Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав:
1
Є҆ще́ же приложи́въ і҆́ѡвъ, речѐ въ при́тчахъ:
2
о, якби я був, як у минулі місяці, як у ті дні, коли Бог зберігав мене,
2
кто́ мѧ оу҆стро́итъ по мцⷭ҇амъ пре́жднихъ дні́й, въ ни́хже мѧ̀ бг҃ъ хранѧ́ше,
3
коли світильник Його світив над головою моєю, і я при світлі Його ходив серед пітьми;
3
ꙗ҆́коже є҆гда̀ свѣтѧ́шесѧ свѣти́лникъ є҆гѡ̀ над̾ главо́ю мое́ю, є҆гда̀ свѣ́томъ є҆гѡ̀ хожда́хъ во тмѣ̀,
4
як був я у дні молодости моєї, коли милість Божа була над наметом моїм,
4
є҆гда̀ бѣ́хъ тѧ́жекъ въ пꙋте́хъ, є҆гда̀ бг҃ъ посѣще́нїе творѧ́ше до́мꙋ моемꙋ̀,
5
коли ще Вседержитель був зі мною, і діти мої навколо мене,
5
є҆гда̀ бѣ́хъ бога́тъ ѕѣлѡ̀, ѡ҆́крестъ же менє̀ рабѝ,
6
коли путі мої обливалися молоком, і скеля виточувала для мене струмки єлею!
6
є҆гда̀ ѡ҆блива́хꙋсѧ пꙋтїѐ моѝ ма́сломъ кра́вїимъ, го́ры же моѧ̑ ѡ҆блива́хꙋсѧ млеко́мъ,
7
коли я виходив до воріт міста і на площі ставив сідалище своє, —
7
є҆гда̀ и҆схожда́хъ и҆з̾ꙋ́тра во гра́дъ, на сто́гнахъ же поставлѧ́шесѧ мѝ престо́лъ;
8
юнаки, побачивши мене, ховалися, а старці вставали і стояли;
8
Ви́дѧще мѧ̀ ю҆́нѡши скрыва́шасѧ, старѣ̑йшины же всѝ востава́ша:
9
князі утримувалися від розмови і персти клали на вуста свої;
9
вельмѡ́жи же престава́хꙋ глаго́лати, пе́рстъ возло́жше на оу҆ста̀ своѧ̑.
10
голос знатних умовкав, і язик їх прилипав до гортані їх.
10
Слы́шавшїи же блажи́ша мѧ̀, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ прильпѐ горта́ни и҆́хъ:
11
Вухо, яке чуло мене, ублажало мене; око, яке бачило, величало мене,
11
ꙗ҆́кѡ оу҆́хо слы́ша и҆ оу҆блажи́ мѧ, ѻ҆́ко же ви́дѣвъ мѧ̀ оу҆клони́сѧ.
12
тому що я рятував страдника, який волав, і сироту безпомічного.
12
Спасо́хъ бо оу҆бо́гаго ѿ рꙋкѝ си́льнагѡ, и҆ сиротѣ̀, є҆мꙋ́же не бѣ̀ помо́щника, помого́хъ.
13
Благословення того, хто гинув, сходило на мене, і серцю вдови давав я радість.
13
Благослове́нїе погиба́ющагѡ на мѧ̀ да прїи́детъ, оу҆ста́ же вдѡви́ча благослови́ша мѧ̀.
14
Я одягався у правду, і суд мій прикрашав мене, як мантія й вінець.
14
Въ пра́вдꙋ же ѡ҆блача́хсѧ, ѡ҆дѣва́хсѧ же въ сꙋ́дъ ꙗ҆́кѡ въ ри́зꙋ.
15
Я був очима сліпому і ногами кульгавому;
15
Ѻ҆́ко бѣ́хъ слѣпы̑мъ, нога́ же хромы́мъ:
16
батьком був я для убогих і позов, якого я не знав, розбирав уважно.
16
а҆́зъ бы́хъ ѻ҆те́цъ немѡщны́мъ, ра́спрю же, є҆ѧ́же не вѣ́дѧхъ, и҆зслѣ́дихъ:
17
Розтрощував я беззаконному щелепи і з зубів його виривав украдене.
17
сотро́хъ же членѡ́вныѧ непра́ведныхъ, ѿ среды́ же зꙋбѡ́въ и҆́хъ грабле́нїе и҆з̾ѧ́хъ.
18
І говорив я: у гнізді моєму помру, і дні мої будуть численні, як пісок;
18
Рѣ́хъ же: во́зрастъ мо́й состарѣ́етсѧ ꙗ҆́коже стебло̀ фі́нїково, мнѡ́га лѣ̑та поживꙋ̀.
19
корінь мій відкритий для води, і роса ночує на гілках моїх;
19
Ко́рень разве́рзесѧ при водѣ̀, и҆ роса̀ пребꙋ́детъ на жа́твѣ мое́й.
20
слава моя не старіє, лук мій міцний у руці моїй.
20
Сла́ва моѧ̀ но́ва со мно́ю, и҆ лꙋ́къ мо́й въ рꙋцѣ̀ мое́й по́йдетъ.
21
Слухали мене й очікували, і мовчали при пораді моїй.
21
(Старѣ̑йшины) слы́шавшїи мѧ̀ внима́хꙋ, молча́хꙋ же ѡ҆ мое́мъ совѣ́тѣ.
22
Після слів моїх уже не розмірковували; слова мої капали на них.
22
Къ моемꙋ̀ глаго́лꙋ не прилага́хꙋ, ра́довахꙋсѧ же, є҆гда̀ къ ни̑мъ глаго́лахъ:
23
Чекали на мене, як на дощ, і, як дощу пізньому, відкривали вуста свої.
23
ꙗ҆́коже землѧ̀ жа́ждꙋщаѧ ѡ҆жида́етъ дождѧ̀, та́кѡ сі́и моегѡ̀ глаго́ланїѧ.
24
Бувало, усміхнуся їм — вони не вірять; і світлого лиця мого вони не затьмарювали.
24
А҆́ще возсмѣю́сѧ къ ни̑мъ, не вѣ́риша: и҆ свѣ́тъ лица̀ моегѡ̀ не ѿпада́ше.
25
Я призначав путі їм і сидів на чолі і жив, як цар у колі воїнів, як утішитель тих, хто плаче.
25
И҆збра́хъ пꙋ́ть и҆́хъ, и҆ сѣдѣ́хъ кнѧ́зь, и҆ вселѧ́хсѧ ꙗ҆́коже ца́рь посредѣ̀ хра́брыхъ, а҆́ки оу҆тѣша́ѧй печа́льныхъ.