Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
А нині сміються з мене молодші за мене літами, ті, батьків яких я не погодився б помістити з псами стад моїх.
1
Нн7э же поругaшамисz малёйшіи: нн7э ўчaтъ мS t чaсти, и4хже nтцє1въ ўничтожaхъ, и4хже не вмэнsхъ дост0йными псHвъ мои1хъ стaдъ.
2
І сила рук їх до чого мені? Над ними вже минув час.
2
Крёпость же рyкъ и4хъ во что2 мнЁ бhсть; ў ни1хъ погибaше скончaніе.
3
Бідністю і голодом виснажені, вони тікають у степ безводний, похмурий і спустошений;
3
Въ скyдости и3 глaдэ безпл0денъ: и5же бэжaху въ безв0дное вчерA сотэснeніе и3 бёдность:
4
щипають зелень біля кущів, і ягоди ялівцю — хліб їх.
4
и5же њбхождaху бhліе въ дeбрехъ, и5мже бhліе бsше брaшно, безчeстніи же и3 похулeнніи, скyдни всsкагw блaга, и5же и3 корeніе древeсъ жвaху t глaда вели1кагw.
5
Із суспільства виганяють їх, кричать на них, як на злодіїв,
5
Востaша на мS тaтіе,
6
щоб жили вони у вибоїнах потоків, в ущелинах землі і скелях.
6
и4хже д0мове бёша пещє1ры кaмєнны:
7
Ревуть між кущами, туляться під терням.
7
t среды2 доброглaсныхъ возопію1тъ, и5же под8 хврaстіемъ ди1віимъ живsху:
8
Люди знедолені, люди без імені, непотріб землі!
8
безyмныхъ сhнове и3 безчeстныхъ, и4мz и3 слaва ўгашeна на земли2.
9
Їх-то зробився я нині піснею і їжею розмов їхніх.
9
Нн7э же гyсли є4смь ѓзъ и5мъ, и3 менE въ при1тчу и4мутъ:
10
Вони гребують мною, віддаляються від мене і не утримуються плювати перед лицем моїм.
10
возгнушaлисz же мн0ю tступи1вше далeче, ни лицA моегw2 пощадёша t плюновeніz.
11
Оскільки Він розв’язав повід мій і вразив мене, то вони скинули з себе вузду перед лицем моїм.
11
Tвeрзъ бо тyлъ св0й ўzзви1 мz, и3 ўздY ўстaмъ мои6мъ наложи2.
12
З правого боку встає цей непотріб, збиває мене з ніг, направляє згубні свої шляхи до мене.
12
На деснyю tрaсли востaша, н0зэ свои2 простр0ша и3 путесотвори1ша на мS стєзи2 пaгубы своеS.
13
А мою стежку зіпсували: все встигли зробити для моєї погибелі, не маючи помічника.
13
Сотр0шасz стєзи2 мо‰, совлек0ша бо ми2 nдeжду.
14
Вони прийшли до мене, як крізь широкий пролом; з шумом кинулися на мене.
14
Стрэлaми свои1ми ўстрэли1 мz: сотвори1 ми, ћкоже восхотЁ: въ болёзнехъ скис0хсz, њбращaютсz же ми2 скHрби.
15
Жахи напали на мене; як вітер, розвіялася велич моя, і щастя моє зникло, як хмара.
15
Tи1де ми2 надeжда ћкоже вётръ, и3 ћкоже w4блакъ спасeніе моE.
16
І нині знемагає душа моя в мені: дні скорботи огорнули мене.
16
И# нн7э на мS и3зліeтсz душA моS: и3 њдержaтъ мS днjе печaлей:
17
Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
17
н0щію же кHсти мо‰ смzт0шасz, жи6лы же мо‰ разслабёша.
18
Насилу знімається з мене одяг мій; краї хітона мого тиснуть мене.
18
Мн0гою крёпостію ћтсz за ри1зу мою2: ћкоже њжерeліе ри1зы моеS њб8s мz.
19
Він кинув мене у бруд, і я став, як порох і попіл.
19
Вмэнsеши же мS рaвна брeнію, въ земли2 и3 пeпелэ чaсть моS.
20
Я взиваю до Тебе, і Ти не слухаєш мене, — стою, а Ти тільки дивишся на мене.
20
Возопи1хъ же къ тебЁ, и3 не ўслhшалъ мS є3си2: стaша же и3 смотри1ша на мS.
21
Ти зробився жорстоким до мене, кріпкою рукою ворогуєш проти мене.
21
Наид0ша же на мS без8 ми1лости, рук0ю крёпкою ўzзви1лъ мS є3си2:
22
Ти підняв мене і змусив мене літати з вітром і розтрощуєш мене.
22
вчини1лъ же мS є3си2 въ болёзнехъ и3 tвeрглъ є3си2 мS t спасeніz.
23
Так, я знаю, що Ти приведеш мене до смерти й у дім зібрання усіх, хто живе.
23
Вёмъ бо, ћкw смeрть мS сотрeтъ: д0мъ бо всsкому смeртну землS.
24
Певно, Він не простягне руки Своєї на дім кісток: чи будуть вони кричати під час свого руйнування?
24
Ѓще бы возм0жно бhло, сaмъ бhхъ себE ўби1лъ, и3ли2 моли1лъ бhхъ и3н0го, дабы2 ми2 то2 сотвори1лъ.
25
Чи не плакав я про того, хто був у горі? чи не уболівала душа моя за бідних?
25
Ѓзъ же њ всsцэмъ немощнёмъ восплaкахсz, воздохнyхъ же ви1дэвъ мyжа въ бэдaхъ.
26
Коли я сподівався добра, прийшло зло; коли очікував світла, прийшла пітьма.
26
Ѓзъ же ждaхъ благи1хъ, и3 сE, срэт0ша мS пaче днjе ѕHлъ.
27
Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
27
Чрeво моE воскипЁ и3 не ўмолчи1тъ: предвари1ша мS днjе нищеты2.
28
Я ходжу почорнілий, але не від сонця; встаю у зібранні і кричу.
28
СтенS ходи1хъ без8 њбуздaніz, стоsхъ же въ соб0рэ вопіS.
29
Я став братом шакалам і другом страусам.
29
Брaтъ бhхъ сjринамъ, дрyгъ же пти1чій.
30
Моя шкіра почорніла на мені, кістки мої обгоріли від спеки.
30
К0жа же моS помрачи1сz вельми2, и3 кHсти мо‰ сгорёша t зн0z.
31
І цитра моя зробилася сумною, і сопілка моя ридає.
31
Њбрати1шасz же въ плaчь гyсли мо‰, пёснь же моS въ рыдaніе мнЁ.