Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Господь Іову з бурі і сказав:
1
Па́ки же ѿвѣща́въ гдⷭ҇ь, речѐ ко і҆́ѡвꙋ и҆з̾ ѡ҆́блака:
2
опережи, як муж, стегна твої: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені.
2
нѝ, но препоѧ́ши ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ чрє́сла твоѧ̑: вопрошꙋ́ же тѧ̀, ты́ же мѝ ѿвѣща́й.
3
Ти хочеш відкинути суд Мій, звинуватити Мене, щоб виправдати себе?
3
Не ѿверга́й сꙋда̀ моегѡ̀: мни́ши ли мѧ̀ и҆на́кѡ тебѣ̀ сотво́рша, ра́звѣ да ꙗ҆ви́шисѧ правди́въ;
4
Чи така в тебе сила, як у Бога? І чи можеш загриміти голосом, як Він?
4
Є҆да̀ мы́шца тѝ є҆́сть на гдⷭ҇а, и҆лѝ гла́сомъ на него̀ греми́ши;
5
Прикрась же себе величчю і славою, одягнись у блиск і красу;
5
Прїими́ же высотꙋ̀ и҆ си́лꙋ, въ сла́вꙋ же и҆ въ че́сть ѡ҆блецы́сѧ:
6
вилий лють гніву твого, подивися на все горде і смири його;
6
пꙋсти́ же а҆́гг҃лы гнѣ́вомъ и҆ всѧ́каго оу҆кори́телѧ смирѝ,
7
глянь на всіх зарозумілих і принизь їх, і скруши нечестивих на місцях їх;
7
велича́ва же оу҆гасѝ и҆ согно́й нечєсти́выѧ а҆́бїе:
8
зарий усіх їх у землю й лиця їх покрий темрявою.
8
скры́й же въ зе́млю внѣ̀ вкꙋ́пѣ и҆ ли́ца и҆́хъ безче́стїѧ и҆спо́лни.
9
Тоді і Я визнаю, що правиця твоя може спасати тебе.
9
И҆сповѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ мо́жетъ десни́ца твоѧ̀ спастѝ.
10
Ось бегемот, якого Я створив, як і тебе; він їсть траву, як віл;
10
Но оу҆́бѡ сѐ, ѕвѣ́рїе оу҆ тебє̀, травꙋ̀ а҆́ки воло́ве ꙗ҆дѧ́тъ:
11
ось, його сила в стегнах його і міцність його у м’язах черева його;
11
сѐ оу҆́бѡ, крѣ́пость є҆гѡ̀ на чре́слѣхъ, си́ла же є҆гѡ̀ на пꙋ́пѣ чре́ва:
12
повертає хвостом своїм, як кедром; жили ж на стегнах його переплетені;
12
поста́ви ѡ҆́шибъ ꙗ҆́кѡ кѷпарі́съ, жи̑лы же є҆гѡ̀ (ꙗ҆́кѡ оу҆́же) сплетє́ны сꙋ́ть,
13
ноги в нього, як мідні труби; кістки в нього, як залізні прути;
13
ре́бра є҆гѡ̀ ре́бра мѣ̑дѧна, хребе́тъ же є҆гѡ̀ желѣ́зо слїѧ́но.
14
це — верх шляхів Божих; тільки Той, Хто створив його, може наблизити до нього меч Свій;
14
Сі́есть нача́ло созда́нїѧ гдⷭ҇нѧ: сотворе́нъ порꙋ́ганъ бы́тиа҆́гг҃лы є҆гѡ̀:
15
гори приносять йому їжу, і там усі звірі польові грають;
15
возше́дъ же на го́рꙋ стреми́ннꙋю, сотворѝ ра́дость четверонѡ́гимъ въ та́ртарѣ:
16
він лягає під тінистими деревами, під дахом очерету й у болотах;
16
под̾ всѧ́кимъ дре́вомъ спи́тъ, при ро́гозѣ и҆ тро́стїи и҆ сїто́вїи:
17
тінисті дерева покривають його своєю тінню; верби при струмках оточують його;
17
ѡ҆сѣнѧ́ютъ же над̾ ни́мъ древеса̀ вели̑ка съ лѣ́торасльми и҆ вѣ̑тви напѡ́льныѧ:
18
ось, він п’є з ріки і не поспішає; залишається спокійним, хоч би Йордан побіг до рота його.
18
а҆́ще бꙋ́детъ наводне́нїе, не ѡ҆щꙋти́тъ: оу҆пова́етъ, ꙗ҆́кѡ вни́детъ і҆ѻрда́нъ во оу҆ста̀ є҆гѡ̀:
19
Чи візьме хто його на очах його і чи проколе йому ніс багром?
19
во ѻ҆́ко своѐ во́зметъ є҆го̀, ѡ҆жесточи́всѧ продира́витъ нѡ́здри.
20
Чи можеш ти вудкою витягти левиафана і мотузкою схопити за язик його?
20
И҆звлече́ши ли ѕмі́а оу҆́дицею, и҆лѝ ѡ҆бложи́ши оу҆здꙋ̀ ѡ҆ ноздре́хъ є҆гѡ̀;
21
чи вдінеш кільце в ніздрі його? чи проколеш голкою щелепу його?
21
и҆лѝ вдѣ́жеши колцѐ въ нѡ́здри є҆гѡ̀; ши́ломъ же проверти́ши ли оу҆стнѣ̀ є҆гѡ̀;
22
чи буде він довго благати тебе і чи буде говорити з тобою лагідно?
22
возглаго́летъ же ли тѝ съ моле́нїемъ, (и҆лѝ) съ проше́нїемъ кро́ткѡ;
23
чи укладе він договір з тобою, і чи візьмеш його назавжди собі за раба?
23
сотвори́тъ же ли завѣ́тъ съ тобо́ю; по́ймеши же ли є҆го̀ раба̀ вѣ́чна;
24
чи станеш забавлятися ним, як пташкою, і чи зв’яжеш його для дівчаток твоїх?
24
поигра́еши же ли съ ни́мъ, ꙗ҆́коже со пти́цею, и҆лѝ свѧ́жеши є҆го̀ ꙗ҆́кѡ вра́бїѧ дѣ́тищꙋ;
25
чи будуть продавати його товариші ловитви, чи розділять його між хананейськими купцями?
25
пита́ютсѧ ли же и҆́мъ ꙗ҆зы́цы, и҆ раздѣлѧ́ютъ ли є҆го̀ фїнїкі́йстїи наро́ди;
26
чи можеш простромити шкіру його списом і голову його рибальською острогою?
26
всѧ̑ же пла̑вающаѧ собра́вшесѧ не под̾и́мꙋтъ ко́жи є҆ди́ныѧ ѡ҆́шиба є҆гѡ̀, и҆ корабли̑ ры́барей главы̀ є҆гѡ̀.
27
Клади на нього руку твою, і пам’ятай про ту боротьбу: більше не будеш.
27
Возложи́ши же ли на́нь рꙋ́кꙋ, воспомѧнꙋ́въ бра́нь быва́ющꙋю на тѣ́лѣ є҆гѡ̀; и҆ ктомꙋ̀ да не бꙋ́детъ.