Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
[Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав:
1
ΜΕΤΑ δὲ τὸ παύσασθαι ᾿Ελιοὺν τῆς λέξεως εἶπεν ὁ Κύριος τῷ ᾿Ιὼβ διὰ λαίλαπος καὶ νεφῶν·
2
хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?
2
τίς οὗτος ὁ κρύπτων με βουλήν, συνέχων δὲ ρήματα ἐν καρδίᾳ, ἐμὲ δὲ οἴεται κρύπτειν;
3
Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені:
3
ζῶσαι ὥσπερ ἀνὴρ τὴν ὀσφύν σου, ἐρωτήσω δέ σε, σὺ δέ μοι ἀποκρίθητι.
4
де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш.
4
ποῦ ἦς ἐν τῷ θεμελιοῦν με τὴν γῆν; ἀπάγγειλον δέ μοι εἰ ἐπίστῃ σύνεσιν.
5
Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур?
5
τίς ἔθετο τὰ μέτρα αὐτῆς, εἰ οἶδας; ἢ τίς ὁ ἐπαγαγὼν σπαρτίον ἐπ᾿ αὐτῆς;
6
На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її,
6
ἐπὶ τίνος οἱ κρίκοι αὐτῆς πεπήγασι; τίς δέ ἐστιν ὁ βαλὼν λίθον γωνιαῖον ἐπ᾿ αὐτῆς;
7
при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости?
7
ὅτε ἐγενήθησαν ἄστρα, ᾔνεσάν με φωνῇ μεγάλῃ πάντες ἄγγελοί μου.
8
Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби,
8
ἔφραξα δὲ θάλασσαν πύλαις, ὅτε ἐμαιοῦτο ἐκ κοιλίας μητρὸς αὐτῆς ἐκπορευομένη.
9
коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його,
9
ἐθέμην δὲ αὐτῇ νέφος ἀμφίασιν, ὁμίχλῃ δὲ αὐτὴν ἐσπαργάνωσα.
10
й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота,
10
ἐθέμην δὲ αὐτῇ ὅρια, περιθεὶς κλεῖθρα καὶ πύλας.
11
і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм?
11
εἶπα δὲ αὐτῇ· μέχρι τούτου ἐλεύσῃ καὶ οὐχ ὑπερβήσῃ, ἀλλ᾿ ἐν σεαυτῇ συντριβήσεταί σου τὰ κύματα.
12
Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її,
12
ἦ ἐπὶ σοῦ συντέταχα φέγγος πρωϊνόν; ἑωσφόρος δὲ εἶδε τὴν ἑαυτοῦ τάξιν
13
щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих,
13
ἐπιλαβέσθαι πτερύγων γῆς, ἐκτινάξαι ἀσεβεῖς ἐξ αὐτῆς;
14
щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг,
14
ἦ σὺ λαβὼν γῆν πηλὸν ἔπλασας ζῷον καὶ λαλητὸν αὐτὸν ἔθου ἐπ‘Ι γῆς;
15
щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася?
15
ἀφεῖλες δὲ ἀπὸ ἀσεβῶν τὸ φῶς, βραχίονα δὲ ὑπερηφάνων συνέτριψας;
16
Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні?
16
ἦλθες δὲ ἐπὶ πηγὴν θαλάσσης, ἐν δὲ ἴχνεσιν ἀβύσσου περιεπάτησας;
17
Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної?
17
ἀνοίγονταί δέ σοι φόβῳ πύλαι θανάτου, πυλωροὶ δὲ ᾅδου ἰδόντες σε ἔπτηξαν;
18
Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це.
18
νενουθέτησαι δὲ τὸ εὖρος τῆς ὑπ᾿ οὐρανόν; ἀνάγγειλον δή μοι, πόση τίς ἐστι;
19
Де путь до оселі світла, і де місце темряви?
19
ἐν ποίᾳ δὲ γῇ αὐλίζεται τὸ φῶς; σκότους δὲ ποῖος ὁ τόπος;
20
Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її.
20
εἰ ἀγάγοις με εἰς ὅρια αὐτῶν; εἰ δὲ καὶ ἐπίστασαι τρίβους αὐτῶν;
21
Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике.
21
οἶδας ἄρα ὅτι τότε γεγέννησαι, ἀριθμὸς δὲ ἐτῶν σου πολύς;
22
Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду,
22
ἦλθες δὲ ἐπὶ θησαυροὺς χιόνος, θησαυροὺς δὲ χαλάζης ἑώρακας;
23
які бережу Я на час смутний, на день битви і війни?
23
ἀπόκειται δέ σοι εἰς ὥραν ἐχθρῶν εἰς ἡμέραν πολέμων καὶ μάχης;
24
Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі?
24
πόθεν δὲ ἐκπορεύεται πάχνη ἢ διασκεδάννυται νότος εἰς τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν;
25
Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки,
25
τίς δὲ ἡτοίμασεν ὑετῷ λάβρῳ ρύσιν, ὁδὸν δὲ κυδοιμῶν
26
щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини,
26
τοῦ ὑετίσαι ἐπὶ γῆν, οὗ οὐκ ἀνήρ, ἔρημον, οὗ οὐχ ὑπάρχει ἄνθρωπος ἐν αὐτῇ,
27
щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання?
27
τοῦ χορτάσαι ἄβατον καὶ ἀοίκητον καὶ τοῦ ἐκβλαστῆσαι ἔξοδον χλόης;
28
Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси?
28
τίς ἐστιν ὑετοῦ πατήρ; τίς δέ ἐστιν ὁ τετοκὼς βώλους δρόσου,
29
З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його?
29
ἐκ γαστρὸς δέ τίνος ἐκπορεύεται ὁ κρύσταλλος; πάχνην δὲ ἐν οὐρανῷ τίς τέτοκεν,
30
Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає.
30
ἣ καταβαίνει ὥσπερ ὕδωρ ρέον; πρόσωπον ἀσεβοῦς τίς ἔπληξε;
31
Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль?
31
συνῆκας δὲ δεσμὸν Πλειάδος καὶ φραγμὸν ᾿Ωρίωνος ἤνοιξας;
32
Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми?
32
ἦ διανοίξεις μαζουρὼθ ἐν καιρῷ αὐτοῦ καὶ ῞Εσπερον ἐπὶ κόμης αὐτοῦ ἄξεις αὐτά;
33
Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі?
33
ἐπίστασαι δὲ τροπὰς οὐρανοῦ ἢ τὰ ὑπ᾿ οὐρανὸν ὁμοθυμαδὸν γινόμενα;
34
Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе?
34
καλέσεις δὲ νέφος φωνῇ, καὶ τρόμῳ ὕδατος λάβρου ὑπακούσεταί σου;
35
Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми?
35
ἀποστελεῖς δὲ κεραυνοὺς καὶ πορεύσονται; ἐροῦσι δέ σοι· τί ἐστι;
36
Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму?
36
τίς δὲ ἔδωκε γυναιξὶν ὑφάσματος σοφίαν ἢ ποικιλτικὴν ἐπιστήμην;
37
Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба,
37
τίς δὲ ὁ ἀριθμῶν νέφη σοφίᾳ, οὐρανὸν δὲ εἰς γῆν ἔκλινε;
38
коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються?
38
κέχυται δὲ ὥσπερ γῆ κονία, κεκόλληκα δὲ αὐτὸν ὥσπερ λίθῳ κύβον.
39
Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів,
39
θηρεύσεις δὲ λέουσι βοράν, ψυχὰς δὲ δρακόντων ἐμπρήσεις;
40
коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці?
40
δεδοίκασι γὰρ ἐν κοίταις αὐτῶν, κάθηνται δὲ ἐν ὕλαις ἐνεδρεύοντες.
41
Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?
41
τίς δὲ ἡτοίμασε κόρακι βοράν; νεοσσοὶ γὰρ αὐτοῦ πρὸς Κύριον κεκράγασι πλανώμενοι, τὰ σῖτα ζητοῦντες.