Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
1
Отвњща же е^лифа'съ, џемани'тинъ и^ реq. ё^бо
2
хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому.
2
не г~ь ли е^сть наё^ча'яи ра'ꙁђмђ и^ хи'трости. чи'мъ
3
Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності?
3
б^о бреже'тъ г~ь а^ще ты е^си дњ'лы непоро'ченъ, и^ли походи ја%ко про'стъ пђть твои,
4
Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою?
4
и^ли сло'вот^и творя ѓ^бличи'тъ т^я, и^ вни'деT ли с тобо'ю на сђдъ”
5
Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця.
5
Кое ё^бо, не ѕло'ба ли твоя е^сть мно'га, беZчисле'ни же т^и сђть грњси”
6
Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг.
6
В ꙁаи^м# б^о дая'ше бра'тїи свое'и въ тщњ, ѓ^де'ждђ же наги'хъ эTја%лъ е^си,
7
Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі;
7
и^ воды` жа'ждђщая не напои'лъ е^си, и^ а'лчющая лиши'лъ е^си хлњ'ба”
8
а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній.
8
Сђди'л# же е^си нњкїихъ лицемъ, вселил# же е^си ё^бо'гихъ на ꙁемли`”
9
Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками.
9
вдови'ца эTпђстилъ е^си тща`, сироты ѓ^ѕлоби'лъ е^си”
10
За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах,
10
Тњм#же ё^бо ѓ^быидо'ша т^я сњти, и пот#ща т^я ра'ть и^ꙁряDна”
11
або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе.
11
Свњтъ тебњ тма` бы'сть, ё^спо'ша же вода т^я покры`”
12
Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо!
12
Не живы'и ли на высо'кихъ преꙁира'ет#, възноси'мыя же ё^кори'ꙁною смњри”
13
І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок?
13
И$ ре'клъ е^си чт^о раꙁђмњ крњ'пкїи, и^ли на ѓ%блацњ сђдитъ”
14
Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу.
14
ѓ%блакъ и^ эTкрове'нїе е^го неви'димо бђдетъ, и^ крђгᲆ нб~си ѓ^бы'идеT”
15
Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні,
15
е^да` стеѕю вњ'чнђю съхрани'ши, ю%же пра'ша мђ'жїе непра'ведни,
16
які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню?
16
и^же ја%ти бы'ша беꙁ# вре'мене, и^ рњка текђщи эT ѓ^снова'нїя и^хъ”
17
Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель?
17
гл~ющи г~ь чт^о сътво'ритъ намъ, и^ли чт^о нанесе'тъ на' ны вседржи'теl”
18
А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене!
18
И$же и^спо'лнилъ е^сть до'мы и^хъ бл~гоT, совњт# же нечести'выX дале'че эT него”
19
Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся:
19
Видњвше же пра'веDницы въсмᲇя'шеся, непоро'ченъ же глђмля'шеся.
20
ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь.
20
то'кмо поги'бе и^мњ'нїе и^хъ, и^ ѓ^ста'нки и^хъ поја%сть ѓ%гнь”
21
Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро.
21
Бђди же жесто'къ а^ще сътерпи'ши, пото'мъ плоD твои бђдеT въ блаѕњ”
22
Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє.
22
Прїими же и^з# ё%стъ е^го ѓ^бњща'нїе, и прїими словеса` е^го въ срDцы свое^мъ”
23
Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого
23
А$ще ли же ѓ^брати'шися и^ смири'ши себе преD гм~ъ, и^ дале'че сътвориши эT жи'тїя твое^го непра'вдђ”
24
і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське.
24
Положи на пе'рсти въ ка'мени, ја^коже ка'мень пото'ка сап#фи'рова”
25
І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе,
25
Бђди же т^и вседръжи'тель помо'щник# эT вра'гъ, чи'ста же въꙁда'сть т^я ја%ко сребро` раждеже'но”
26
бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє.
26
Пото'мъ въꙁвесели'шися преD бм~ъ, и^ въꙁрњвъ на' нб~оти'хо”
27
Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої.
27
Помо'льшђ же ти ся къ немђ и^ ё^слы'шит# т^я, да'сть же т^и моли'твы твоя въꙁда'ти”
28
Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло.
28
Оу^стро'иT же т^и жили'ще пра'вды, на пђтеX же твоиX бђдетъ свњтъ”
29
Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем,
29
ЈА/ко смири` себе, и^ рече'ши въꙁвели'чися, и^ смире'на ѓ^чи'ма сп~сетъ”
30
визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх.
30
І$ и^ꙁба'витъ непови'нна, и^ сп~сая чи'сᲄыма рђка'ма с^и”