Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Іов і сказав:
1
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
2
ще і нині гіркі слова мої: страждання мої важчі за стогнання моє.
2
вёмъ u5бо, ћкw и3з8 руки2 моеS њбличeніе моE є4сть, и3 рукA є3гw2 тzжкA бhсть пaче моегw2 воздыхaніz.
3
О, якби я знав, де знайти Його, і міг підійти до престолу Його!
3
Кто2 u5бо ўвёсть, ћкw њбрsщу є3го2 и3 пріидY ко кончи1нэ;
4
Я виклав би перед Ним справу мою і вуста мої наповнив би виправданнями;
4
И# рекY м0й сyдъ, ўстa же мо‰ и3сп0лню њбличeніz,
5
спізнав би слова, якими Він відповість мені, і зрозумів би, що Він скаже мені.
5
ўразумёю же и3зцэлє1ніz, ±же ми2 речeтъ, и3 њщущY, чт0 ми возвэсти1тъ.
6
Невже Він у повній могутності став би змагатися зі мною? О, ні! Нехай Він тільки звернув би увагу на мене.
6
И# ѓще со мн0гою крёпостію нaйдетъ на мS, посeмъ же не воспрети1тъ ми2.
7
Тоді праведник міг би змагатися з Ним, — і я назавжди одержав би свободу від Судді мого.
7
И$стина бо и3 њбличeніе t негw2: да и3зведeтъ же въ конeцъ сyдъ м0й.
8
Але ось, я йду вперед — і нема Його, назад — і не знаходжу Його;
8
Ѓще бо во пeрвыхъ пойдY, ктомY нёсмь: въ послёднихъ же, кaкw вёмъ є3го2;
9
чи робить Він що на лівій стороні, я не бачу; чи ховається на правій, не вбачаю.
9
њшyюю творsщу є3мY, и3 не разумёхъ: њбложи1тъ њдеснyю, и3 не ўзрю2.
10
Але Він знає путь мою; нехай випробує мене, — вийду, як золото.
10
Вёсть бо ўжE пyть м0й, и3скуси1 же мS ћкw злaто.
11
Нога моя твердо тримається стежок Його; путі Його я зберігав і не ухилявся.
11
И#зhду же въ зaповэдехъ є3гw2, пути6 бо є3гw2 сохрани1хъ, и3 не ўклоню1сz t зaповэдій є3гw2
12
Від заповіді вуст Його не відступав; слова вуст Його зберігав більше, ніж мої правила.
12
и3 не преступлю2, въ нёдрэхъ же мои1хъ сокрhхъ гlг0лы є3гw2.
13
Але Він твердий; і хто відхилить Його? Він робить, чого хоче душа Його.
13
Ѓще же и3 сaмъ суди1лъ тaкw, кт0 є3сть рекjй проти1ву є3мY; сaмъ бо восхотЁ и3 сотвори2.
14
Так, Він виконає те, що належить мені, і подібного до цього багато у Нього.
14
Сегw2 рaди њ нeмъ трeпетенъ бhхъ, наказyемь же попек0хсz њ нeмъ:
15
Тому я тремчу перед лицем Його; розмірковую — і страшуся Його.
15
сегw2 рaди t лицA є3гw2 потщyсz, поучyсz и3 ўбою1сz t негw2.
16
Бог розслабив серце моє, і Вседержитель налякав мене.
16
И# гDь ўмzгчи1лъ сeрдце моE, и3 вседержи1тель потщaсz њ мнЁ:
17
Чому я не був знищений раніше цієї темряви, і Він не приховав мороку від лиця мого!
17
не вёдэхъ бо, ћкw нaйдетъ на мS тмA, пред8 лицeмъ же мои1мъ покрhетъ мрaкъ.