Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе;
1
Възведъ iс7ъ очи свои на нб7о и рече. оч7е приде година. прослави сн7а своѥго. да и сн7ъ твои прославить тz.
2
як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне.
2
яко далъ ѥси ѥмU власть. вьсzкоя плъти. да вьсzко ѥже ѥси ѥмU далъ. дасть ѥмU живота вэчьнааго.
3
Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа.
3
се ѥсть животъ вэчьныи. да знають тебе ѥдиного истиньнааго б7а. ѥго же посъла iс7 х©а.
4
Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати.
4
азъ прославихъ. тz на земли. дэло съвьршихъ ѥже далъ ѥси мънэ да сътворю.
5
І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу.
5
и нынэ прослави мz оч7е U тебе самого. славою юже имэхъ. прэже даже не бысть миръ U тебе.
6
Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.
6
zвихъ имz твоѥ члв7комъ. яже далъ ѥси мънэ t мира. твои бэша и мънэ я далъ ѥси. и слово твоѥ съхранишz.
7
Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.
7
нынэ разUмэшz яко вьсz яже далъ ѥси мънэ. t тебе сUть.
8
Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.
8
яко гlы яже далъ ѥси мънэ. дахъ имъ. и ти прияшz. и разѫмэшz въ истинU. t тебе изидохъ. и вэроваша яко ты ѥси посълалъ мz.
9
Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої.
9
язъ о сихъ молю не о мирэ молю. нъ о тэхъ яже далъ ѥси мънэ. яко твои сUть.
10
І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них.
10
моя всz твоя сUть и твоя моя. и прославихъсz въ нихъ.
11
Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми.
11
и ктомU нэсмь въ мирэ. и си въ мирэ сUть. и азъ къ тебе грzдU. оч7е с™ыи. съблюди я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. да бUдUть ѥдини яко же и мы.
12
Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання.
12
ѥгда бэхъ съ ними въ мирэ. азъ съблюдахъ я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. съхранихъ я. и никто же t нихъ. не погыбе тъкмо сн7ъ погыбэли. да събUдUтьсz книгы.
13
Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну.
13
нынэ же къ тебэ грzдU. и си гlю въ мирэ. да имUть радость мою испълненU въ себэ.
14
Я дав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.
14
азь дахъ имъ слово твоѥ. и миръ възненавидэ ѩ яко не сѫть отъ мира якоже и азъ отъ мира нэсмь.
15
Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла.
15
не молѭ да възьмеши ѩ отъ мира нъ да съблюдеши ѩ отъ неприязни.
16
Вони не від світу, як і Я не від світу.
16
отъ мира не сѫть якоже и азъ отъ мира нэсмь.
17
Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина.
17
свzти ѩ въ истинѫ твоѭ. слово твоѥ истина ѥсть.
18
Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.
18
яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ.
19
І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
19
и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU.
20
Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім.
20
не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz.
21
Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене.
21
да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла.
22
І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине;
22
и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино.
23
Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.
23
азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси.
24
Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу.
24
о§е яже далъ ѥси мънэ и хощю да идеже ѥсмь азъ да и ти бUдUть съ мъною. да видzть славU мою. юже далъ ѥси мънэ. яко възлюбилъ мz ѥси. прэже съложения мира.
25
Отче Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене.
25
о§е правьдьныи миръ тебе не позна. азъ же тz познахъ. и си познаша яко ты мz посъла.
26
І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них.
26
и съказахъ имъ имz твоѥ и съкажю. да любы ѥю же мz ѥси възлюбилъ. въ нихъ бUдеть. и язъ въ нихъ.