¹

Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.

²

І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,

³

Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,

⁴

встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався.

⁵

Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний.

⁶

Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги?

⁷

Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.

⁸

Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.

⁹

Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову.

¹⁰

Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі.

¹¹

Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті.

¹²

Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?

¹³

Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.

¹⁴

Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.

¹⁵

Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.

¹⁶

Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його.

¹⁷

Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.

¹⁸

Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.

¹⁹

Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.

²⁰

Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.

²¹

Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.

²²

Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.

²³

Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому.

²⁴

Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить.

²⁵

Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це?

²⁶

Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту.

²⁷

І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше.

²⁸

Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому.

²⁹

Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим.

³⁰

Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч.

³¹

Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.

³²

Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.

³³

Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер.

³⁴

Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного.

³⁵

З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою.

³⁶

Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною.

³⁷

Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе.

³⁸

Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.