Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І відповів Іов і сказав:
1
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
2
о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє!
2
ѓще бы кто2 вёсz и3звёсилъ гнёвъ м0й, бwлёзни же мо‰ взsлъ бы на мёрило вкyпэ,
3
Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті.
3
то2 пескA морскaгw тzжчaйшіи бhли бы: но, ћкоже мни1тсz, словесA мо‰ ѕл† сyть.
4
Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене.
4
Стрёлы бо гDни въ тёлэ моeмъ сyть, и4хже ћрость и3спивaетъ кр0вь мою2: є3гдA начнY глаг0лати, бодyтъ мS.
5
Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого?
5
Чт0 бо; є3дA вотщE возревeтъ ди1вій nсeлъ, рaзвэ бр†шна просS; и3ли2 возревeтъ глaсомъ в0лъ, въ ћслехъ и3мёzй брaшно;
6
Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку?
6
Снёстсz ли хлёбъ без8 с0ли; и3ли2 є4сть вкyсъ во тщи1хъ словесёхъ;
7
До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
7
Не м0жетъ бо ўтиши1тисz душA моS: смрaдъ бо зрю2 бр†шна мо‰, ћкоже воню2 льв0ву.
8
О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог!
8
Ѓще бо дaлъ бы, да пріи1детъ прошeніе моE, и3 надeжду мою2 дaлъ бы гDь.
9
О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене!
9
Начeнъ гDь да ўzзвлsетъ мS, до концa же да не ўбіeтъ мS.
10
Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого.
10
Бyди же ми2 грaдъ гр0бъ, на є3гHже стэнaхъ скакaхъ въ нeмъ: не пощажY: не солгaхъ бо во словесёхъ с™hхъ бGа моегw2.
11
Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє?
11
Кaz бо крёпость моS, ћкw терплю2; и3ли2 к0е ми2 врeмz, ћкw терпи1тъ моS душA;
12
Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя?
12
є3дA крёпость кaменіz крёпость моS; и3ли2 плHти мо‰ сyть мBдzны;
13
Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора?
13
и3ли2 не ўповaхъ на него2; п0мощь же t менє2 tступи2,
14
До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя.
14
tречeсz t менє2 ми1лость, посэщeніе же гDне презрё мz.
15
Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки,
15
Не воззрёша на мS бли1жніи мои2: ћкоже пот0къ њскудэвazй, и3ли2 ћкоже вHлны преид0ша мS:
16
які чорні від льоду і в яких ховається сніг.
16
и5же менє2 боsхусz, нн7э напад0ша на мS:
17
Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх.
17
ћкоже снёгъ и3ли2 лeдъ смeрзлый, є3гдA и3стaетъ теплотЁ бhвшей, не ктомY познавaетсz, что2 бЁ:
18
Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться:
18
тaкw и3 ѓзъ њстaвленъ є4смь t всёхъ, погиб0хъ же и3 безд0мокъ бhхъ:
19
дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські,
19
ви1дите пути6 fем†нскіz, на стєзи2 савw6нскіz смотрsщіи,
20
але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.
20
и3 студA и3сп0лнени бyдутъ на грaды и3 на и3мBніz надёющіисz.
21
Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися.
21
Нн7э же и3 вы2 наид0сте на мS неми1лостивнw: u5бо ви1дэвше м0й стрyпъ ўб0йтесz.
22
Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене;
22
Чт0 бо; є3дA что2 ў вaсъ проси1хъ, и3ли2 вaшеz крёпости трeбую,
23
і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене?
23
да спасeте мS t врагHвъ, и3ли2 и3з8 руки2 си1льныхъ и3збaвите мS;
24
Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив.
24
Научи1те мS, ѓзъ же ўмолчY: ѓще что2 погрэши1хъ, скажи1те ми2.
25
Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші?
25
Но, ћкоже мни1тсz, ѕл† (сyть) мyжа и4стиннагw словесA, не t вaсъ бо крёпости прошY:
26
Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші.
26
нижE њбличeніе вaше словесы2 мS ўтоли1тъ, нижe бо вэщaніz вaшегw словeсъ стерплю2.
27
Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому.
27
Nбaче ћкw на си1ра напaдаете, наскaчете же на дрyга вaшего.
28
Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28
Нн7э же воззрёвъ на ли1ца в†ша, не солжY.
29
Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя.
29
Сsдите нн7э, и3 да не бyдетъ непрaведно, и3 пaки ко прaведному сни1дитесz.
30
Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти?
30
И$бо нёсть въ љзhцэ моeмъ непрaвды, и3 гортaнь м0йне рaзуму ли поучaетсz;