Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Дихання моє ослабло; дні мої вгасають; гроби переді мною.
1
Тлѣ́ю дꙋ́хомъ носи́мь, прошꙋ́ же гро́ба и҆ не оу҆лꙋча́ю.
2
Якби не глузування їх, то і серед спорів їх око моє перебувало б спокійним.
2
Молю̀ болѣ́знꙋѧ, и҆ что̀ сотворю̀; оу҆крадо́ша же мѝ и҆мѣ́нїе чꙋжді́и.
3
Заступися, поручися Сам за мене перед Собою! інакше хто поручиться за мене?
3
Кто́ є҆сть се́й; рꙋко́ю мое́ю свѧ́занъ да бꙋ́детъ.
4
Бо Ти закрив серце їх від розуміння, і тому не даси торжествувати їм.
4
Ꙗ҆́кѡ се́рдце и҆́хъ сокры́лъ є҆сѝ ѿ мꙋ́дрости, сегѡ̀ ра́ди да не вознесе́ши и҆́хъ.
5
Хто прирікає друзів своїх на здобич, у дітей того очі витечуть.
5
Ча́сти возвѣсти́тъ ѕлѡ́бы: ѻ҆́чи же на сынѣ́хъ и҆ста́ѧста.
6
Він поставив мене притчею для народу і посміховищем для нього.
6
Положи́лъ же мѧ̀ є҆сѝ въ при́тчꙋ во ꙗ҆зы́цѣхъ, смѣ́хъ же бы́хъ и҆̀мъ.
7
Помутніли від горя очі мої, і всі члени мої, як тінь.
7
Ѡ҆слѣпо́ста бо ѿ гнѣ́ва ѻ҆́чи моѝ, повоева́нъ бы́хъ вельмѝ ѿ всѣ́хъ:
8
Здивуються від цього праведні, і невинний обуриться на лицеміра.
8
чꙋ́до ѡ҆б̾ѧ̀ и҆́стинныхъ ѡ҆ се́мъ, пра́ведникъ же на беззако́нника да воста́нетъ:
9
Але праведник буде міцно триматися путі своєї, і чистий руками буде більше і більше утверджуватися.
9
да содержи́тъ же вѣ́рный пꙋ́ть сво́й, чи́стый же рꙋка́ма да прїи́метъ де́рзость.
10
Виступайте, всі ви, і підійдіть; не знайду я мудрого між вами.
10
Но ѻ҆ба́че всѝ належи́те и҆ прїиди́те, не бо̀ ѡ҆брѣта́ю въ ва́съ и҆́стины.
11
Дні мої минули; думи мої — надбання серця мого — розбиті.
11
Дні́е моѝ преидо́ша въ тече́нїи, расторго́шасѧ же оу҆́дове се́рдца моегѡ̀.
12
А вони ніч хочуть перетворити на день, світло наблизити до лиця пітьми.
12
Но́щь въ де́нь преложи́хъ: свѣ́тъ бли́з̾ ѿ лица̀ тмы̀.
13
Якби я й очікувати став, то пекло — дім мій; у пітьмі постелю я постіль мою;
13
А҆́ще бо стерплю̀, а҆́дъ мѝ є҆́сть до́мъ, въ сꙋмра́цѣ же постла́сѧ мѝ посте́лѧ.
14
гробу скажу: ти батько мій, черві: ти мати моя і сестра моя.
14
Сме́рть назва́хъ ѻ҆тца̀ моего̀ бы́ти, ма́терь же и҆ сестрꙋ́ ми гно́й.
15
Де ж після цього надія моя? і очікуване мною хто побачить?
15
Гдѣ̀ оу҆́бѡ є҆щѐ є҆́сть мѝ наде́жда, и҆лѝ блага̑ѧ моѧ̑ оу҆зрю̀;
16
У пекло зійде вона і буде спочивати зі мною у поросі.
16
и҆лѝ со мно́ю во а҆́дъ сни́дꙋтъ, и҆лѝ вкꙋ́пѣ въ пе́рсть сни́демъ.