Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
1
И# t си1хъ возмzтeсz сeрдце моE и3 tт0ржесz t мёста своегw2.
2
Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
2
Послyшай слyха во гнёвэ ћрости гDни, и3 поучeніе и3зо ќстъ є3гw2 и3зhдетъ.
3
Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі.
3
Под8 всёмъ нeбомъ начaлство є3гw2, и3 свётъ є3гw2 на крил{ земли2.
4
За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
4
Вслёдъ є3гw2 возопіeтъ глaсомъ, возгреми1тъ глaсомъ вели1чіz своегw2, и3 не и3змэни1тъ и4хъ, ћкw ўслhшитъ глaсъ є3гw2.
5
Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
5
Возгреми1тъ крёпкій глaсомъ свои1мъ ди6внаz: сотвори1 бо вє1ліz, и4хже не вёдахомъ.
6
Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
6
Повелэвazй снёгу: бyди на земли2, и3 бyрz дождS, и3 бyрz дождє1въ могyтства є3гw2.
7
Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
7
Въ руцЁ всsкагw человёка знaменаетъ, да познaетъ всsкъ человёкъ свою2 нeмощь.
8
Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
8
Внид0ша же ѕвёріе под8 кр0въ и3 ўмолк0ша на л0жи.
9
З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча.
9
И#з8 храни1лищъ внyтреннихъ нах0дzтъ бwлёзни, и3 t внёшнихъ стрaнъ стyдень.
10
Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
10
И# t дыхaніz крёпка дaстъ лeдъ: ўправлsетъ же в0ду, ћкоже х0щетъ,
11
Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
11
и3 и3збрaнное ўстроsетъ w4блакъ: разженeтъ w4блакъ свётъ є3гw2,
12
і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
12
и3 сaмъ њкрє1стнаz преврати1тъ, ћкоже х0щетъ, въ дэлA и4хъ: вс‰, є3ли6ка заповёсть и5мъ, сі‰ чиноположє1на сyть t негw2 на земли2,
13
Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
13
ѓще въ наказaніе, ѓще на зeмлю свою2, ѓще на ми1лость њбрsщетъ и5.
14
Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
14
Внуши2 сі‰, јwве: стaни ўчaйсz си1лэ гDни.
15
Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
15
Вёмы, ћкw гDь положи2 дэлA сво‰, свётъ сотвори1въ и3з8 тмы2.
16
Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
16
Вёсть же разли1чіе њблакHвъ и3 вє1ліz падє1ніz ѕлhхъ.
17
Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
17
Твоs же nдeжда теплA, почивaетъ же на земли2 t ю4га.
18
Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
18
Ўтверждє1ніz съ ни1мъ въ дрeвности, крэпк† ћкоже видёніе сли1тіz.
19
Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
19
Чесw2 рaди, научи1 мz, что2 речeмъ є3мY; и3 престaнемъ мнHга глаг0люще.
20
Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
20
Е#дA кни1га, и3ли2 книг0чіа ми2 предстои1тъ; да стоsщь сотворю2 человёку молчaти.
21
Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
21
Не всBмъ же ви1димь свётъ: свётлый є4сть въ дрeвностехъ, ћкоже є4же t негw2 на w4блацэхъ.
22
Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
22
T сёвера w4блацы златозaрни: въ си1хъ вeліz слaва и3 чeсть вседержи1телева.
23
Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
23
И# не њбрэтaемъ и3н0го под0бна крёпости є3гw2: и4же сyдитъ првdнw, мни1ши ли, ћкw не слhшитъ т0й;
24
Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!
24
Тёмже ўбоsтсz є3гw2 человёцы: ўбоsтсz же є3гw2 и3 премyдріи сeрдцемъ.