Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 19
Українською (п. Філарета)
Архангельське Євангеліє, 1092р.
1
Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його.
1
Тъгда пилатъ поя iс7а. и би ѥго.
2
І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю,
2
и воини съплетъше вэньць. t тьрния. възложиша на главU ѥмU. и въ ризU багърzнU. облекоша и.
3
і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках.
3
и прихожахU къ нѥмU и гlаахU. радUисz цrю иUдеискъ. и бияхU по ланитама.
4
Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини.
4
изиде же пакы пилатъ вънъ. и гlа имъ. се извожю ѥго вамъ вънъ. да разUмэете. яко до нэго вины не обрэтаю.
5
Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік!
5
изиде же iс7 вънъ. носz тьрновьныи вэньць. и въ багърzнUю ризU. и гlа имъ. се члbвкъ.
6
Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини.
6
ѥгда же видэша ѥго. архиереи и слUгы. възпиша гlюще. распьни распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. поимэте ѥго вы и распьнэте. азъ бо не обрэтаю до нѥго вины.
7
Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим.
7
tвэщаша ѥмU жидове. мы законъ имамъ. и по законU нашемU. достоинъ ѥсть Uмрети. яко сн7ъ б9ии творить сz.
8
Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався.
8
ѥгда же слыша пилатъ слово се. паче Uбоясz.
9
І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому.
9
и въниде въ преторъ пакы и гlа исUсови tкUдU ѥси ты. iс7 же tвэта не сътвори ѥмU.
10
Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе?
10
гlа ѥмU пилатъ. мнэ ли не гlѥши. не вэси ли. яко власть имэю распzти тz. и власть имэю пUсти тz.
11
Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
11
tвэща iс7. не имаши власти на мнэ никоѥя же. аще не бы ти дано съвыше. сего ради предавыи мя тобэ. болии грэхъ имать.
12
З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві.
Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами.
20
сего же титьла. мнози чтоша t июдеи. яко близь бэ мэсто града. идеже распzша iс7а. и бэ написаное евреискы. гречьскы и латиньскы.
21
Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський.
21
глаголаахѫ же пилатови архиереи иудеисции: не пиши царь иудеискъ нъ яко самъ рече царь ѥсмь иудеискъ.
22
Пилат відповів: що я написав — те написав.
22
отъвэща пилатъ: ѥже писахъ писахъ.
23
Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори.
Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили.
24
рекоша къ собэ не предьрэмъ ѥго. нъ метимъ жребия о нѥмь. комU бUдеть. да събUдетьсz писаниѥ. гlющеѥ. раздэлиша ризы моя собэ. и о вьрхънюю ризU мою. меташа жребия. воини же си твориша. Въ оно вреұ.
25
Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
25
стояхU U кrта iс7ва мати ѥго и сестра м™ре ѥго. мр7ия клеопова. и мр7ия магдалыни.
26
Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій.
А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх.
31
жидове же понѥже пzтъкъ бэ. да не останUть на крьстэ тэлеса въ сUботU. бэ бо великъ дн7ь тоя сUботы. молиша пилата. да пребиють голэни ихъ. и възьмUть я.
32
Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним.
32
придоша же Uбо воини. и пьрвUмU пребиша голэни. и дрUгUUмU распzтUUмU съ нимь.
33
А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок.
33
къ Ісо7µ же пришьдъше. яко видэша ѥго Uмьрша. не пребиша ѥмU голэнию.
34
Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода.
34
нъ ѥдинъ t воинъ. копиѥмь ребра ѥго прободе. и изиде абиѥ кръвь и вода.
35
І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
35
и видэвыи. съвэдэтельствова. и истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. и тъ вэсть яко истинU гlѥть. да и вы вэрU имете.
36
Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього.
36
быша бо си. да писаниѥ съвьршитьсz. кость не съкрUшітьсz t него.
37
Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи.
37
и пакы дрUгоѥ писаниѥ гlть. възьрzть на нь ѥго же прободоша.
38
Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса.