¹

Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і помітило для себе.

¹

ΙΔΟΥ ταῦτα ἑώρακέ μου ὁ ὀφθαλμὸς καὶ ἀκήκοέ μου τὸ οὖς·

²

Скільки знаєте ви, знаю і я: не нижчий я за вас.

²

καὶ οἶδα ὅσα καὶ ὑμεῖς ἐπίστασθε, καὶ οὐκ ἀσυνετώτερός εἰμι ὑμῶν.

³

Але я до Вседержителя хотів би говорити і бажав би змагатися з Богом.

³

οὐ μὴν δὲ ἀλλ᾿ ἐγὼ πρὸς Κύριον λαλήσω, ἐλέγξω δὲ ἐναντίον αὐτοῦ ἐὰν βούληται.

⁴

А ви плітники неправди; усі ви марні лікарі.

⁴

ὑμεῖς δέ ἐστε ἰατροὶ ἄδικοι καὶ ἰαταὶ κακῶν πάντες.

⁵

О, якби ви тільки мовчали! це було б поставлено вам за мудрість.

⁵

εἴη δὲ ὑμῖν κωφεῦσαι, καὶ ἀποβήσεται ὑμῖν εἰς σοφίαν.

⁶

Вислухайте ж міркування мої і вникніть у заперечення вуст моїх.

⁶

ἀκούσατε ἔλεγχον τοῦ στόματός μου, κρίσιν δὲ χειλέων μου προσέχετε.

⁷

Чи належало вам заради Бога говорити неправду і для Нього говорити лжу?

⁷

πότερον οὐκ ἔναντι Κυρίου λαλεῖτε, ἔναντι δὲ αὐτοῦ φθέγγεσθε δόλον;

⁸

Чи належало вам бути упередженими до Нього і за Бога так сперечатися?

⁸

ἦ ὑποστελεῖσθε; ὑμεῖς δὲ αὐτοὶ κριταὶ γίνεσθε.

⁹

Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обманете Його, як обманюють людину?

⁹

καλόν γε, ἐὰν ἐξιχνιάσῃ ὑμᾶς· εἰ γὰρ τὰ πάντα ποιοῦντες προστεθήσεσθε αὐτῷ,

¹⁰

Суворо покарає Він вас, хоч ви і приховано лицемірите.

¹⁰

οὐθὲν ἧττον ἐλέγξει ὑμᾶς· εἰ δὲ καὶ κρυφῇ πρόσωπα θαυμάσεσθε,

¹¹

Невже велич Його не страшить вас, і страх Його не нападає на вас?

¹¹

πότερον οὐχὶ δεινὰ αὐτοῦ στροβήσει ὑμᾶς, φόβος δὲ παρ᾿ αὐτοῦ ἐπιπεσεῖται ὑμῖν;

¹²

Нагадування ваші подібні до попелу; опори ваші — оплоти глиняні.

¹²

ἀποβήσεται δὲ ὑμῶν τὸ γαυρίαμα ἴσα σποδῷ, τὸ δὲ σῶμα πήλινον.

¹³

Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що не осягло б мене.

¹³

κωφεύσατε, ἵνα λαλήσω καὶ ἀναπαύσωμαι θυμοῦ

¹⁴

Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?

¹⁴

ἀναλαβὼν τὰς σάρκας μου τοῖς ὀδοῦσι, ψυχὴν δέ μου θήσω ἐν χειρί.

¹⁵

Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися; я бажав би тільки відстояти путі мої перед лицем Його!

¹⁵

ἐάν με χειρώσηται ὁ δυνάστης, ἐπεὶ καὶ ἦρκται, ἦ μὴν λαλήσω καὶ ἐλέγξω ἐναντίον αὐτοῦ·

¹⁶

І це вже на виправдання мені, тому що лицемір не піде перед лице Його!

¹⁶

καὶ τοῦτό μοι ἀποβήσεται εἰς σωτηρίαν, οὐ γὰρ ἐναντίον αὐτοῦ δόλος εἰσελεύσεται.

¹⁷

Вислухайте уважно слово моє і пояснення моє вухами вашими.

¹⁷

ἀκούσατε ἀκούσατε τὰ ρήματά μου, ἀναγγελῶ γὰρ ὑμῶν ἀκουόντων.

¹⁸

Ось, я завів судову справу: знаю, що буду правий.

¹⁸

ἰδοὺ ἐγὼ ἐγγύς εἰμι τοῦ κρίματός μου, οἶδα ἐγὼ ὅτι δίκαιος ἀναφανοῦμαι·

¹⁹

Хто у змозі заперечити мені? Бо я скоро замовкну і спущу дух.

¹⁹

τίς γάρ ἐστιν ὁ κριθησόμενός μοι, ὅτι νῦν κωφεύσω καὶ ἐκλείψω;

²⁰

Двох тільки речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від лиця Твого:

²⁰

δυοῖν δέ μοι χρήσῃ· τότε ἀπὸ τοῦ προσώπου σου οὐ κρυβήσομαι.

²¹

відніми від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.

²¹

τὴν χεῖρα ἀπ᾿ ἐμοῦ ἀπέχου, καὶ ὁ φόβος σου μή με καταπλησσέτω.

²²

Тоді клич, і я буду відповідати, або буду говорити я, а Ти відповідай мені.

²²

εἶτα καλέσεις, ἐγὼ δέ σοι ὑπακούσομαι· ἢ λαλήσεις, ἐγὼ δέ σοι δώσω ἀνταπόκρισιν.

²³

Скільки в мене пороків і гріхів? покажи мені беззаконня моє і гріх мій.

²³

πόσαι εἰσὶν αἱ ἁμαρτίαι μου καὶ ἀνομίαι μου; δίδαξόν με τίνες εἰσί.

²⁴

Для чого ховаєш лице Твоє і вважаєш мене ворогом Твоїм?

²⁴

διατί ἀπ᾿ ἐμοῦ κρύπτῃ, ἥγησαι δέ με ὑπεναντίον σοι;

²⁵

Чи не зірваний листок Ти розтрощуєш і чи не суху соломину переслідуєш?

²⁵

ἦ ὡς φύλλον κινούμενον ὑπὸ ἀνέμου εὐλαβηθήσῃ ἢ ὡς χόρτῳ φερομένῳ ὑπὸ πνεύματος ἀντίκεισαί μοι;

²⁶

Бо Ти пишеш на мене гірке і ставиш у провину мені гріхи юности моєї,

²⁶

ὅτι κατέγραψας κατ᾿ ἐμοῦ κακά, περιέθηκας δέ μοι νεότητος ἁμαρτίας,

²⁷

і ставиш у колоду ноги мої і підстерігаєш усі шляхи мої, — женешся слідами ніг моїх.

²⁷

ἔθου δέ μου τὸν πόδα ἐν κωλύματι, ἐφύλαξας δέ μου πάντα τὰ ἔργα, εἰς δὲ ρίζας τῶν ποδῶν μου ἀφίκου·

²⁸

А він, як гниле, розпадається, як одяг, з’їдений міллю.

²⁸

ὃ παλαιοῦται ἴσα ἀσκῷ ἢ ὥσπερ ἱμάτιον σητόβρωτον.