Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Іов і сказав:
1
Отвњща же і%ѓ^въ и^ рече.
2
ще і нині гіркі слова мої: страждання мої важчі за стогнання моє.
2
вњдᲇ ё^бо ја%ко и^з рђки мое^я ѓ^бличе'нїе мое е^сть, и^ рђка е^готя'жка бы'сть на мое^мъ въꙁдыха'нїи”
3
О, якби я знав, де знайти Його, і міг підійти до престолу Його!
3
Кто же ё^бо вњ'сть ја%ко ѓ^бращђ е^го, и^ прїидђ на кончи'нђ”
4
Я виклав би перед Ним справу мою і вуста мої наповнив би виправданнями;
4
Рекђ же себњ сђдъ, ё^ста же моя испо'лню ѓ^бличенїя”
5
спізнав би слова, якими Він відповість мені, і зрозумів би, що Він скаже мені.
5
Раꙁђмњ'ю же и^сцњле'нїя ја%же м^и реq, ѓ^щђщђ же чт^о ми въꙁвњсти'тъ”
6
Невже Він у повній могутності став би змагатися зі мною? О, ні! Нехай Він тільки звернув би увагу на мене.
6
И$ а'ще мно'гою крњпостїю на'идеT м^и, посем# же не попрети'тъ м^и”
7
Тоді праведник міг би змагатися з Ним, — і я назавжди одержав би свободу від Судді мого.
7
И/стинна же и^ ѓ^бличе'нїе эT него, и^ꙁнесеT же до конца сђдъ мои”
8
Але ось, я йду вперед — і нема Його, назад — і не знаходжу Його;
8
На первое б^о поидђ и^ кто нњ'смь, а^ е^же напослњдокъ чи'мъ вњмъ”
9
чи робить Він що на лівій стороні, я не бачу; чи ховається на правій, не вбачаю.
9
шђе` сътво'ршђ е^мђ и^ не раꙁђмњхъ, ѓ^бложитᲆ десни'цђ и^ не ё^ꙁрю”
10
Але Він знає путь мою; нехай випробує мене, — вийду, як золото.
10
Вњ'сть бо ё^же пђть мои, и^скђси же м^я ја%ко ꙁла'то”
11
Нога моя твердо тримається стежок Його; путі Його я зберігав і не ухилявся.
11
И$ꙁы'идђ же въ ꙁаповњдехъ е^го, пђти б^о е^го съхрани'хъ, и^ не ё^клонюся
12
Від заповіді вуст Його не відступав; слова вуст Його зберігав більше, ніж мої правила.
12
эT за'повњди е^го не престђплю, в надрњх# же свои^хъ съхрани'хъ гл~ы е^го”
13
Але Він твердий; і хто відхилить Його? Він робить, чого хоче душа Його.
13
А$ще ли и^ самъ сђдилъ тако кт^о е^сть рекїи проти'вђ е^мђ, е^же самъ въсхотњ` и^ сътвори`”
14
Так, Він виконає те, що належить мені, і подібного до цього багато у Нього.
14
Сего ради на'нь потща'хъся, ё^ничижи'мъ же ѓ^ сеM, попекђся ѓ^ немъ”
15
Тому я тремчу перед лицем Його; розмірковую — і страшуся Його.
15
ѓ^ толи'цњ е^го поTщђся, смотрю и^ ё^бою'ся эT него”
16
Бог розслабив серце моє, і Вседержитель налякав мене.
16
Гь~ ѓ^недђжилъ срDце мое, вседержи'тель потща` м^я”
17
Чому я не був знищений раніше цієї темряви, і Він не приховав мороку від лиця мого!
17
Не ви'дяхъ б^о ја%ко на'идетъ м^и тма`, преD лицем# же мои^мъ покры` ѓ^мра'комъ”