Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
А нині сміються з мене молодші за мене літами, ті, батьків яких я не погодився б помістити з псами стад моїх.
1
ΝΥΝΙ δὲ κατεγέλασάν μου ἐλάχιστοι, νῦν νουθετοῦσί με ἐν μέρει ὧν ἐξουδένουν τοὺς πατέρας αὐτῶν, οὓς οὐχ ἡγησάμην ἀξίους κυνῶν τῶν ἐμῶν νομάδων.
2
І сила рук їх до чого мені? Над ними вже минув час.
2
καί γε ἰσχὺς χειρῶν αὐτῶν ἱνατί μοι; ἐπ᾿ αὐτοὺς ἀπώλετο συντέλεια.
3
Бідністю і голодом виснажені, вони тікають у степ безводний, похмурий і спустошений;
3
ἐν ἐνδείᾳ καὶ λιμῷ ἄγονος· οἱ φεύγοντες ἄνυδρον ἐχθὲς συνοχὴν καὶ ταλαιπωρίαν,
4
щипають зелень біля кущів, і ягоди ялівцю — хліб їх.
4
οἱ περικυκλοῦντες ἅλιμα ἐπὶ ἠχοῦντι, οἵτινες ἅλιμα ἦν αὐτῶν τὰ σῖτα, ἄτιμοι δὲ καὶ πεφαυλισμένοι, ἐνδεεῖς παντὸς ἀγαθοῦ, οἳ καὶ ρίζας ξύλων ἐμασσῶντο ὑπὸ λιμοῦ μεγάλου.
5
Із суспільства виганяють їх, кричать на них, як на злодіїв,
5
ἐπανέστησάν μοι κλέπται,
6
щоб жили вони у вибоїнах потоків, в ущелинах землі і скелях.
6
ὧν οἱ οἶκοι αὐτῶν ἦσαν τρῶγλαι πετρῶν,
7
Ревуть між кущами, туляться під терням.
7
ἀνὰ μέσον εὐήχων βοήσονται· οἳ ὑπὸ φρύγανα ἄγρια διῃτῶντο,
8
Люди знедолені, люди без імені, непотріб землі!
8
ἀφρόνων υἱοὶ καὶ ἀτίμων, ὄνομα καὶ κλέος ἐσβεσμένον ἀπὸ γῆς.
9
Їх-то зробився я нині піснею і їжею розмов їхніх.
9
νυνὶ δὲ κιθάρα ἐγώ εἰμι αὐτῶν, καὶ ἐμὲ θρύλλημα ἔχουσιν·
10
Вони гребують мною, віддаляються від мене і не утримуються плювати перед лицем моїм.
10
ἐβδελύξαντο δέ με ἀποστάντες μακρὰν ἀπὸ δὲ τοῦ προσώπου μου οὐκ ἐφείσαντο πτύελον.
11
Оскільки Він розв’язав повід мій і вразив мене, то вони скинули з себе вузду перед лицем моїм.
11
ἀνοίξας γὰρ φαρέτραν αὐτοῦ ἐκάκωσέ με, καὶ χαλινὸν τοῦ προσώπου μου ἐξαπέστειλαν.
12
З правого боку встає цей непотріб, збиває мене з ніг, направляє згубні свої шляхи до мене.
12
ἐπὶ δεξιῶν βλαστοῦ ἐξανέστησαν, πόδα αὐτῶν ἐξέτειναν καὶ ὡδοποίησαν ἐπ᾿ ἐμὲ τρίβους ἀπωλείας αὐτῶν.
13
А мою стежку зіпсували: все встигли зробити для моєї погибелі, не маючи помічника.
13
ἐξετρίβησαν τρίβοι μου, ἐξέδυσαν γάρ μου τὴν στολήν· βέλεσιν αὐτοῦ κατηκόντισέ με,
14
Вони прийшли до мене, як крізь широкий пролом; з шумом кинулися на мене.
14
κέχρηται δέ μοι ὡς βούλεται, ἐν ὀδύναις πέφυρμαι.
15
Жахи напали на мене; як вітер, розвіялася велич моя, і щастя моє зникло, як хмара.
15
ἐπιστρέφονταί μου αἱ ὀδύναι, ᾤχετό μου ἡ ἐλπὶς ὥσπερ πνεῦμα καὶ ὥσπερ νέφος ἡ σωτηρία μου.
16
І нині знемагає душа моя в мені: дні скорботи огорнули мене.
16
καὶ νῦν ἐπ᾿ ἐμὲ ἐκχυθήσεται ἡ ψυχή μου, ἔχουσι δέ με ἡμέραι ὀδυνῶν·
17
Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
17
νυκτί δέ μου τὰ ὀστᾶ συγκέχυται, τὰ δὲ νεῦρά μου διαλέλυται.
18
Насилу знімається з мене одяг мій; краї хітона мого тиснуть мене.
18
ἐν πολλῇ ἰσχύϊ ἐπελάβετό μου τῆς στολῆς, ὥσπερ τὸ περιστόμιον τοῦ χιτῶνός μου περιέσχε με.
19
Він кинув мене у бруд, і я став, як порох і попіл.
19
ἥγησαι δέ με ἴσα πηλῷ, ἐν γῇ καὶ σποδῷ μου ἡ μερίς·
20
Я взиваю до Тебе, і Ти не слухаєш мене, — стою, а Ти тільки дивишся на мене.
20
κέκραγα δὲ πρός σε καὶ οὐκ ἀκούεις μου, ἔστησαν δὲ καὶ κατενόησάν με·
21
Ти зробився жорстоким до мене, кріпкою рукою ворогуєш проти мене.
21
ἐπέβης δέ μοι ἀνελεημόνως, χειρὶ κραταιᾷ με ἐμαστίγωσας·
22
Ти підняв мене і змусив мене літати з вітром і розтрощуєш мене.
22
ἔταξας δέ με ἐν ὀδύναις, καὶ ἀπέρριψάς με ἀπὸ σωτηρίας.
23
Так, я знаю, що Ти приведеш мене до смерти й у дім зібрання усіх, хто живе.
23
οἶδα γὰρ ὅτι θάνατός με ἐκτρίψει, οἰκία γὰρ παντὶ θνητῷ γῆ.
24
Певно, Він не простягне руки Своєї на дім кісток: чи будуть вони кричати під час свого руйнування?
24
εἰ γὰρ ὄφελον δυναίμην ἐμαυτὸν χειρώσασθαι, ἢ δεηθείς γε ἑτέρου, καὶ ποιήσει μοι τοῦτο.
25
Чи не плакав я про того, хто був у горі? чи не уболівала душа моя за бідних?
25
ἐγὼ δὲ ἐπὶ παντὶ ἀδυνάτῳ ἔκλαυσα, ἐστέναξα ἰδὼν ἄνδρα ἐν ἀνάγκαις.
26
Коли я сподівався добра, прийшло зло; коли очікував світла, прийшла пітьма.
26
ἐγὼ δὲ ἐπέχων ἀγαθοῖς, ἰδοὺ συνήντησάν μοι μᾶλλον ἡμέραι κακῶν.
27
Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
27
ἡ κοιλία μου ἐξέζεσε καὶ οὐ σιωπήσεται, προέφθασάν με ἡμέραι πτωχείας.
28
Я ходжу почорнілий, але не від сонця; встаю у зібранні і кричу.
28
στένων πεπόρευμαι ἄνευ φιμοῦ, ἕστηκα δὲ ἐν ἐκκλησίᾳ κεκραγώς.
29
Я став братом шакалам і другом страусам.
29
ἀδελφὸς γέγονα σειρήνων, ἑταῖρος δὲ στρουθῶν.
30
Моя шкіра почорніла на мені, кістки мої обгоріли від спеки.
30
τὸ δὲ δέρμα μου ἐσκότωται μεγάλως, τὰ δὲ ὀστᾶ μου ἀπὸ καύματος.
31
І цитра моя зробилася сумною, і сопілка моя ридає.
31
ἀπέβη δὲ εἰς πένθος μου ἡ κιθάρα, ὁ δὲ ψαλμός μου εἰς κλαυθμὸν ἐμοί.