¹

Коли ті три мужі перестали відповідати Іову, тому що він був правий в очах своїх,

¹

And his three friends also ceased any longer to answer Job: for Job was righteous before them.

²

тоді запалав гнів Елиуя, сина Варахиїлового, вузитянина з племені Рамового: запалав гнів його на Іова за те, що він виправдовував себе більше, ніж Бога,

²

Then Elius the son of Barachiel, the Buzite, of the kindred of Ram, of the country of Ausis, was angered: and he was very angry with Job, because he justified himself before the Lord.

³

а на трьох друзів його запалав гнів його за те, що вони не знайшли, що відповісти, а тим часом звинувачували Іова.

³

And he was also very angry with his three friends, because they were not able to return answers to Job, yet set him down for an ungodly man.

⁴

Елиуй чекав, поки Іов говорив, тому що вони літами були старші за нього.

⁴

But Elius had forborne to give an answer to Job, because they were older than he.

⁵

Коли ж Елиуй побачив, що немає відповіді з вуст тих трьох мужів, тоді запалав гнів його.

⁵

And Elius saw that there was no answer in the mouth of the three men; and he was angered in his wrath.

⁶

І відповів Елиуй, син Варахиїлів, вузитянин, і сказав: я молодий літами, а ви — старці; тому я ніяковів і боявся оголошувати вам свою думку.

⁶

And Elius the Buzite the son of Barachiel answered and said, I am younger in age, and ye are elder; wherefore I kept silence, fearing to declare to you my own knowledge.

⁷

Я говорив сам собі: нехай говорять дні, і багатоліття повчає мудрости.

⁷

And I said, It is not time that speaks, though in many years men know wisdom:

⁸

Але дух у людині і подих Вседержителя дає їй розуміння.

⁸

but there is a spirit in mortals; and the inspiration of the Almighty is that which teaches.

⁹

Не багаторічні тільки мудрі, і не старі розуміють правду.

⁹

The long-lived are not wise as such; neither do the aged know judgment.

¹⁰

Тому я говорю: вислухайте мене, оголошу вам мою думку і я.

¹⁰

Wherefore I said, Hear me, and I will tell you what I know.

¹¹

Ось, я очікував слів ваших, — вслуховувався в судження ваші, доки ви придумували, що? сказати.

¹¹

Hearken to my words; for I will speak in your hearing, until ye shall have tried the matter with words:

¹²

Я пильно дивився на вас, і ось ніхто з вас не викриває Іова і не відповідає на слова його.

¹²

and I shall understand as far as you; and, behold, there was no one of you that answered Job his words in argument,

¹³

Не скажіть: ми знайшли мудрість: Бог спростує його, а не людина.

¹³

lest ye should say, We have found that we have added wisdom to the Lord.

¹⁴

Якби він звертав слова свої до мене, то я не вашими словами відповідав би йому.

¹⁴

And ye have commissioned a man to speak such words.

¹⁵

Злякалися, не відповідають більше; перестали говорити.

¹⁵

They were afraid, they answered no longer; they gave up their speaking.

¹⁶

І як я чекав, а вони не говорять, зупинилися і не відповідають більше,

¹⁶

I waited, (for I had not spoken,) because they stood still, they answered not.

¹⁷

то я відповім з мого боку, висловлю мою думку і я,

¹⁷

And Elius continued, and said, I will again speak,

¹⁸

бо я переповнений словами, і дух у мені розпирає мене.

¹⁸

for I am full of words, for the spirit of my belly destroys me.

¹⁹

Ось, утроба моя, як вино невідкрите: вона готова прорватися, подібно до нових міхів.

¹⁹

And my belly is as a skin of sweet wine bound up and ready to burst; or as a brazier's labouring bellows.

²⁰

Виговорюсь, і буде легше мені; відкрию вуста мої і відповім.

²⁰

I will speak, that I may open my lips and relieve myself.

²¹

На лице людини дивитися не буду і ніякій людині лестити не стану,

²¹

For truly I will not be awed because of man, nor indeed will I be confounded before a mortal.

²²

тому що я не вмію лестити: зараз убий мене, Творче мій.

²²

For I know not how to respect persons: and if otherwise, even the moths would eat me.