Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
А нині сміються з мене молодші за мене літами, ті, батьків яких я не погодився б помістити з псами стад моїх.
1
But now the youngest have laughed me to scorn, now they reprove me in their turn, whose fathers I set at nought; whom I did not deem worthy to be with my shepherd dogs.
2
І сила рук їх до чого мені? Над ними вже минув час.
2
Yea, why had I the strength of their hands? for them the full term of life was lost.
3
Бідністю і голодом виснажені, вони тікають у степ безводний, похмурий і спустошений;
3
One is childless in want and famine, such as they that fled but lately the distress and misery of drought.
4
щипають зелень біля кущів, і ягоди ялівцю — хліб їх.
4
Who compass the salt places on the sounding shore, who had salt herbs for their food, and were dishonourable and of no repute, in want of every good thing; who also ate roots of trees by reason of great hunger.
5
Із суспільства виганяють їх, кричать на них, як на злодіїв,
5
Thieves have risen up against me,
6
щоб жили вони у вибоїнах потоків, в ущелинах землі і скелях.
6
whose houses were the caves of the rocks, who lived under the wild shrubs.
7
Ревуть між кущами, туляться під терням.
7
They will cry out among the rustling bushes.
8
Люди знедолені, люди без імені, непотріб землі!
8
They are sons of fools and vile men, whose name and glory are quenched from off the earth.
9
Їх-то зробився я нині піснею і їжею розмов їхніх.
9
But now I am their music, and they have me for a by-word.
10
Вони гребують мною, віддаляються від мене і не утримуються плювати перед лицем моїм.
10
And they stood aloof and abhorred me, and spared not to spit in my face.
11
Оскільки Він розв’язав повід мій і вразив мене, то вони скинули з себе вузду перед лицем моїм.
11
For he has opened his quiver and afflicted me: they also have cast off the restraint of my presence.
12
З правого боку встає цей непотріб, збиває мене з ніг, направляє згубні свої шляхи до мене.
12
They have risen up against me on the right hand of their offspring; they have stretched out their foot, and directed against me the ways of their destruction.
13
А мою стежку зіпсували: все встигли зробити для моєї погибелі, не маючи помічника.
13
My paths are ruined; for they have stripped off my raiment: he has shot at me with his weapons.
14
Вони прийшли до мене, як крізь широкий пролом; з шумом кинулися на мене.
14
And he has pleaded against me as he will: I am overwhelmed with pains.
15
Жахи напали на мене; як вітер, розвіялася велич моя, і щастя моє зникло, як хмара.
15
My pains return upon me; my hope is gone like the wind, and my safety as a cloud.
16
І нині знемагає душа моя в мені: дні скорботи огорнули мене.
16
Even now my life shall be poured forth upon me; and days of anguish seize me.
17
Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
17
And by night my bones are confounded; and my sinews are relaxed.
18
Насилу знімається з мене одяг мій; краї хітона мого тиснуть мене.
18
With great force my disease has taken hold of my garment: it has compassed me as the collar of my coat.
19
Він кинув мене у бруд, і я став, як порох і попіл.
19
And thou hast counted me as clay; my portion is in dust and ashes.
20
Я взиваю до Тебе, і Ти не слухаєш мене, — стою, а Ти тільки дивишся на мене.
20
And I have cried to thee, but thou hearest me not: but they stood still, and observed me.
21
Ти зробився жорстоким до мене, кріпкою рукою ворогуєш проти мене.
21
They attacked me also without mercy: thou hast scourged me with a strong hand.
22
Ти підняв мене і змусив мене літати з вітром і розтрощуєш мене.
22
And thou hast put me to grief, and hast cast me away from safety.
23
Так, я знаю, що Ти приведеш мене до смерти й у дім зібрання усіх, хто живе.
23
For I know that death will destroy me: for the earth is the house appointed for every mortal.
24
Певно, Він не простягне руки Своєї на дім кісток: чи будуть вони кричати під час свого руйнування?
24
Oh then that I might lay hands upon myself, or at least ask another, and he should do this for me.
25
Чи не плакав я про того, хто був у горі? чи не уболівала душа моя за бідних?
25
Yet I wept over every helpless man; I groaned when I saw a man in distress.
26
Коли я сподівався добра, прийшло зло; коли очікував світла, прийшла пітьма.
26
But I, when I waited for good things, behold, days of evils came the more upon me.
27
Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
27
My belly boiled, and would not cease: the days of poverty prevented me.
28
Я ходжу почорнілий, але не від сонця; встаю у зібранні і кричу.
28
I went mourning without restraint: and I have stood and cried out in the assembly.
29
Я став братом шакалам і другом страусам.
29
I am become a brother of monsters, and a companion of ostriches.
30
Моя шкіра почорніла на мені, кістки мої обгоріли від спеки.
30
And my skin has been greatly blackened, and my bones are burned with heat.
31
І цитра моя зробилася сумною, і сопілка моя ридає.
31
My harp also has been turned into mourning, and my song into my weeping.