники неправди; усі ви марні лікарі.

⁴

Вы^ же е^сте вра'чеве неправди'ви, и^ цᲇли'теле ꙁлы'хъ,

⁵

О, якби ви тільки мовчали! це було б поставлено вам за мудрість.

⁵

бђ'ди же вамъ молъча'ти, и^ събђ'дется вамъ въ премђ'дрость”

⁶

Вислухайте ж міркування мої і вникніть у заперечення вуст моїх.

⁶

Слы'шите ѓ^бличе'нїе ё%стъ мои^хъ, сђдђ же ё^стнђ моею вънми'те”

⁷

Чи належало вам заради Бога говорити неправду і для Нього говорити лжу?

⁷

Кое` ё^бо преD бм~ъ ли` гл~ите, и^ преD ниM вњща'ете лђка'во.

⁸

Чи належало вам бути упередженими до Нього і за Бога так сперечатися?

⁸

и^ли сђмните'ся, в^ы са'ми сђдїя бђдете,

⁹

Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обманете Його, як обманюють людину?

⁹

добро б^о а%ще и^слњдиT ваs. а^ще б^о все` творя'щеи прело'житеся еM, ничто'же мнњи ѓ^бличи'те в^ы,

¹⁰

Суворо покарає Він вас, хоч ви і приховано лицемірите.

¹⁰

а^щеy и^ та'и лицемъ съё^диви'теся. кое` ё^бо,

¹¹

Невже велич Його не страшить вас, і страх Його не нападає на вас?

¹¹

не движенїе л^и е^го ё^стра'шиT ва'съ самњхъ” Бо'язнь же эT него нападетъ на' вы,

¹²

Нагадування ваші подібні до попелу; опори ваші — оплоти глиняні.

¹²

эTи'дет# же велича'нїе ва'ше ра'вно пепелђ, тњло же бер#нено.

¹³

Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що не осягло б мене.

¹³

ё^млъчи'те да и^спо'лнюся и^ почїю эT гнњ'ва,

¹⁴

Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?

¹⁴

прїимᲆ плоти своя' зђбы, и^ дш~ђ же мою положђ въ рђ'цњ”

¹⁵

Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися; я бажав би тільки відстояти путі мої перед лицем Його!

¹⁵

А$ще м^я и%метᲆ си'лныи понеже и^ нача, а^ще же гл~ю и^ ѓ^бличю преD ниM,

¹⁶

І це вже на виправдання мені, тому що лицемір не піде перед лице Його!

¹⁶

и^ с^е ми ся съблюдетъ на сп~се'нїе, не внидеT б^о преD ниM лесть”

¹⁷

Вислухайте уважно слово моє і пояснення моє вухами вашими.

¹⁷

Послђша'ите гл~ъ мои^хъ, въꙁвњщђ б^о ва'мᲆ слы'шащеM.

¹⁸

Ось, я завів судову справу: знаю, що буду правий.

¹⁸

с^е а^зъ бли'ꙁь е^смь сђ'да мое^го, вњдњ аZ ја%ко пра'веденъ ја%влю'ся”

¹⁹

Хто у змозі заперечити мені? Бо я скоро замовкну і спущу дух.

¹⁹

Кт^о бо` е^сть ѓ^би'денъ мно'ю, ја%ко нн~њ ё^ молчю і^ и^щеꙁнђ.

²⁰

Двох тільки речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від лиця Твого:

²⁰

дво'е же м^и сътвориши, тогда эT лица` твое^го не съкры'юся.

²¹

відніми від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.

²¹

и^ рђкђ эT мене` ё^да'ли, стра'х же тво'и да не ё^жасаеT м^я”

²²

Тоді клич, і я буду відповідати, або буду говорити я, а Ти відповідай мені.

²²

Посе'м же въꙁовеши, а%з же т^я ё^слы'шђ. и^ли воз#гл~еши, аZ же т^и даM эTвᲇтъ.

²³

Скільки в мене пороків і гріхів? покажи мені беззаконня моє і гріх мій.

²³

коли'ки сђть грњхи` мои` и^ беꙁаконїя моя`, наё^чи мя кои` сђть”

²⁴

Для чого ховаєш лице Твоє і вважаєш мене ворогом Твоїм?

²⁴

Почто` та'иши эT мене`, мни'ши же м^я проᲄи'вна сђща тебᲇ.

²⁵

Чи не зірваний листок Ти розтрощуєш і чи не суху соломину переслідуєш?

²⁵

или ја^ко ли'стъ дви'жемъ вњтромъ бои'шися, и^ли ја%ко вњтвїю носи'мђ вњтромъ противля'еши ми ся”

²⁶

Бо Ти пишеш на мене гірке і ставиш у провину мені гріхи юности моєї,

²⁶

ЈА/ко писа'лъ е^си на' мя ѕл^о, ѓ^бложиl же м^и е^си ю%ностьныи` грњхи,

²⁷

і ставиш у колоду ноги мої і підстерігаєш усі шляхи мої, — женешся слідами ніг моїх.

²⁷

положиl же м^и е^си но'гђ на въꙁбра'ненїе, съхрани'лъ же м^и е^си дњ'ла вс^я, в коренїя же но'гђ мое'ю прїиде.

²⁸

А він, як гниле, розпадається, як одяг, з’їдений міллю.

²⁸

и^же ѓ^беTша'етъ ра'вно мњхђ, и^ли ја^ко ри'за мо'льми и^ꙁъја^де'на”