¹

І відповів Іов і сказав:

¹

Then Job answered and said,

²

ще і нині гіркі слова мої: страждання мої важчі за стогнання моє.

²

Yea, I know that pleading is out of my reach; and his hand has been made heavy upon my groaning.

³

О, якби я знав, де знайти Його, і міг підійти до престолу Його!

³

Who would then know that I might find him, and come to an end of the matter?

⁴

Я виклав би перед Ним справу мою і вуста мої наповнив би виправданнями;

⁴

And I would plead my own cause, and he would fill my mouth with arguments.

⁵

спізнав би слова, якими Він відповість мені, і зрозумів би, що Він скаже мені.

⁵

And I would know the remedies which he would speak to me, and I would perceive what he would tell me.

⁶

Невже Він у повній могутності став би змагатися зі мною? О, ні! Нехай Він тільки звернув би увагу на мене.

⁶

Though he should come on me in his great strength, then he would not threaten me;

⁷

Тоді праведник міг би змагатися з Ним, — і я назавжди одержав би свободу від Судді мого.

⁷

for truth and reproof are from him; and he would bring forth my judgment to an end.

⁸

Але ось, я йду вперед — і нема Його, назад — і не знаходжу Його;

⁸

For if I shall go first, and exist no longer, still what do I know concerning the latter end?

⁹

чи робить Він що на лівій стороні, я не бачу; чи ховається на правій, не вбачаю.

⁹

When he wrought on the left hand, then I observed it not: his right hand shall encompass me but I shall not see it.

¹⁰

Але Він знає путь мою; нехай випробує мене, — вийду, як золото.

¹⁰

For he knows already my way; and he has tried me as gold.

¹¹

Нога моя твердо тримається стежок Його; путі Його я зберігав і не ухилявся.

¹¹

And I will go forth according to his commandments, for I have kept his ways; and I shall not turn aside from his commandments,

¹²

Від заповіді вуст Його не відступав; слова вуст Його зберігав більше, ніж мої правила.

¹²

neither shall I transgress; but I have hid his words in my bosom.

¹³

Але Він твердий; і хто відхилить Його? Він робить, чого хоче душа Його.

¹³

And if too he has thus judged, who is he that has contradicted, for he has both willed a thing and done it.

¹⁴

Так, Він виконає те, що належить мені, і подібного до цього багато у Нього.

¹⁵

Therefore am I troubled at him; and when I was reproved, I thought of him. Therefore let me take good heed before him: I will consider, and be afraid of him.

¹⁵

Тому я тремчу перед лицем Його; розмірковую — і страшуся Його.

¹⁶

But the Lord has softened my heart, and the Almighty has troubled me.

¹⁶

Бог розслабив серце моє, і Вседержитель налякав мене.

¹⁷

For I knew not that darkness would come upon me, and thick darkness has covered me before my face.

¹⁷

Чому я не був знищений раніше цієї темряви, і Він не приховав мороку від лиця мого!