Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І продовжував Елиуй і сказав:
1
Приложи1въ же є3щE є3ліyсъ, речE:
2
почекай мене трохи, і я покажу тобі, що я маю ще дещо сказати за Бога.
2
пожди1 ми мaлw є3щE, да тS научY: є3щe бо ў менє2 є4сть сл0во.
3
Почну мої міркування здалеку, і воздам Творцю моєму справедливість,
3
Пріи1мъ хи1трость мою2 tдалeча, дёлы же мои1ми прaвєднаz рекY вои1стинну:
4
тому що слова мої точно не лжа: перед тобою — довершений у пізнаннях.
4
и3 не непрaвєдны глаг0лы без8 прaвды ўразумёеши.
5
Ось, Бог могутній і не нехтує сильним міцністю серця;
5
Ви1ждь же, ћкw гDь не tри1нетъ неѕл0бивагw:
6
Він не підтримує нечестивих і відплачує належне пригнобленим;
6
си1ленъ крёпостію сердцA нечести1выхъ не њживи1тъ и3 сyдъ ни1щымъ дaстъ,
7
Він не відвертає очей Своїх від праведників, але з царями назавжди посаджує їх на престолі, і вони підносяться.
7
не tи1метъ t правди1вагw nчeсъ свои1хъ, и3 со цари6 на прест0лэ посади1тъ и5хъ на побёду, и3 вознесyтсz.
8
Якщо ж вони закуті ланцюгами й утримуються в кайданах біди,
8
Свsзанніи въ ручнhхъ ќзахъ ћти бyдутъ ќжами нищеты2,
9
то Він вказує їм на діла їхні і на беззаконня їхні, тому що примножилися,
9
и3 возвэсти1тъ и5мъ дэлA и4хъ и3 прегрэшeніе и4хъ, ћкw ўкрэпsтсz:
10
і відкриває їх вухо для напоумлення і говорить їм, щоб вони відступили від нечестя.
10
но правди1ваго ўслhшитъ, и3 речE, ћкw њбратsтсz t непрaвды.
11
Якщо послухають і будуть служити Йому, то проведуть дні свої у благополуччі і літа свої в радості;
11
Ѓще ўслhшатъ и3 пораб0таютъ, скончaютъ дни6 сво‰ во благи1хъ и3 лBта сво‰ въ благолёпотэ:
12
якщо ж не послухають, то загинуть від стріли і помруть у нерозумі.
12
нечести1выхъ же не спасeтъ, занE не хотёша познaти гDа и3 занeже ўчи1ми не послушли1ви бёша.
13
Але лицеміри живлять у серці гнів і не взивають до Нього, коли Він заковує їх у кайдани;
13
И# лицемёри сeрдцемъ возмутsтъ ћрость: не возопію1тъ, ћкw свzзA и5хъ:
14
тому душа їх помирає у молодості і життя їх із блудниками.
14
да ќмретъ u5бо въ ю4ности душA и4хъ, житіe же и4хъ ўzзвлsемо ѓгGлы,
15
Він спасає бідного від лиха його й у пригнобленні відкриває вухо його.
15
занeже њскорби1ша недyжна и3 нeмощна, сyдъ же кр0ткихъ и3зложи1тъ.
16
І тебе вивів би Він з тісноти на простір, де немає стиснення, і те, що ставиться на стіл твій, було б наповнене жиром;
16
Е#щe же и3ст0ргну тS t ќстъ врaжіихъ: бeздна, проли1тіе под8 нeю, и3 сни1де трапeза твоS и3сп0лнена тyка.
17
але ти сповнений судженнями нечестивих: судження й осудження — близькі.
17
Не њскудёетъ же t прaведныхъ сyдъ:
18
Нехай не вразить тебе гнів Божий покаранням! Великий викуп не спасе тебе.
18
ћрость же на нечести6выz бyдетъ, нечeстіz рaди дарHвъ и4хъ, и5хже пріимaху на непрaвдэ.
19
Чи дасть Він яку ціну твоєму багатству? Ні, — ні золоту і ніякому скарбу.
19
Да не ўклони1тъ тS в0лею ќмъ t мольбы2 въ бэдЁ сyщихъ немощнhхъ и3 всёхъ содержaщихъ крёпость.
20
Не бажай тієї ночі, коли народи знищуються на своєму місці.
20
Не привлецы2 н0щи, є4же взhти лю1демъ вмёстw и4хъ:
21
Бережися, не схиляйся до нечестя, якому ти віддав перевагу перед стражданнями.
21
но сохрани1сz, да не содёеши ѕлA: си1хъ бо рaди и3з8sтъ є3си2 t нищеты2.
22
Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник?
22
СE, крёпкій ўдержи1тъ крёпостію своeю: кт0 бо є4сть, ћкоже т0й, си1ленъ;
23
Хто вкаже Йому путь Його; хто може сказати: Ти чиниш несправедливо?
23
и3 кто2 є4сть и3спытyzй дёлъ є3гw2; и3ли2 кто2 рекjй: содёz непрaвду;
24
Пам’ятай про те, щоб звеличувати діла Його, які люди бачать.
24
Помzни2, ћкw вє1ліz дэлA є3гw2 сyть, и4миже владёша мyжіе.
25
Усі люди можуть бачити їх; людина може бачати їх здаля.
25
Всsкъ человёкъ ви1дитъ въ себЁ, є3ли1цы ўzзвлsеми сyть человёцы.
26
Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме.
26
СE, крёпкій вели1кій, и3 не ўвёмы: число2 лётъ є3гw2 безконeчное:
27
Він збирає краплі води; вони в безлічі виливаються дощем:
27
и3зочтє1нны же є3мY сyть к†пли дождє1вныz, и3 и3злію1тсz дождeмъ во w4блакъ:
28
із хмар падають і виливаються рясно на людей.
28
потекyтъ њбетш†ніz, њсэни1ша же w4блацы над8 премн0гими людьми2: врeмz постaви скотY, вёдzтъ же л0жа чи1нъ. Њ всёхъ си1хъ не диви1тлитисz ќмъ, и3 не и3змэнsетлисz ти2 сeрдце t тёла;
29
Хто може також осягнути простір хмар, тріщання намету Його?
29
И# ѓще ўразумёетъ простeртіе w4блака, рaвенство ски1ніи є3гw2:
30
Ось, Він посилає на нього світло Своє і покриває дно моря.
30
сE, простирaетъ на ню2 свётъ и3 корє1ніz морск†z покры2:
31
Звідти Він судить народи, дає їжу в достатку.
31
тёми бо сyдитъ лю1демъ, дaстъ пи1щу могyщему.
32
Він ховає в долонях Своїх блискавку і повеліває їй, кого вразити.
32
На рукY покры2 свётъ и3 заповёда њ нeмъ срэтaющему:
33
Тріскотіння її дає звістку про неї; худоба також відчуває, що відбувається.
33
возвэсти1тъ њ нeмъ дрyгу своемY гDь, стzжaніе, и3 њ непрaвдэ.