Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
[Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав:
1
Рече г~ь і%ѓвђ, бђрею и^ ѓ%блакомъ,
2
хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?
2
кт^о с^е е^сть тая'и эT мене съвњтъ. ё^дръжа'яи же гл~ы въ срDцы мене же мни'тся таи'ти”
3
Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені:
3
Препояши ја%ко мђж'ъ чре'сла своя, въпрошю же т^я, ты же м^и эTвњща'и”
4
де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш.
4
Гдњ б^њ е^гда` ѓ^сновахъ ꙁе'млю повњжDь м^и а^ще съвњси ра'ꙁђмᲆ”
5
Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур?
5
кт^о положи мњ'ры ея` а^ще съвњси, и^ли кт^о нанесы'и ве'рвь на ню`”
6
На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її,
6
на че'мже сто'лпи ея` ё^тверже'ни сђть, кт^о же е^сть вложе'и ка'мень ё^го'лныи на ню`”
7
при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости?
7
Є$гда` бы'ша ѕвњзды, въсхвали'ша м^я гла'сомъ ве'лїемъ вс^и а^гг~ли мои.
8
Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби,
8
ꙁагради'хъ же мо'ре вра'ты, е^гда ся раждаа'ше и^с чре'ва мт~ре своея и^схожDаше”
9
коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його,
9
Положихъ же е^мђ ѓ%блакъ ѓ^дњя'нїе, те'мность ея` роди'хъ
10
й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота,
10
и^ положихъ е'и предњлъ, ѓ^бложи'вᲆ ꙁатворы и^ вра'ты.
11
і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм?
11
рњх же е^мђ до сего прїидеши и^ не преидеши, н^о в себњ с^и съкрђша'т ти ся во'лны.
12
Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її,
12
и^ли при тебњ сътавихъ свњтъ ё%тренїи, дн~ьнница же вњ'сть чи'нъ свои”
13
щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих,
13
ЈА/тися ꙁа кри'лђ ꙁемля`, эTтрясти нечести'выя эT нея”
14
щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг,
14
и^ли т^ы бре'нїе вꙁе'мъ эT земли` съꙁда'лъ е^си живо'тно, и^ гл~иваго посади'лъ е^си на ꙁемли`”
15
щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася?
15
эTја%лъ же эT нечsтивыхъ свTњ, мы'шцђ же велича'выX съкрђши л^и”
16
Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні?
16
прїиде же ли на и^сто'чники мо'ря, стопа'ми же ли по беꙁднњ ходи'лъ е^си”
17
Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної?
17
эTвръза'ют же ли ти ся стра'хомᲆ вра'та смр~ти, вра'тницы же ли а%довы ви'дњвше т^я ё^боя'шеся.
18
Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це.
18
ё^вњси ли же широтђ поDнбsныя, повњ'ж же ми коли'ка е^сть.
19
Де путь до оселі світла, і де місце темряви?
19
въ коеи же ꙁемли` вселя'ется свњтъ, тњ'мже кое е^сть мњсто”
20
Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її.
20
а^ще ё^бо веде'ши м^я въ предњ'лы и^хъ, а^ще же ли и^ вњси стеѕя` и^хъ”
21
Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике.
21
Вњ'м б^о ја%котогда` роже'нᲆ е^си, число же лњтъ твои^хъ мно'го”
22
Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду,
22
Прїиде ли въ сокро'вищиX снњга, съкро'вища же гра'да видњ ли”
23
які бережу Я на час смутний, на день битви і війни?
23
щадиT же ли ти ся в ча'съ вра'гъ, и^ли въ дн~ь ра'ти и^ сва'ра”
24
Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі?
24
эTкђ'ды же ли и^схо'диT сла'на, е^ю'же разсыпа'ется ю%гъ на поDнбsнђю”
25
Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки,
25
Кт^о же ли ё^готовалъ до'ждю ве'лїю пролїя'нїе, пђть же моlнїина гро'ма.
26
щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини,
26
ѓ^дожди'ти ꙁе'млю на не'иже нњсть мђж'а, и^ пђсты'ню и^деже чл~ка нњсть в не'и”
27
щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання?
27
Насыти'ти непроходи'мђ неселе'нђ, проꙁябнђти и^схо'да ꙁла'ка”
28
Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси?
28
Кт^о е^сть до'ждю эTц~ъ, кт^о же е^сть рождїи дђ'ги, грђдїе росное,
29
З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його?
29
и^с чїего чре'ва и^схо'диT ле'дъ, сла'нђ же на нб~се кт^о родилъ,
30
Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає.
30
і^ и^схо'дитъ ја%ко вода` текђщїа. лице нечести'ва кт^о эTтря'слъ е^сть.
31
Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль?
31
разђмlњ же ли е^си` соё'зъ власо желиu, и^ ѓ^граже'нїе крђжи'лицъ эTве'рꙁлъ е^си.
32
Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми?
32
и^ли эTвръꙁе'ши ѕвњꙁдђ въ вре'мя ея`, и^ вече'рню ѕвњꙁдђ вла'сы ея` привлече'ши ли”
33
Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі?
33
Съвњси же ли премњне'нїя нбsныя, и^ли быва'ющее въкђпњ поD нб~семъ”
34
Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе?
34
Приꙁове'ши ли ѓ^блакъ гла'соM, и^ трясенїемъ во'дђ, послђшает# ли т^и.
35
Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми?
35
по'слеши же ли блᲇски и^ по'идђт#, рекђ же ли т^и чт^о е^сть”
36
Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму?
36
Кт^о же да'лъ е^сть жена'мъ тка'нїя премђ'дрость, и^ли и^з мечта'нїа мно'гїа хи'трость”
37
Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба,
37
Кт^о же четы'и ѓ%блаки премђ'дростїю, нб~о же на' землю преклони'лъ”
38
коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються?
38
Раꙁлїя же ся ја%ко земля` пра'шна, прилњпиl же е^сть ја%коже камы'къ на четы'ри ё%глы”
39
Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів,
39
Оу^ло'виши ли льво'мъ ја%дь, и^ дш~а ѕмїевы насыти'ши ли”
40
коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці?
40
ё^боя'т# бо ся на ло'жиX свои^хъ, сњдят# же и^ в берълоꙁњ а%лчюще”
41
Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?
41
Кт^о же вра'нђ ё^гото'ва пи'щђ, пти'щь б^о е^го къ г~ђ възва'ша, ꙁаблђжа'юще бра'шна и%щђще”