Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І відповів Іов і сказав:
1
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει·
2
правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом?
2
ἐπ᾿ ἀληθείας οἶδα, ὅτι οὕτως ἐστί· πῶς γὰρ ἔσται δίκαιος βροτὸς παρὰ Κυρίῳ;
3
Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі.
3
ἐὰν γὰρ βούληται κριθῆναι αὐτῷ, οὐ μὴ ὑπακούσῃ αὐτῷ, ἵνα μὴ ἀντείπῃ πρὸς ἕνα λόγον αὐτοῦ ἐκ χιλίων·
4
Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої?
4
σοφὸς γάρ ἐστι διανοίᾳ, κραταιός τε καὶ μέγας. τίς σκληρὸς γενόμενος ἐναντίον αὐτοῦ ὑπέμεινεν;
5
Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму;
5
ὁ παλαιῶν ὄρη καὶ οὐκ οἴδασιν, ὁ καταστρέφων αὐτὰ ὀργῇ·
6
зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
6
ὁ σείων τὴν ὑπ᾿ οὐρανὸν ἐκ θεμελίων, οἱ δὲ στῦλοι αὐτῆς σαλεύονται·
7
скаже сонцю, — і не зійде, і на зірки накладає печатку.
7
ὁ λέγων τῷ ἡλίῳ καὶ οὐκ ἀνατέλλει, κατὰ δὲ ἄστρων κατασφραγίζει·
8
Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря;
8
ὁ τανύσας τὸν οὐρανὸν μόνος, καὶ περιπατῶν ὡς ἐπ᾿ ἐδάφους ἐπὶ θαλάσσης·
9
створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня;
9
ὁ ποιῶν Πλειάδα καὶ ῞Εσπερον καὶ ᾿Αρκτοῦρον, καὶ ταμιεῖα νότου·
10
робить велике, недослідиме і дивовижне без міри!
10
ὁ ποιῶν μεγάλα καὶ ἀνεξιχνίαστα, ἔνδοξά τε καὶ ἐξαίσια, ὧν οὐκ ἔστιν ἀριθμός.
11
Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його.
11
ἐὰν ὑπερβῇ με, οὐ μὴ ἴδω· ἐὰν παρέλθῃ με, οὐδ᾿ ὧς ἔγνων.
12
Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш?
12
ἐὰν ἀπαλλάξῃ, τίς ἀποστρέψει ἢ τίς ἐρεῖ αὐτῷ· τί ἐποίησας;
13
Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині.
13
αὐτὸς γὰρ ἀπέστραπται ὀργήν, ὑπ᾿ αὐτοῦ ἐκάμφθησαν κήτη τὰ ὑπ᾿ οὐρανόν.
14
Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним?
14
ἐὰν δέ μου ὑπακούσηται, ἦ διακρινεῖ τὰ ρήματά μου·
15
Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого.
15
ἐάν τε γὰρ ὦ δίκαιος, οὐκ εἰσακούσεταί μου, τοῦ κρίματος αὐτοῦ δεηθήομαι·
16
Якби я воззвав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що голос мій почув Той,
16
ἐάν τε καλέσω καὶ μὴ ὑπακούσῃ, οὐ πιστεύω ὅτι εἰσακήκοέ μου τῆς φωνῆς.
17
Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани,
17
μὴ γνόφῳ με ἐκτρίψῃ; πολλὰ δέ μου τὰ συντρίμματα πεποίηκε διακενῆς·
18
не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою.
18
οὐκ ἐᾷ γάρ με ἀναπνεῦσαι, ἐνέπλησε δέ με πικρίας.
19
Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним?
19
ὅτι μὲν γὰρ ἰσχύι κρατεῖ· τίς οὖν κρίματι αὐτοῦ ἀντιστήσεται;
20
Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним.
20
ἐὰν γὰρ ὦ δίκαιος, τὸ στόμα μου ἀσεβήσει· ἐάν τε ὦ ἄμεμπτος, σκολιὸς ἀποβήσομαι.
21
Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє.
21
εἴτε γὰρ ἠσέβησα, οὐκ οἶδα τῇ ψυχῇ, πλὴν ὅτι ἀφαιρεῖταί μου ἡ ζωή.
22
Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного.
22
διὸ εἶπον· μέγα καὶ δυνάστην ἀπολλύει ὀργή,
23
Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється.
23
ὅτι φαῦλοι ἐν θανάτῳ ἐξαισίῳ, ἀλλὰ δίκαιοι καταγελῶνται·
24
Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж?
24
παραδέδονται γὰρ εἰς χεῖρας ἀσεβοῦς. πρόσωπα κριτῶν αὐτῆς συγκαλύπτει· εἰ δὲ μὴ αὐτός ἐστι, τίς ἐστιν;
25
Дні мої швидші за гінця, — біжать, не бачать добра,
25
ὁ δὲ βίος μού ἐστιν ἐλαφρότερος δρομέως· ἀπέδρασαν καὶ οὐκ εἴδοσαν.
26
несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу.
26
ἢ καί ἐστι ναυσὶν ἴχνος ὁδοῦ ἢ ἀετοῦ πετομένου ζητοῦντος βοράν;
27
Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся;
27
ἐάν τε γὰρ εἴπω, ἐπιλήσομαι λαλῶν, συγκύψας τῷ προσώπῳ στενάξω.
28
то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним.
28
σείομαι πᾶσι τοῖς μέλεσιν, οἶδα γάρ ὅτι οὐκ ἀθῶόν με ἐάσεις.
29
Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся?
29
ἐπειδὴ δέ εἰμι ἀσεβής, διατί οὐκ ἀπέθανον;
30
Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої,
30
ἐὰν γὰρ ἀπολούσωμαι χιόνι καὶ ἀποκαθάρωμαι χερσὶ καθαραῖς,
31
то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій.
31
ἱκανῶς ἐν ρύπῳ με ἔβαψας, ἐβδελύξατο δέ με ἡ στολή·
32
Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд!
32
οὐ γὰρ εἶ ἄνθρωπος κατ᾿ ἐμέ, ᾧ ἀντικρινοῦμαι, ἵνα ἔλθωμεν ὁμοθυμαδὸν εἰς κρίσιν.
33
Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас.
33
εἴθε ἦν ὁ μεσίτης ἡμῶν καὶ ἐλέγχων καὶ διακούων ἀνὰ μέσον ἀμφοτέρων·
34
Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене, —
34
ἀπαλλαξάτω ἀπ᾿ ἐμοῦ τὴν ράβδον, ὁ δὲ φόβος αὐτοῦ μή με στροβείτω,
35
і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі.
35
καὶ οὐ μὴ φοβηθῷ, ἀλλὰ λαλήσω· οὐ γὰρ οὕτω συνεπίσταμαι.