Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський.
1
Бњ же чл~къ эT фарїсе'й, никоди'мъ и^мя е^мђ, кн~ꙁь жидов#скыи,
2
Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним.
2
се'и прїиде къ і^с~ђ но'щїю, и^ реq е^мђ. ра'вви, вњмъ, ја%ко эT б~а пришелъ е^си оу^чи'тель. никтоже бо мо'жетъ ѕна'менїи сихъ твори'ти, иXже т^ы твориши, а^ще не бђдетъ б~гь с ниM”
3
Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
3
эTвњща` і^с~, и^ реq е^мђ. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ. а^ще не кто роди'тся свы'ше, не мо'жеT ви'дᲇти црsтвїа бж~їа”
4
Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
4
Гл~а к немђ никоди'мъ. ка'ко мо'жет# чл~кь роди'тися ста'ръ сы'и; е^да мо'жетъ второ'е внити въ оу^тро'бђ матере своеа`, и^ роди'тися;
5
Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже.
5
эTвњща` і^с~. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, а^ще кт^о не роди'тся водо'ю и^ дх~ом#, не мо'жетъ вни'ти в# црsтвїе бж~їе”
6
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
6
РожDе'нное эT плоти, плоть е^сть. и^ роже'нное эT дх~а, дх~ь е^сть”
7
Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище.
7
Не диви'ся, ја%ко рњхъ т^и, подоба'етъ вамъ роди'тися свы'ше”
8
Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
8
дх~ъ, и^дњже хо'щетъ, ды'шетъ, и^ глsа е^го слы'шиши, н^о не вњ'си эTкђ'дђ прихо'дитᲆ, и^ ка'мо и%детъ” Та'ко е^сть всякъ чл~кь рожDенны эT дх~а”
9
Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
9
эTвᲇща` никоди'мᲆ, и^ рече е^мђ. како мо'гђтъ сїа быти;
10
Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
10
эTвњща і^с~, и^ реq е^мђ. т^ы е^си оу^чи'тель і^ил~евъ, и^ сихъ л^и не вᲇси`;
11
Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
11
а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, ја%ко е^же вњ'мы, гл~емъ. и^ е^же видњхоM, свњдњтельствђемъ, и^ свњдњтельства на'шего не прїе'млете”
12
Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
12
А$ще ꙁемная рекохъ вамъ, и^ не вњ'рђете. како а^ще рекђ ваM нбsнаа, вњ'рђете”
13
Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
13
И/ никтоже вꙁы'де на' нб~о, то'кмо съше'дыи` с# нб~се, сн~ь члчsкїи, сы'и на нб~си.
14
І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському,
14
и^ ја%коже мољ=сїи въꙁнесе` ꙁмїю в# пђсты'ни, тако подоба'етъ вᲆꙁнестися сн~ђ члчsкомђ,
15
щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
15
да всякъ вњ'рђаи` во'нь не поги'бнетъ, н^о и'мать животъ вњ'чныи”
16
Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
16
Тако б^о въꙁлюби` б~ъ мирᲆ, ја%ко и^ сн~а свое^го е^ді'нороDнаго далъ е^сть, да всяk вњрђаи` во'нь не поги'бнеT, н^о и'мать живо'тъ вᲇчныи”
17
Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього.
17
Не посла` б^о б~ъ сн~а свое^го в# ми'ръ, да сђ'дитъ ми'рови, н^о да сп~се'тся и^мъ ми'ръ”
18
Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.
18
Вњрђаи` во'нь, не бђдетъ ѓ^сђженъ. а^ невњрђаи`, оу^же ѓ^сђженъ е^сть, ја%ко не вњ'рова вᲆ и^мя е^ді'нороDнаго сн~а бж~їа”
19
Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі;
19
Се'и же е^сть сђд#, ја^ко свњтъ прїиде в# ми'ръ, и^ въꙁлюби'шя чл~цы па'че тм^ђ, неже свњтъ. бњшя бо и^хъ дњла ѕл^а”
20
бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі.
20
Всякь б^о дњлааи` ѕлаа, ненави'дитъ свњта, и^ не прихо'диT кᲆ свњтђ, да не ѓ^бличатся дњла е^го ја%ко лђка'ва сђть”
21
А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.
21
Творяи` же и'стинђ, грядетъ къ' свњтђ, да ја%вяTся дњла е^го ја^ко ѓ' бз~њ сђть съдњ'лана”
22
Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив.
22
По си'хже прїиде іс~ и^ оу^чн~цы е^го в# жидо'вскђю ꙁеMлю, и^ т^ђ живяше с ними, и^ креща'ше”
23
Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися,
23
Бњ же і^ѓа'ннъ крsтя вᲆ е^но'нњ, бли'ꙁъ сали'ма, ја%ко во'ды мно'гы бњх'ђ т^ђ. и^ прихождахђ, и^ кр~щахђся”
24
бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці.
24
Не ё& б^о б^њ в#саженъ въ темни'цђ і^ѓ^а'ннъ”
25
Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення.
25
Бы'сть же стяꙁа'нїе эT оу^чн~къ і^ѓа'нновњхᲆ съ і^ю^де'и` ѓ^ ѓ^чище'нїи.
26
І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
26
и^ прїидо'ша кᲆ і^ѓа'ннђ, и^ реко'шя е^мђ. ра'вви, и^же б^њ с тобо'ю ѓ^б о'нъ полъ і^ѓ^рда'на, е^мђже т^ы свDњтельствова, с^е се'и кр~ща'етъ, и^ вс^и грядђтъ к немђ”
27
Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
27
эTвњща` і^ѓа'ннъ, и^ рече. не мо'жетъ чл~кь прїимати ничесоже, а^ще не бђ'детъ дано` е^мђ с# нб~се`”
28
Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
28
в^ы сами мн^њ свᲇдᲇтельствђете, ја%ко рњхъ, нњ'смь а^ꙁъ х~с, н^о ја%ко посланъ есмь преD ниM”
29
Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася.
29
И$мњаи` невњ'стђ, женихъ е^сть. а^ дрђгъ жениховъ стоя и^ послђшая е^го, радостїю радђется ꙁа' глsа жениховъ” Сїа оу^бо ра'дость моа` и^спол#нися.
30
Йому належить рости, а мені умалятися.
30
ѓ^номђ подоба'етъ расти`, мнњ же ма'литися”
31
Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є.
31
Грядыи` свы'ше, наD всњми е^сть, сы'и эT ꙁемля, эT ꙁемля е^сть, и^ эT ꙁемля` гл~етъ” Грядыи` с# нб~се`, наD всᲇми е^сть.
32
І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
32
и^ е^же видњ и^ слы'ша, с^е свњдњтельствђетъ, и^ свњдᲇтельства е^го никтоже прїе'млетъ”
33
Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний.
33
Прїе'мыи` е^го свᲇдᲇтельство, вњ'рова, ја%ко б~ъ и'стиненъ е^сть”
34
Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа.
34
Є$гоже б^о посла` б~ъ, гл~ы бж~їа гл~етᲆ. не в мњ'рђ бо б~ъ даетъ дх~а.
35
Отець любить Сина і все дав у руки Йому.
35
эTц~ь бо лю'битъ сн~а, и^ вся` дасть в рђцњ е^го”
36
Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому.
36
Вњрђаи` в# сн~а, и'мать живоT въчныи. а^ и^же не вњрђетᲆ в# сн~а, не оу'зритъ живота`, н^о гнњвъ бж~їи пребываеT на неM”