Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
1
И҆ ѿ си́хъ возмѧте́сѧ се́рдце моѐ и҆ ѿто́ржесѧ ѿ мѣ́ста своегѡ̀.
2
Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
2
Послꙋ́шай слꙋ́ха во гнѣ́вѣ ꙗ҆́рости гдⷭ҇ни, и҆ поꙋче́нїе и҆зо оу҆́стъ є҆гѡ̀ и҆зы́детъ.
3
Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі.
3
Под̾ всѣ́мъ не́бомъ нача́лство є҆гѡ̀, и҆ свѣ́тъ є҆гѡ̀ на крилꙋ̑ землѝ.
4
За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
4
Вслѣ́дъ є҆гѡ̀ возопїе́тъ гла́сомъ, возгреми́тъ гла́сомъ вели́чїѧ своегѡ̀, и҆ не и҆змѣни́тъ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шитъ гла́съ є҆гѡ̀.
5
Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
5
Возгреми́тъ крѣ́пкїй гла́сомъ свои́мъ ди̑внаѧ: сотвори́ бо вє́лїѧ, и҆́хже не вѣ́дахомъ.
6
Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
6
Повелѣва́ѧй снѣ́гꙋ: бꙋ́ди на землѝ, и҆ бꙋ́рѧ дождѧ̀, и҆ бꙋ́рѧ дождє́въ могꙋ́тства є҆гѡ̀.
7
Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
7
Въ рꙋцѣ̀ всѧ́кагѡ человѣ́ка зна́менаетъ, да позна́етъ всѧ́къ человѣ́къ свою̀ не́мощь.
8
Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
8
Внидо́ша же ѕвѣ́рїе под̾ кро́въ и҆ оу҆молко́ша на ло́жи.
9
З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча.
9
И҆з̾ храни́лищъ внꙋ́треннихъ нахо́дѧтъ бѡлѣ́зни, и҆ ѿ внѣ́шнихъ стра́нъ стꙋ́день.
10
Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
10
И҆ ѿ дыха́нїѧ крѣ́пка да́стъ ле́дъ: оу҆правлѧ́етъ же во́дꙋ, ꙗ҆́коже хо́щетъ,
11
Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
11
и҆ и҆збра́нное оу҆строѧ́етъ ѡ҆́блакъ: разжене́тъ ѡ҆́блакъ свѣ́тъ є҆гѡ̀,
12
і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
12
и҆ са́мъ ѡ҆крє́стнаѧ преврати́тъ, ꙗ҆́коже хо́щетъ, въ дѣла̀ и҆́хъ: всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́сть и҆̀мъ, сїѧ̑ чиноположє́на сꙋ́ть ѿ негѡ̀ на землѝ,
13
Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
13
а҆́ще въ наказа́нїе, а҆́ще на зе́млю свою̀, а҆́ще на ми́лость ѡ҆брѧ́щетъ и҆̀.
14
Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
14
Внꙋшѝ сїѧ̑, і҆́ѡве: ста́ни оу҆ча́йсѧ си́лѣ гдⷭ҇ни.
15
Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
15
Вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь положѝ дѣла̀ своѧ̑, свѣ́тъ сотвори́въ и҆з̾ тмы̀.
16
Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
16
Вѣ́сть же разли́чїе ѡ҆блакѡ́въ и҆ вє́лїѧ падє́нїѧ ѕлы́хъ.
17
Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
17
Твоѧ́ же ѻ҆де́жда тепла̀, почива́етъ же на землѝ ѿ ю҆́га.
18
Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
18
Оу҆тверждє́нїѧ съ ни́мъ въ дре́вности, крѣпка̑ ꙗ҆́коже видѣ́нїе сли́тїѧ.
19
Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
19
Чесѡ̀ ра́ди, наꙋчи́ мѧ, что̀ рече́мъ є҆мꙋ̀; и҆ преста́немъ мнѡ́га глаго́люще.
20
Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
20
Є҆да̀ кни́га, и҆лѝ книго́чїа мѝ предстои́тъ; да стоѧ́щь сотворю̀ человѣ́кꙋ молча́ти.
21
Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
21
Не всѣ̑мъ же ви́димь свѣ́тъ: свѣ́тлый є҆́сть въ дре́вностехъ, ꙗ҆́коже є҆́же ѿ негѡ̀ на ѡ҆́блацѣхъ.
22
Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
22
Ѿ сѣ́вера ѡ҆́блацы златоза́рни: въ си́хъ ве́лїѧ сла́ва и҆ че́сть вседержи́телева.
23
Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
23
И҆ не ѡ҆брѣта́емъ и҆но́го подо́бна крѣ́пости є҆гѡ̀: и҆́же сꙋ́дитъ првⷣнѡ, мни́ши ли, ꙗ҆́кѡ не слы́шитъ то́й;
24
Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!
24
Тѣ́мже оу҆боѧ́тсѧ є҆гѡ̀ человѣ́цы: оу҆боѧ́тсѧ же є҆гѡ̀ и҆ премꙋ́дрїи се́рдцемъ.