Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Надія марна: чи не впадеш від одного погляду його?
1
Не ви'дњлъ е^си е^го не гл~емыхъ диви'лся е^си, не бои'ши ли ся ја%ко ё^готови ми ся”
2
Немає настільки відважного, який насмілився б потурбувати його; хто ж може устояти перед Моїм лицем?
2
Кт^о бо е^сть и^же ми ся проти'витъ, и^ли противля'яся сътерпи'тъ,
3
Хто випередив Мене, щоб Мені винагородити його? під усім небом усе Моє.
3
и^ли не вся` поDнбsная моя е^сть”
4
Не промовчу про члени його, про силу і красиву пропорційність їх.
4
Не ё^молчю е^го ради, и^ сло'во си'лы поми'лђеT ра'внаго е^го”
5
то може відкрити верх одягу його, хто підійде до подвійних щелеп його?
5
Кт^о эTкрыеT лице ѓ^блече'нїа е^го, в# согбе'нїа срDца е^го кт^о ё^бо вни'деT”
6
Хто може відчинити двері лиця його? коло зубів його — жах;
6
две'ри лицю е^го кт^о эTверзеT, ѓ%крsтъ ꙁђбᲆ е^го страX”
7
міцні щити його — краса; вони скріплені ніби твердою печаткою;
7
ё^тро'ба е^го щи'та мњдяна, съюZ же е^го ја%коже ꙁмириT камы'къ,
8
один іншого торкається близько, так що і повітря не проходить між ними;
8
е^ді'нъ дрђѕњмъ прилипа'емъ, дх~ъ же не про'идеT е^го”
9
один з іншим лежать щільно, зчепилися і не розсуваються.
9
ЈА/ко мђж'ъ же бра'тњ свое^мъ прилњпится, съдръжиTся и^ не эTтръгнетася”
10
Від його чхання показується світло; очі в нього, як вії зорі;
10
ВоDхнове'нїем# е^го просвњти'тся свњтъ, ѓ%чи же е^го видњ'нїе дн~ьница,
11
з пащі його виходять пломені, вискакують вогненні іскри;
11
и^з# ё%стᲆ е^го и^схо'дятъ свњща горя'щая” и^ връжени быва'юT ѓ%дри желᲇ'зни и^ ѓ%гнени”
12
з ніздрів його виходить дим, як з киплячого горщика або казана.
12
и^ꙁ но'здрїи же е^го и^схо'диT ды'мъ пе'щи горя'ща ѓ^гнеM и^ ёгльми”
13
Подих його розжарює вугілля, і з пащі його виходить полум’я.
13
дш~а же е^го ја%ко ё%глїе, и^ ја%ко пла'мы иZ ё%стъ е^го и^схо'диT”
14
На шиї його живе сила, і перед ним біжить жах.
14
На вы'и же е^го вся дњ'лается си'ла преD ниM течеT па'гђба”
15
М’ясисті частини тіла його з’єднані між собою твердо, не здригнуться.
15
пло'ти же телесе е^го прилипа'ютъ” лњетъ на'нь и^ не движится.
16
Серце його тверде, як камінь, і жорстке, як нижнє жорно.
16
срDце е^го не поDви'жится а^ки камы'къ, стоиT же а^ки наковално непобњди'мо.
17
Коли він піднімається, силачі в страху, зовсім губляться від жаху.
17
ѓ^бра'щьшђ же ся е^мђ страX ѕвњремъ четвероно'гиM по ꙁемли ска'чющемъ”
18
Меч, що доторкнеться до нього, не встоїть, ні спис, ні дротик, ні лати.
18
А$ще сря'щеT и^дђща, ничтоже не сътво'ряT е^мђ, ко'пїе воньꙁе'но и^ бра'ня.
19
Залізо він вважає за солому, мідь — за гниле дерево.
19
и^маT б^о желњ'зо а^ки плњвы, мњдь же а^ки дре'во гни'ло”
20
Дочка (стріла) лука не змусить його тікати; а камені із пращі для нього полова.
20
Не ё^стрелиT е^го лђ'къ метенъ, и%мать б^о пра'щђ а^ки сњно”
21
Булава вважається у нього за соломину; зі свисту дротика він сміється.
21
А$ки сте'блїе вмњни'шася е^мђ мла'тове, рђгаеT же ся ᲄрђсђ ѓ%гненђ”
22
Під ним гострі камені, і він на гострих каменях лежить у бруді.
22
ло'же е^го ѓ^стни ѓ^стри, вся'ко же зла'то мо'рско преD ниM ја%коже бе'рнїе без#числе'на”
23
Він кип’ятить безодню, як казан, і море перетворює на киплячу мазь;
23
Въжига'етъ бе'зднђ ја%коже въ ѓ^гни, и%мать же мо'ре ја%ко потребле'нїе,
24
залишає за собою світлу стежку; безодня здається сивиною.
24
и^ преи^споDняя бе'ꙁдны ја%коже плњ'нника, и^мњлъ б^о безDнђ в# похожде'нїе”
25
Немає на землі подібного до нього; він створений безстрашним;
25
Нњсть ничто'же по ꙁемли то'чно е^мђ сътворено порђга'нъ бы'ти а^гг~лы мои^ми”
26
на все високе дивиться сміливо; він цар над усіма синами гордости.
26
Все высо'ко ꙁриT, саM же цр~ь всMњ сђщимъ въ водаX”