Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 21
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так:
1
(За? …ѕ7.) Посeмъ kви1сz пaки ї}съ ўчн7кHмъ (свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ,) на м0ри тіверіaдстэмъ. Kви1сz же си1це:
2
були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його.
Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби.
6
Џнъ же речE и5мъ: ввeрзите мрeжу њ деснyю странY кораблS и3 њбрsщете. Вверг0ша же, и3 ктомY не можaху привлещи2 є3S t мн0жества рhбъ.
7
Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море.
7
Глаг0ла же ўчн7къ т0й, є3г0же люблsше ї}съ, петр0ви: гDь є4сть. Сjмwнъ же пeтръ слhшавъ, ћкw гDь є4сть, є3пендЂтомъ препоsсасz, бё бо нaгъ, и3 ввeржесz въ м0ре:
8
А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою.
8
ґ друзjи ўчн7цы2 кораблецeмъ пріид0ша, не бёша бо далeче t земли2, но ћкw двЁ стЁ лактeй, влекyще мрeжу рhбъ.
9
А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб.
9
Е#гдA u5бо и3злэз0ша на зeмлю, ви1дэша џгнь лежaщь, и3 рhбу на нeмъ лежaщу и3 хлёбъ.
10
Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали.
10
(И#) гlа и5мъ ї}съ: принеси1те t рhбъ, ћже ћсте нн7э.
11
Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть.
Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих.
14
СE ўжE трeтіе kви1сz ї}съ ўчн7кHмъ свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ.
15
Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх.
Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої.
Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої.
Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш.
Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною.
19
Сіe же речE, назнaменуz, к0ею смeртію прослaвитъ бGа. И# сі‰ рeкъ, гlа є3мY: и3ди2 по мнЁ.
20
Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе?
20
Њбрaщьсz же пeтръ ви1дэ ўчн7кA, є3г0же люблsше ї}съ, в8слёдъ и3дyща, и4же и3 возлежE на вeчери на пeрси є3гw2 и3 речE: гDи, кто2 є4сть предаsй тS;
21
Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що?
21
Сего2 ви1дэвъ пeтръ, глаг0ла ї}сови: гDи, сeй же что2;
22
Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною.
22
Гlа є3мY ї}съ: ѓще хощY, да т0й пребывaетъ, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ; ты2 по мнЁ грzди2.
23
І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того?
23
И#зhде же сл0во сE въ брaтію, ћкw ўчн7къ т0й не ќмретъ. И# не речE є3мY ї}съ, ћкw не ќмретъ, но: ѓще хощY томY пребывaти, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ;
24
Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його.