Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 13
Українською (п. Філарета)
Архангельське Євангеліє, 1092р.
1
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
1
Прэжде же праздьника пасхы вэды исусъ яко приде ѥму година да прэидеть отъ мира сего къ отьцу. възлюбль своѩ сѫщzѩ въ вьсемь мирэ до коньца възлюби ѩ.
2
І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
2
и вечери бывъши диаволу уже въложьшу въ срьдьце иудэ симонову искариотьскуу му да ѥго прэдасть.
3
Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
3
Вэдыи же iс7. яко все дасть ѥмU оц7ь. въ рUцэ. и яко t б7а изиде. и къ бо7µ идеть.
4
встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався.
4
въста съ вечеря. и положи ризы и възьмъ леньтионъ. препоясасz.
5
Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний.
5
по томь же вълья водU въ Uмывальницю. и нача Uмывати нозэ Uченикомъ. и отирати лентиомь. имь же препоясанъ.
6
Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги?
6
приде же къ симонU петру. и гlа ѥмU онъ. Gи ты ли мои Uмываѥши нозэ.
7
Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.
7
tвэща iс7 и рече ѥмU. ѥже азъ творю. ты не вэси нынэ. разUмэѥши же по семь.
8
Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.
8
гlа ѥмU петръ. не Uмыѥши ногU моѥю въ вэкы. tвэща ѥмU iс7. Аще не Uмыю тебе. не имаши части. съ мною.
9
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову.
9
гlа ѥмU симонъ петръ. Gи не нозэ мои ѥдинэ. нъ рUцэ и главU.
10
Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі.
10
гlа ѥмU iс7. измъвеныи не требUѥть. тъкъмо нозэ Uмыти. ѥсть бо вьсь чистъ. и вы чисти ѥсте. нъ не вьси.
11
Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті.
11
вэдzше бо. предающаго и. сего ради рече. яко не вьси ѥсте чисти.
12
Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?
12
ѥгда же Uмы нозэ іхъ. възz ризы своя. и възлегъ пакы рече имъ. вэсте ли что сътворихъ. вамъ.
13
Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.
13
възовэте* мя. Uчителя и Gа. и добрэ гlѥте ѥсмь бо.
14
Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
14
Аще Uбо азъ Uмыхъ ваши нозэ. Gь и Uчітель. и вы дължни ѥсте. дрUгъ дрUгU Uмывати нозэ.
15
Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
15
образ бо дахъ вамъ. да яко же азъ сътворихъ вамъ. и вы да творите.
16
Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його.
16
ам7нъ ам7нъ гlю вамъ. нэc рабъ болии гн7а своѥго. ни посланыи болии пославъшааго и.
17
Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
17
аще се вэсте блажени ѥсте. аще творите се.
18
Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.
18
Не о вьсэхъ васъ глаголѭ. азъ бо вэмь ѩже избьрахъ нъ да кънигы събѫдѫть сz: ядыи съ мъноѭ хлэбъ въздвиже на мz пzтѫ своѭ.
19
Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.
19
отъ селэ глаголѭ вамъ прэжде даже не бѫдеть да ѥгда бѫдеть вэрѫ имете яко азъ ѥсмь.
20
Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.
20
аминь аминь глаголѭ вамъ: приѥмлѩи аще кого посълѭ мене приѥмлѥть. а приѥмлѩи мене приѥмлѥть посълавъшааго мz.
21
Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.
21
Си рекъ исусъ възмѫти сz духъмь и съвэдэтельствова и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz.
22
Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.
22
съзираахѫ же сz междѫ собоѫ ученици не домышлzще о комь глаголѥть.
23
Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому.
23
бэ же ѥдинъ възлежz отъ ученикъ ѥго на лонэ исусовэ ѥгоже любляаше исусъ.
24
Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить.
24
поманѫ же сему симонъ петръ въпросити къто убо ѥсть о нѥмьже глаголѥть.
25
Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це?
25
нападъ же тъ тако на прьси исусовы глагола ѥму: господи къто ѥсть;