Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
1
Tвэщaвъ же є3ліфaзъ fеманjтинъ, речE:
2
чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим,
2
є3дA премyдрый дaстъ tвётъ разyменъ на вётръ, и3 нап0лни болёзнію чрeво,
3
виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили?
3
њбличaz глагHлы, и4миже не подобaетъ, и3 словесы2, и4хже ни кaz п0льза;
4
Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога.
4
Не и3 тh ли tри1нулъ є3си2 стрaхъ; скончaлъ же є3си2 глаг0лы таковы6 пред8 гDемъ;
5
Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих.
5
Пови1ненъ є3си2 глаг0лwмъ ќстъ твои1хъ, нижE разсуди1лъ є3си2 глаг0лы си1льныхъ.
6
Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6
Да њбличaтъ тS ўстA тво‰, ґ не ѓзъ, и3 ўстнЁ твои2 на тS возсвидётелствуютъ.
7
Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений?
7
Чт0 бо; є3дA пeрвый t человBкъ рождeнъ є3си2; и3ли2 прeжде холмHвъ сгусти1лсz є3си2;
8
Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість?
8
и3ли2 строeніе гDне слhшалъ є3си2; и3ли2 въ совётника тS ўпотреби2 бGъ; и3 на тS (є3ди1наго) ли пріи1де премyдрость;
9
Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас?
9
чт0 бо вёси, є3гHже не вёмы; и3ли2 что2 разумёеши ты2, є3гHже и3 мы2 (не разумёемъ);
10
І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого.
10
И# стaръ и3 дрeвенъ є4сть въ нaсъ, стaршій nтцA твоегw2 дeньми.
11
Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі?
11
Мaлw, њ ни1хже согрэши1лъ є3си2, ўsзвленъ є3си2, вельми2 вhше мёры возглаг0лалъ є3си2.
12
До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся?
12
Что2 дeрзостно бhсть сeрдце твоE; и3ли2 что2 вознес0стэсz џчи твои2;
13
Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова?
13
Ћкw ћрость и3зрhгнулъ є3си2 пред8 гDемъ, и3знeслъ же є3си2 и3зо ќстъ такwвA словесA;
14
Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним?
14
Кт0 бо сhй человёкъ ћкw бyдетъ непор0ченъ; и3ли2 ѓки бyдущій прaведникъ рождeнъ t жены2;
15
Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його:
15
Ѓще во с™hхъ не вёритъ, нб7о же нечи1сто пред8 ни1мъ,
16
тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду.
16
кольми2 пaче мeрзкій и3 нечи1стый мyжъ, піsй непр†вды, ћкоже питіE.
17
Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив,
17
Возвэщy же ти2, послyшай менE: ±же нн7э ви1дэхъ, возвэщY ти2,
18
що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх,
18
±же премyдріи рекyтъ, и3 не ўтаи1ша nтцы2 и4хъ,
19
яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив.
19
и5мже є3ди6нымъ данA бhсть землS, и3 не нaйде и3ноплемeнникъ на нS.
20
Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя;
20
ВсE житіE нечести1вагw въ попечeніи, лBта же и3зочтє1на дан† си1льному,
21
звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник.
21
стрaхъ же є3гw2 во ўшесёхъ є3гw2: є3гдA мни1тъ ўжE въ ми1рэ бhти, тогдA пріи1детъ нaнь низвращeніе:
22
Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч.
22
да не вёруетъ tврати1тисz t тмы2, њсуждeнъ бо ўжE въ рyки желёза,
23
Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми.
23
ўчинeнъ же є4сть въ брaшно неsсытємъ: вёсть же въ себЁ, ћкw ждeтъ падeніz, дeнь же тeменъ преврати1тъ є3го2,
24
Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви,
24
бэдa же и3 ск0рбь њб8и1метъ є3го2, ћкоже военачaлникъ напреди2 стоsй пaдаетъ,
25
за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю,
25
ћкw вознесE рyцэ на гDа, пред8 гDемъ же вседержи1телемъ њжесточи2 вhю,
26
виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми;
26
течe же проти1ву є3мY ўкори1зною въ т0лщи хребтA щитA своегw2:
27
тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої.
27
ћкw покры2 лицE своE тyкомъ свои1мъ и3 сотвори2 њмeтъ на стeгнахъ: (хвалa же є3гw2 ўкори1зна).
28
І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни.
28
Да всели1тсz же во градёхъ пустhхъ, вни1детъ же въ д0мы ненаселє1нныz: ґ ±же nни2 ўгот0ваша, и3нjи tнесyтъ.
29
Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його.
29
НижE њбогати1тсz, нижE њстaнетъ и3мёніе є3гw2, не и4мать положи1ти на зeмлю сёни,
30
Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його.
30
нижE и3збэжи1тъ тмы2: прозzбeніе є3гw2 да ўсуши1тъ вётръ, и3 да tпадeтъ цвётъ є3гw2:
31
Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому.
31
да не вёритъ, ћкw стерпи1тъ, тщє1тнаz бо сбyдутсz є3мY.
32
Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти.
32
Посэчeніе є3гw2 прeжде часA растлёетъ, и3 лёторасль є3гw2 не њбли1ственэетъ:
33
Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій.
33
да њб8имaнъ бyдетъ ћкоже недозрёлаz ћгода прeжде часA, да tпадeтъ же ћкw цвётъ мaсличіz.
34
Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва.
34
Послyшество бо нечести1вагw смeрть, џгнь же пожжeтъ д0мы мздои1мцєвъ:
35
Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману.
35
во чрeвэ же пріи1метъ бwлёзни, сбyдетсz же є3мY тщетA,чрeво же є3гw2 понесeтъ лeсть.