Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І продовжував Елиуй і сказав: чи
1
Ѿвѣща́въ же є҆щѐ є҆лїꙋ́съ, речѐ:
2
вважаєш ти справедливим, що сказав: я правіший за Бога?
2
что̀ сїѐ мни́лъ є҆сѝ на сꙋдѣ̀; ты̀ кто̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ ре́клъ є҆сѝ: пра́въ є҆́смь пред̾ гдⷭ҇емъ;
3
Ти сказав: яка користь мені? і який прибуток я мав би перед тим, як коли б я і грішив?
3
И҆лѝ рече́ши: что̀ сотворю̀ согрѣши́въ;
4
Я відповім тобі і твоїм друзям з тобою:
4
А҆́зъ же тѝ да́мъ ѿвѣ́тъ и҆ трїе́мъ дрꙋгѡ́мъ твои̑мъ.
5
поглянь на небо і дивися; поглянь на хмари, вони вище тебе.
5
Воззрѝ на не́бо и҆ ви́ждь: смотри́ же на ѡ҆́блаки, ко́ль высѡ́ки сꙋ́ть ѿ тебє̀.
6
Якщо ти грішиш, що робиш ти Йому? і якщо злочини твої збільшуються, що заподіюєш ти Йому?
6
А҆́ще согрѣши́лъ є҆сѝ, что̀ сотвори́ши; а҆́ще же и҆ мно́гѡ беззако́нновалъ є҆сѝ, что̀ мо́жеши сотвори́ти;
7
Якщо ти праведний, що даєш Йому? або що одержує Він від руки твоєї?
7
Поне́же оу҆́бѡ пра́веденъ є҆сѝ, что̀ да́си є҆мꙋ̀; и҆лѝ что̀ и҆з̾ рꙋкѝ твоеѧ̀ во́зметъ;
8
Нечестя твоє відноситься до людини, як ти, і праведність твоя до сина людського.
8
Мꙋ́жеви подо́бномꙋ тебѣ̀ нече́стїе твоѐ, и҆ сы́нꙋ человѣ́ческомꙋ пра́вда твоѧ̀.
9
Від безлічі гнобителів стогнуть гноблені, і від руки сильних волають.
9
Ѿ мно́жества ѡ҆клевета́емїи воззовꙋ́тъ, возопїю́тъ ѿ мы́шцы мно́гихъ:
10
Але ніхто не говорить: де Бог, Творець мій, Який дає пісні вночі,
10
и҆ не речѐ: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ сотвори́вый мѧ̀, оу҆строѧ́ѧй стражбы̑ нѡщны́ѧ,
11
Який навчає нас більше, ніж худобу земну, і напоумлює нас більше, ніж птахів небесних?
11
ѿдѣлѧ́ѧй мѧ̀ ѿ четвероно́гихъ земны́хъ и҆ ѿ небе́сныхъ пти́цъ;
12
Там вони волають, і Він не відповідає їм, з причини гордости злих людей.
12
та́мѡ воззовꙋ́тъ, и҆ не и҆́маши оу҆слы́шати, и҆ ѿ доса́ды ѕлы́хъ.
13
Але неправда, що Бог не чує і Вседержитель не дивиться на це.
13
Безмѣ̑стнаѧ бо ви́дѣти не хо́щетъ гдⷭ҇ь: са́мъ бо вседержи́тель зри́тель є҆́сть творѧ́щихъ беззакѡ́ннаѧ, и҆ спасе́тъ мѧ̀.
14
Хоча ти сказав, що ти не бачиш Його, але суд перед Ним, і — чекай на нього.
14
Сꙋди́сѧ же пред̾ ни́мъ, а҆́ще мо́жеши похвали́ти є҆го̀, ꙗ҆́коже є҆́сть и҆ нн҃ѣ.
15
Але нині, тому що гнів Його не відвідав його і він не пізнав його у всій суворості,
15
Ꙗ҆́кѡ нѣ́сть посѣща́ѧй гнѣ́вомъ свои́мъ, и҆ не позна̀ прегрѣше́нїѧ коегѡ́либо ѕѣлѡ̀.
16
Іов і відкрив легковажно вуста свої і нерозважливо марнує слова.
16
І҆́ѡвъ же всꙋ́е ѿверза́етъ оу҆ста̀ своѧ̑, невѣ́дѣнїемъ словеса̀ ѡ҆тѧгоща́етъ.