Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Надія марна: чи не впадеш від одного погляду його?
1
Не ви́дѣлъ ли є҆сѝ є҆го̀, и҆ глаго́лємымъ не оу҆диви́лсѧ ли є҆сѝ; не оу҆боѧ́лсѧ ли є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ оу҆гото́васѧ мѝ; Кто́ бо є҆́сть противлѧ́ѧйсѧ мнѣ̀, и҆лѝ кто̀ противоста́нетъ мѝ и҆ стерпи́тъ,
2
Немає настільки відважного, який насмілився б потурбувати його; хто ж може устояти перед Моїм лицем?
2
а҆́ще всѧ̀ поднебе́снаѧ моѧ̀ є҆́сть;
3
Хто випередив Мене, щоб Мені винагородити його? під усім небом усе Моє.
3
Не оу҆молчꙋ̀ є҆гѡ̀ ра́ди и҆ сло́вомъ си́лы поми́лꙋю ра́внаго є҆мꙋ̀.
4
Не промовчу про члени його, про силу і красиву пропорційність їх.
4
Кто̀ ѿкры́етъ лицѐ ѡ҆блече́нїѧ є҆гѡ̀, въ согбе́нїе же пе́рсей є҆гѡ̀ кто̀ вни́детъ;
5
то може відкрити верх одягу його, хто підійде до подвійних щелеп його?
5
Двє́ри лица̀ є҆гѡ̀ кто̀ ѿве́рзетъ; ѡ҆́крестъ зꙋбѡ́въ є҆гѡ̀ стра́хъ,
6
Хто може відчинити двері лиця його? коло зубів його — жах;
6
оу҆тро́ба є҆гѡ̀ щиты̀ мѣ̑дѧны, сою́зъ же є҆гѡ̀ ꙗ҆́коже смѷрі́тъ ка́мень,
7
міцні щити його — краса; вони скріплені ніби твердою печаткою;
7
є҆ди́нъ ко дрꙋго́мꙋ прилипа́ютъ, дꙋ́хъ же не про́йдетъ є҆гѡ̀:
8
один іншого торкається близько, так що і повітря не проходить між ними;
8
ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ бра́тꙋ своемꙋ̀ прилѣпи́тсѧ, содержа́тсѧ и҆ не ѿто́ргнꙋтсѧ.
9
один з іншим лежать щільно, зчепилися і не розсуваються.
9
Въ чха́нїи є҆гѡ̀ возблиста́етъ свѣ́тъ: ѻ҆́чи же є҆гѡ̀ видѣ́нїе денни́цы.
10
Від його чхання показується світло; очі в нього, як вії зорі;
10
И҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀ и҆схо́дѧтъ а҆́ки свѣщы̀ горѧ́щыѧ, и҆ разме́щꙋтсѧ а҆́ки и҆́скры ѻ҆́гнєнныѧ:
11
з пащі його виходять пломені, вискакують вогненні іскри;
11
и҆з̾ ноздре́й є҆гѡ̀ и҆схо́дитъ ды́мъ пе́щи горѧ́щїѧ ѻ҆гне́мъ оу҆́глїѧ:
12
з ніздрів його виходить дим, як з киплячого горщика або казана.
12
дꙋша́ же є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ оу҆́глїе, и҆ ꙗ҆́кѡ пла́мы и҆з̾ ꙗ҆́стъ є҆гѡ̀ и҆схо́дитъ..
13
Подих його розжарює вугілля, і з пащі його виходить полум’я.
13
На вы́и же є҆гѡ̀ водворѧ́етсѧ си́ла, пред̾ ни́мъ тече́тъ па́гꙋба.
14
На шиї його живе сила, і перед ним біжить жах.
14
Плѡ́ти же тѣлесѐ є҆гѡ̀ сольпнꙋ́шасѧ: лїе́тъ на́нь, и҆ не подви́житсѧ.
15
М’ясисті частини тіла його з’єднані між собою твердо, не здригнуться.
15
Се́рдце є҆гѡ̀ ѡ҆жестѣ̀ а҆́ки ка́мень, стои́тъ же а҆́ки на́ковальнѧ неподви́жна.
16
Серце його тверде, як камінь, і жорстке, як нижнє жорно.
16
Ѡ҆бра́щшꙋсѧ же є҆мꙋ̀, стра́хъ ѕвѣрє́мъ четверонѡ́гимъ по землѝ ска́чꙋщымъ.
17
Коли він піднімається, силачі в страху, зовсім губляться від жаху.
17
А҆́ще срѧ́щꙋтъ є҆го̀ ко́пїѧ, ничто́же сотворѧ́тъ є҆мꙋ̀, копїѐ вонзе́но и҆ бронѧ̀:
18
Меч, що доторкнеться до нього, не встоїть, ні спис, ні дротик, ні лати.
18
вмѣнѧ́етъ бо желѣ́зо а҆́ки плє́вы, мѣ́дь же а҆́ки дре́во гни́ло:
19
Залізо він вважає за солому, мідь — за гниле дерево.
19
не оу҆ѧзви́тъ є҆го̀ лꙋ́къ мѣ́дѧнъ, мни́тъ бо каменоме́тнꙋю пра́щꙋ а҆́ки сѣ́но:
20
Дочка (стріла) лука не змусить його тікати; а камені із пращі для нього полова.
20
а҆́ки сте́блїе вмѣни́шасѧ є҆мꙋ̀ мла́тове, рꙋга́етжесѧ трꙋ́сꙋ ѻ҆гнено́сномꙋ.
21
Булава вважається у нього за соломину; зі свисту дротика він сміється.
21
Ло́же є҆гѡ̀ ѻ҆стнѝ ѻ҆́стрїи, всѧ́ко же зла́то морско́е под̾ ни́мъ, ꙗ҆́коже бре́нїе безчи́сленно.
22
Під ним гострі камені, і він на гострих каменях лежить у бруді.
22
Возжиза́етъ бе́зднꙋ, ꙗ҆́коже пе́щь мѣ́дѧнꙋ: мни́тъ же мо́ре ꙗ҆́кѡ мѷрова́рницꙋ
23
Він кип’ятить безодню, як казан, і море перетворює на киплячу мазь;
23
и҆ та́ртаръ бе́здны ꙗ҆́коже плѣ́нника: вмѣни́лъ бе́зднꙋ въ прохожде́нїе.
24
залишає за собою світлу стежку; безодня здається сивиною.
24
Ничто́же є҆́сть на землѝ подо́бно є҆мꙋ̀ сотворе́но, порꙋ́гано бы́ти а҆́гг҃лы мои́ми:
25
Немає на землі подібного до нього; він створений безстрашним;
25
всѐ высо́кое зри́тъ: са́мъ же ца́рь всѣ̑мъ сꙋ́щымъ въ вода́хъ.
26
на все високе дивиться сміливо; він цар над усіма синами гордости.