Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Іов і сказав:
1
Ѿвѣща́въ же і҆́ѡвъ, речѐ:
2
як ти допоміг безсилому, підтримав силу немічного!
2
комꙋ̀ прилѣжи́ши, и҆лѝ комꙋ̀ хо́щеши помога́ти; не семꙋ́ ли, є҆мꙋ́же мно́га крѣ́пость и҆ є҆мꙋ́же мы́шца крѣпка̀ є҆́сть;
3
Яку пораду подав ти немудрому і як у всій повноті пояснив справу!
3
Комꙋ̀ совѣ́тъ да́лъ є҆сѝ; не є҆мꙋ́же ли всѧ̀ премꙋ́дрость; Кого̀ пожене́ши; не є҆мꙋ́же ли преве́лїѧ си́ла;
4
Кому ти говорив ці слова, і чий дух виходив з тебе?
4
Комꙋ̀ возвѣсти́лъ є҆сѝ глаго́лы; дыха́нїе же чїе́ є҆сть и҆сходѧ́щее и҆з̾ тебє̀;
5
Рефаїми тремтять під водами, і ті, що живуть у них.
5
Є҆да̀ и҆споли́ни родѧ́тсѧ под̾ водо́ю и҆ сосѣ́дми є҆ѧ̀;
6
Пекло оголене перед Ним, і немає покривала Аваддону.
6
На́гъ а҆́дъ пред̾ ни́мъ, и҆ нѣ́сть покрыва́ла па́гꙋбѣ.
7
Він розпростер північ над порожнечою, повісив землю ні на чому.
7
Простира́ѧй сѣ́веръ ни на че́мже, повѣ́шаѧй зе́млю ни наче́мже,
8
Він тримає води в хмарах Своїх, і хмара не розпадається під ними.
8
свѧзꙋ́ѧй во́дꙋ на ѡ҆́блацѣхъ свои́хъ, и҆ не расто́ржесѧ ѡ҆́блакъ под̾ не́ю:
9
Він поставив престіл Свій, розпростер над ним хмару Свою.
9
держа́й лицѐ престо́ла, простира́ѧ над̾ ни́мъ ѡ҆́блакъ сво́й:
10
Межу провів над поверхнею води, до кордонів світла з темрявою.
10
повелѣ́нїе ѡ҆крꙋжѝ на лицѐ воды̀ да́же до сконча́нїѧ свѣ́та со тмо́ю.
11
Стовпи небес тремтять і жахаються від грози Його.
11
Столпѝ небе́снїи простро́шасѧ и҆ оу҆жасо́шасѧ ѿ запреще́нїѧ є҆гѡ̀.
12
Силою Своєю хвилює море і розумом Своїм уражає його гордощі.
12
Крѣ́постїю оу҆кротѝ мо́ре, и҆ хи́тростїю є҆гѡ̀ низложе́нъ бы́сть ки́тъ:
13
Від духу Його — велич неба; рука Його утворила швидкого скорпіона.
13
верєи́ же небє́сныѧ оу҆боѧ́шасѧ є҆гѡ̀: повелѣ́нїемъ же оу҆мертвѝ ѕмі́а ѿстꙋ́пника.
14
Ось, це частини путі Його; і як мало ми чули про Нього! А грім могутности Його хто може зрозуміти?
14
Сѐ, сїѧ̑ ча̑сти пꙋтѝ є҆гѡ̀: и҆ ѡ҆ ка́пли сло́ва оу҆слы́шимъ въ не́мъ: си́лꙋ же гро́ма є҆гѡ̀ кто̀ оу҆вѣ́да, когда̀ сотвори́тъ;