¹

Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар.

¹

(За? н7.) Ѓзъ є4смь лозA и4стиннаz, и3 nц7ъ м0й дёлатель є4сть:

²

Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду.

²

всsку р0згу њ мнЁ не творsщую плодA, и4зметъ ю5: и3 всsку творsщую пл0дъ, њтреби1тъ ю5, да мн0жайшій пл0дъ принесeтъ.

³

Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам.

³

ЎжE вы2 чи1сти є3стE за сл0во, є4же гlахъ вaмъ.

⁴

Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені.

⁴

Бyдите во мнЁ, и3 ѓзъ въ вaсъ. Ћкоже розгA не м0жетъ плодA сотвори1ти њ себЁ, ѓще не бyдетъ на лозЁ, тaкw и3 вы2, ѓще во мнЁ не пребyдете.

⁵

Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого.

⁵

Ѓзъ є4смь лозA, вh (же) р0ждіе: (и3) и4же бyдетъ во мнЁ, и3 ѓзъ въ нeмъ, т0й сотвори1тъ пл0дъ мн0гъ, ћкw без8 менє2 не м0жете твори1ти ничесHже:

⁶

Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють.

⁶

ѓще кто2 во мнЁ не пребyдетъ, и3звeржетсz в0нъ, ћкоже розгA, и3 и3зсhшетъ: и3 собирaютъ ю5 и3 во џгнь влагaютъ, и3 сгарaетъ:

⁷

Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам.

⁷

ѓще пребyдете во мнЁ и3 гlг0лы мои2 въ вaсъ пребyдутъ, є3гHже ѓще х0щете, проси1те, и3 бyдетъ вaмъ:

⁸

Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками.

⁸

њ сeмъ прослaвисz nц7ъ м0й, да пл0дъ мн0гъ сотворитE, и3 бyдете мои2 ўчн7цы2.

⁹

Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; перебувайте ж у Моїй любові.

⁹

(За? н7№.) Ћкоже возлюби1 мz nц7ъ, и3 ѓзъ возлюби1хъ вaсъ: бyдите въ любви2 моeй:

¹⁰

Якщо заповідей Моїх дотримаєтесь, то будете в любові Моїй, як і Я, дотримавшись заповідей Отця Мого, перебуваю в Його любові.

¹⁰

ѓще зaпwвэди мо‰ соблюдeте, пребyдете въ любви2 моeй, ћкоже ѓзъ зaпwвэди nц7A моегw2 соблюд0хъ, и3 пребывaю въ є3гw2 любви2.

¹¹

Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша буде повна.

¹¹

Сі‰ гlахъ вaмъ, да рaдость моS въ вaсъ бyдетъ и3 рaдость вaша и3сп0лнитсz.

¹²

Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас.

¹²

СіS є4сть зaповэдь моS, да лю1бите дрyгъ дрyга, ћкоже возлюби1хъ вы2:

¹³

Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх.

¹³

б0лши сеS любвE никт0же и4мать, да кто2 дyшу свою2 положи1тъ за дрyги сво‰.

¹⁴

Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам.

¹⁴

Вы2 дрyзи мои2 є3стE, ѓще творитE, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ:

¹⁵

Не називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого.

¹⁵

не ктомY вaсъ гlю рабы6, ћкw рaбъ не вёсть, что2 твори1тъ госп0дь є3гw2: вaсъ же рек0хъ дрyги, ћкw вс‰, ±же слhшахъ t nц7A моегw2, сказaхъ вaмъ.

¹⁶

Не ви Мене обрали, але Я вас обрав і настановив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб, чого не попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам.

¹⁶

Не вы2 менE и3збрaсте, но ѓзъ и3збрaхъ вaсъ, и3 положи1хъ вaсъ, да вы2 и4дете и3 пл0дъ принесeте, и3 пл0дъ вaшъ пребyдетъ, да, є3гHже ѓще пр0сите t nц7A во и4мz моE, дaстъ вaмъ.

¹⁷

Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного.

¹⁷

(За? н7в7.) Сі‰ заповёдаю вaмъ, да лю1бите дрyгъ дрyга.

¹⁸

Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене перше, ніж вас, зненавидів.

¹⁸

Ѓще мjръ вaсъ ненави1дитъ, вёдите, ћкw менE прeжде вaсъ возненави1дэ:

¹⁹

Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ.

¹⁹

ѓще t мjра бhсте бhли, мjръ ќбw своE люби1лъ бы2: ћкоже t мjра нёсте, но ѓзъ и3збрaхъ вы2 t мjра, сегw2 рaди ненави1дитъ вaсъ мjръ.

²⁰

Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого.

²⁰

Поминaйте сл0во, є4же ѓзъ рёхъ вaмъ: нёсть рaбъ б0лій г0спода своегw2: ѓще менE и3згнaша, и3 вaсъ и3зженyтъ: ѓще сл0во моE соблюд0ша, и3 вaше соблюдyтъ:

²¹

Та все те чинитимуть вам за ім’я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене.

²¹

но сі‰ вс‰ творsтъ вaмъ за и4мz моE, ћкw не вёдzтъ послaвшагw мS.

²²

Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій.

²²

Ѓще не бhхъ пришeлъ и3 гlалъ и5мъ, грэхA не бhша и3мёли: нн7э же вины2 [и3звинeніz] не и4мутъ њ грэсЁ своeмъ:

²³

Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого.

²³

ненави1дzй менE, и3 nц7A моего2 ненави1дитъ:

²⁴

Коли б Я не творив серед них діл, яких ніхто інший не створив, то не мали б гріха; а тепер і бачили, і зненавиділи й Мене, і Отця Мого.

²⁴

ѓще дёлъ не бhхъ сотвори1лъ въ ни1хъ, и4хже и4нъ никт0же сотвори2, грэхA не бhша и3мёли: нн7э же и3 ви1дэша, и3 возненави1дэша менE и3 nц7A моего2:

²⁵

Але нехай справдиться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене даремно.

²⁵

но да сбyдетсz сл0во, пи1санное въ зак0нэ и4хъ, ћкw возненави1дэша мS тyне.

²⁶

Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене.

²⁶

Е#гдa же пріи1детъ ўтёшитель, є3г0же ѓзъ послю2 вaмъ t nц7A, д¦ъ и4стины, и4же t nц7A и3сх0дитъ, т0й свидётелствуетъ њ мнЁ:

²⁷

Також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною.

²⁷

и3 вh же свидётелствуете, ћкw и3скони2 со мн0ю є3стE.