Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І відповів Іов і сказав:
1
Отвњща і%ѓ^въ и^ реq,
2
правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом?
2
вои%стиnнђ вњдњ ја%кота'ко е^сть. ка'ко б^о чл~къ пра'веденъ ё^ г~а.
3
Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі.
3
а^ще б^о хо'щетъ прᲇтися с нимъ, не послђшаеT е^го да не пререче'тъ, къ е^ді'номђ словеси е^го и^зъ ё^стнђ`.
4
Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої?
4
премђдръ б^о еs мы'слїю, крњпокъ же и^ вели'къ. кто же'стокъ бы'въ, пря'мо е^мђ стерпњлъ.
5
Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму;
5
ѓ^бет#ша'яи го'ры, не вњдятъ превраща'яи я& гнњ'вомъ.
6
зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
6
трясы'и подънбsнђю эT ѓ^снова'нїя, столпи же ся дви'жаT.
7
скаже сонцю, — і не зійде, і на зірки накладає печатку.
7
гл~яи слн~цђ и^ не въсхо'дитъ, на ꙁвњзды же наꙁнаменаетъ.
8
Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря;
8
простры'и е^ді'нъ нб~о и^ ходя` по' морю ја^ко по ꙁемли`”
9
створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня;
9
творя'и власожельца, и^ прохоDню нареk т^ђ, ра'и ю^жь наложа`.
10
робить велике, недослідиме і дивовижне без міри!
10
творя'и ве'лїя и^ неи^слњ'дованнаа, сла'вна же і^ и^ꙁря'дна, и^мже нњ'сть числа`.
11
Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його.
11
а^ще прїидеT ко мнњ` не и%мамъ ви'дњти, и^ а'ще ми'мои^де'тъ м^я и^ ни ка'ко разђмњхъ.
12
Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш?
12
а^ще и^ꙁмњни'тъ кто` въꙁврати'тъ, и^л^и кт^о речет# е^мђ чт^о сътвори'лъ е^си.
13
Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині.
13
ты б^о эTврати` гнњвъ, прегнђш'ася иM кљ=ти поDнбsныя”
14
Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним?
14
А$ще м^я ё^слы'шитъ, и^л^и разъсђ'дитъ гл~ы моя.
15
Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого.
15
а^ще пра'веденъ сы'и, но ё^слы'шитᲆ ми. сђдђ е^го помолю'ся,
16
Якби я воззвав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що голос мій почув Той,
16
а^ще же вꙁовђ` и^ не ё^слы'шитъ, и^ не и^мђ` вњры ја%ко ё^слы'ша гл~ы моя.
17
Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани,
17
да не м#гло'ю м^я потреби'тъ, мно'га же м^и сътре'нїя сътвори` вᲆсђ'е.
18
не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою.
18
нњсᲄь б^о ми эTд#хнђти, и^сполни же м^я го'рести
19
Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним?
19
ја%ко б^о крњпостїю дръжи'тъ. кт^о ё^бо сђдђ е^го противится.
20
Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним.
20
а^ще б^о бђдђ пра'ведникъ, ё^ста` моя нече'стїе творятъ. а^ще бђдђ непоро'ченъ, лђка'въ бђдђ.
21
Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє.
21
а^ще б^о беꙁ#честїе сътвори'хъ не вњмъ дш~ею мое^ю, ра'ꙁвњ ја%ко ѓ^тя'тъ м^и еs живо'тъ.
22
Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного.
22
тњм#же рњхъ, вели'ка и^ си'лна гђбитъ гнњвъ,
23
Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється.
23
ја%ко лђка'вїи въ смр~тнои вла'сти. н^о праведᲆнїи насмњва'ются,
24
Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж?
24
преда'ни б^о сђть в рђцњ нечести'выхъ, лица сђдїи е^го покрива'етъ, а^ще л^и не саM кт^о е^сть.
25
Дні мої швидші за гінця, — біжать, не бачать добра,
25
жи'тїе же мое лжа` е^сть текђщаго эTбњго'ша и^ не ви'дњша.
26
несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу.
26
и^л^и е^сть корабле'мъ слњдъ пђти`, и^л^и ѓ^рла` летя'ща и%щђща ја%ди.
27
Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся;
27
а^ще б^о рече забђдђ гл~я, вни'кнђвъ лице'мъ въз#дхнђ`,
28
то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним.
28
и^ движа'ся въ сњни съ ё^ды. вњ'дњ б^о ја%ко непови'нна м^я ѓ^ста'виши.
29
Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся?
29
понеже нечести'въ е^смь, почто' же не ё^мро'хъ.
30
Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої,
30
а^ще б^о и^ꙁмы'юся снњ'гомъ, и^ ѓ^чи'щђся рђка'ма чи'стыми.
31
то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій.
31
пости'жнњ въ сквернњ ѓ^мочи мя, ѓ^ме'рзњ ж'е мя ѓ^дежда.
32
Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд!
32
а^ще б^о чл~кᲆ е^си проти'вђ мн^њ е^мђже эTпрю'ся, да прїидемъ вкђпњ на сDђ.
33
Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас.
33
а^ сђдя бы хода'таи намъ бы'лъ ѓ^блича'я, и съслђшая междђ ѓ^бњма.
34
Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене, —
34
да эTи^метъ эT мене же'ꙁлъ, бо'яꙁнь же е^го да не смђща'етъ мене`,
35
і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі.
35
и^ не ё^бою'ся, н^о възъгл~ю”