Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
1
Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ.
2
А хто входить у двері, той пастир овець.
2
а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ.
3
Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх.
3
семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я.
4
І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
4
ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго.
5
За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
5
по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа.
6
Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
6
сия притъчz рече имъ I©ъ. они же не разUмэшz. что сUть. яже имъ гlаше.
7
Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
7
рече имъ I©ъ пакы. аминъ аминъ гlю вамъ. азъ ѥсмь двьрь овьцамъ.
8
Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
8
вьсе ѥлико же ихъ приде прэже мене татиѥ сUть и разбоиници. нъ не послUшzша ихъ овьцz.
9
Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
9
азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть.
10
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали.
10
тать не приходить. нъ да Uкрадеть. и Uбьѥть и погUбить. азъ приидохъ да животъ имэють. и лише имэють.
11
Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець.
11
азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. пастUхъ добрыи и дш7ю свою полагаѥть за wвьца.
12
А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець.
12
и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца.
13
А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
13
а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить.
14
Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої.
14
азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя.
15
Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець.
15
яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца.
16
Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир.
16
ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ.
17
Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її.
17
сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю.
18
Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого.
18
никто же възьметь ѥя t мене. нъ азъ не полагаю ѥя о себэ. область имамъ положити ю. и область имамъ прияти ю. сию заповэдь прияхъ t оц7а моѥго.
19
Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями.
19
распрz же пакы бысть въ июдэихъ. за словеса си.
20
Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
20
гlаахU же мънози t нихъ. бэсъ имать и неистовъ ѥсть. чьто ѥго послUшаѥте.
21
Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
21
ини гlаахU си гlи не сUть бэсьнUющиисz. ѥда бэсъ можеть слэпыимъ очи даяти.
22
Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима.
22
Бэша же тъгда сщ7ения въ иѥрUсалимэ. и зима бэ
23
Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім.
23
и хождааше iс7ъ въ цр7кви. въ прэторэ соломони.
24
Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
24
обидU же и июдэи. и гlаахU же ѥмU. докола дш7а нашz въземлеши. аще ты ѥси х©ъ. рьци намъ не обинUясz.
25
Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене.
25
tвэща имъ I©ъ рэхъ вамъ и не вэрUѥте. дэла яже азъ творю. вы имz оц7z моѥго. та съвэдэтельствUють о мънэ.
26
Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
26
нъ вы не вэрUѥте. нэсте бо t овьць моихъ. яко же рэхъ вамъ.
27
Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
27
овьца моя гласа моѥго слUшають. и язъ знаю я. и по мънэ грzдUть.
28
І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
28
и язъ животъ вэчьныи даю имъ. и не погыбнUть въ вэкы. и не въсхытить ихъ никто же t рUкы моѥя.
29
Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
29
оц7ь мои иже дасть я мънэ болии вьсэхъ ѥсть. и никто же не можеть въсхытити t рUкы оц7z моѥго.
30
Я і Отець — єдине.
30
азъ и оц7ь ѥдино ѥсвэ.
31
Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його.
31
и възzша камениѥ пакы июдэи. да и побиють.
32
Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
32
tвэща имъ I©ъ. многа дэла добра даяхъ вамъ t оц7а моѥго. за коѥ ихъ дэло камение на мz метаѥте.
33
Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
33
tвэщаша ѥмU июдэи гlюще. о добрэ дэлэ не мечемъ камениѥмь на тz. нъ о власвимии. яко ты чlвкъ сътворишисz самъ б7ъ.
34
Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги?
34
tвэща же I©ъ и рече имъ. нэсть ли написано въ законэ вашемь. яко азъ рэхъ бз7и ѥсте.
35
Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, —
35
аще оны рече б7ы. къ нимъ же рече слово б9иѥ. и не могUть сz разорити кънигы.
36
чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий?
36
ѥго же оц7ь с™и. и посъла въ миръ. вы гlете яко власfимисаѥши. зане рэхъ яко сн7ъ б9ии ѥсмь.
37
Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
37
аще не творю дэлъ оц7а моѥго. не имате вэры.
38
а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
38
аще ли творю. аще мънэ вэры не емлете. дэломъ моимъ вэрU имэте. да разUмэѥте и вэрUѥте. яко въ мънэ оц7ь и язъ въ оц7и.
39
Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх.
39
искаахѫ же ѥго пакы ѩти и изиде отъ рѫкъ ихъ.
40
І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там.
40
и иде пакы на онъ полъ иордана на мэсто идеже бэ иоанъ прэжде крьстz и прэбысть ту.
41
І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою.
41
и мънози придошz къ нѥму и глаголаахѫ яко иоанъ убо знамения не сотвори ни ѥдиного же. вься же ѥлико рече иоанъ о семь истина бэ.
42
І багато хто там увірував у Нього.
42
и мънози вэровашz въ нѥго ту.