Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І продовжував Елиуй і сказав:
1
Отвњща же е^лиё'съ и^ рече.
2
вислухайте, мудрі, слова мої, і прихиліть до мене вухо, розсудливі!
2
послђша'ите мене премђдрость свњ'дђщеи, внђшите с^и до'брое.
3
Бо вухо розрізняє слова, як гортань розрізняє смак їжі.
3
ја%ко ё'хо словеса` и^скђша'етъ, и^ гор#тань въкђшенїе бра'шна”
4
Співставляємо між собою міркування і розпізнаємо, що добре.
4
Прю` сътворимъ себњ, и^ раꙁђмњ'емъ посредњ себе лђчшая”
5
Ось, Іов сказав: я правий, але Бог позбавив мене суду.
5
ЈА/ко рече і%ѓ^въ праведенъ е^смь, г~ь эTја%тъ м^и сDђ
6
Чи повинен я говорити лжу на правду мою? Моя рана незцілима без провини.
6
сълга' же сђдђ мое^мђ, нђж'на стрњла моа` беꙁъ непра'вды”
7
Чи є така людина, як Іов, який п’є знущання, як воду,
7
Кт^о мђжᲆ ја%ко і%ѓ^въ, пива'я подража'нїе ја^коy во'дђ”
8
вступає у співтовариство з тими, хто чинить беззаконня і ходить з людьми нечестивими?
8
Не съгрᲇша'я н^и нечествова ни эTнюдь примњсився кᲆ творящиM беꙁаконїя, е^же ходи'ти съ нечести'выми”
9
Тому що він сказав: немає користи для людини у благовгоджанні Богу.
9
Не рц^ы бо`, ја^ко нњсть посещенїя мђж'еви эT г~а”
10
Отже, послухайте мене, мужі мудрі! Не може бути в Бога неправда або у Вседержителя неправосуддя,
10
Тњмже раꙁђми'вїи срDцемъ послђшаите мене, не бђди м^и преD гм~ъ беꙁаконнова'ти и^ преD вседръжи'телемъ въꙁмясти пра'вдою.
11
бо Він за ділами людини чинить з нею і за путями чоловіка відплачує йому.
11
н^о въꙁда'етъ чл~кови ја^коy тво'ритъ ко'ждо и^хъ, и^ на стеѕи мђжествњи ѓ^бря'щетъ и&”
12
Істинно, Бог не чинить неправди і Вседержитель не спотворює суд.
12
МниT же г~а ѕл^отвори'ти, и^же сътвори` зе'млю.
13
Хто, крім Нього, промишляє про землю? І хто керує всією вселенною?
13
кт^о же е^сть творя'и поDнбsнђю, и^ сђщее все`”
14
Якби Він звернув серце Своє до Себе і взяв до Себе дух її і подих її,
14
А$ще б^о хо'щеT ё^дръжа'ти, и^ дх~ъ въ себњ ёдръжи'тъ”
15
миттєво загинула б усяка плоть, і людина повернулася б у порох.
15
О$у'мретъ всяка плоть въкђпњ, всякъ же чл~къ въ ꙁемлю по'идеT, эTнюдђ же съꙁда'нъ бысть”
16
Отже, якщо ти маєш розум, то слухай це і зважай на слова мої.
16
А$ще л^и не ё^чи'шися послђшаи с^е внђши с^и гласъ глаго'лъ”
17
Чи може ненависник правди володарювати? І чи можеш ти звинуватити Всеправедного?
17
Ви'ждь т^ы творя'щаго безаконїе, и гђбя'щаго лђка'вныя. сђща вњчна и^ праведна
18
Чи можна сказати цареві: ти — нечестивець, і князям: ви — беззаконники?
18
нечести'въ гл~яи цр~еви, ꙁако'нъ престђпа'еши, нечесᲄивњ и^же кня'ѕем#.
19
Але Він не дивиться і на лиця князів і не дає переваги багатому над бідним, тому що усі вони діло рук Його.
19
і^ и'же не постыдᲇся лица` чsтиаго, н^и вњсть честь въꙁложи'ти мђж'нымъ, и^ ё^диви'тися лицемъ и^хъ”
20
Раптово вони помирають; серед ночі народ обуриться, і вони зникають; і сильних виганяють не силою.
20
Тще же иM събђдеTся, е^же въꙁопи'ти и^ потребова'ти мђжA ꙁане бысть беꙁаконникъ смиря'я не'мощныя. лиши'ми быва'ютᲆ свое'я пра'вды не'мощнїи. хотя'щимъ беꙁъ пота'ки дњя'ти цр~еви и^ кня'ѕеM сего ра'ди тщ^е и^мъ събђ'дется”
21
Тому що очі Його над путями людини, і Він бачить усі кроки її.
21
ЈА/ко чл~къ дњльма преꙁрњша правDђ, вс^е зря'щи б~ђ быва'ющее.
22
Немає пітьми, ні тіні смертної, де могли б сховатися ті, що чинять беззаконня.
22
и^ мњстђ не сђщђ на негоже не призираеT” Призира'ющїя бж~їя си'ла,
23
Тому Він уже не вимагає від людини, щоб вона йшла на суд з Богом.
23
ја%ко не на мђж'и положитъ е^ще`”
24
Він скрушає сильних без дослідження і поставляє інших на їхні місця;
24
Гь~ б^о всњхъ ви'диT постиꙁа'яи, не и^слDњная же, и^ сла'в#ная і^ и^ꙁряDна, и%мже нњсть числа`”
25
тому що Він робить відомими діла їхні і скидає їх уночі, і вони знищуються.
25
Съвњдыи и^хъ дњла, и^ ѓ^братитъ нощъ и^ смири'тся.
26
Він уражає їх, як беззаконних людей, перед очима інших,
26
ё^га'ситъ нечестивыя” Види'ми же преD нимᲆ
27
за те, що вони відвернулися від Нього і не зрозуміли всіх шляхів Його,
27
ја%ко ё^клони'шася эT зако'на бж~їя, ѓ^правданїи же е^го не поZна'ша”
28
так що дійшло до Нього волання бідних, і Він почув стогін пригноблених.
28
Нанесᲄи нань вопль нищаго, и^ꙁбавленїе ё^богихъ слышитᲆ.
29
Чи дарує Він тишу, хто може збурити? чи ховає Він лице Своє, хто може побачити Його? Чи буде це для народу, чи для однієї людини,
29
и^ съкры'ет# лице и^ кт^о ё%ꙁритъ и&. и^ на стран'ђ и^ на чл~ка въкђпњ,
30
щоб не царював лицемір на спокусу народу.
30
црsтвђя чл~комъ эT прерњканїя люDска”
31
До Бога слід говорити: я потерпів, більше не буду грішити.
31
ЈА/ко къ крњпкомђ гл~яи, взя'хъ и^ не ꙁаимђ
32
А чого я не знаю, Ти навчи мене; і якщо я зробив беззаконня, більше не буду.
32
беꙁъ себе ё^ꙁрю ты же покаже м^и. а^ще правдђ съдњлахᲆ не и^мамᲆ приложити.
33
Чи за твоїм міркуванням Він повинен відплачувати? І оскільки ти відкидаєш, то тобі варто обирати, а не мені; говори, що знаєш.
33
не эT себе и^стяжи ю& ја%ко эTрине'ши ја^кот^ы и^ꙁречеши а^ не а^ꙁъ. и^ чт^о раꙁђмњеши гл~и”
34
Люди розумні скажуть мені, і муж мудрий, який слухає мене:
34
Тњмже смысленїи срDцемъ рекђт#, се мђж'ъ премђдръ ё^слыша гл~ъ мо'и”
35
Іов нерозумно говорить, і слова його не мають сенсу.
35
І/ѓ^въ же не раꙁђмомᲆ с^е гл~а, словеса же е^го не хи'тросᲄїю
36
Я бажав би, щоб Іов цілком був випробуваний, за відповідями його, які властиві людям нечестивим.
36
ника'коже нн~њ навы'кни і^ѓ^ве, не дажDь е^ще` эTвњта ја%коже немђдрїи”
37
Інакше він до гріха свого додасть відступлення, буде рукоплескати між нами і ще більше наговорить проти Бога.
37
да не приложиM на грњхи на'ша, беꙁаконїе же на' ны намњ'нится, мно'га словеса` гл~ющемъ. и^ рече преD гм~ъ”