Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.
1
(За? к7е7.) И# хождaше ї}съ по си1хъ въ галілeи: не хотsше бо во їудeи ходи1ти, ћкw и3скaху є3го2 їудeє ўби1ти.
2
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів.
2
Бё же бли1з8 прaздникъ їудeйскій, потчeніе сёни.
3
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш.
3
Рёша u5бо къ немY брaтіz є3гw2: прейди2 tсю1ду, и3 и3ди2 во їудeю, да и3 ўчн7цы2 твои2 ви1дzтъ дэлA тво‰, ±же твори1ши:
4
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
4
никт0же бо въ тaйнэ твори1тъ что2, и3 и4щетъ сaмъ ћвэ бhти: ѓще сі‰ твори1ши, kви2 себE мjрови.
5
Бо і брати Його не вірували в Нього.
5
Ни брaтіz бо є3гw2 вёроваху въ него2.
6
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий.
6
Гlа u5бо и5мъ ї}съ: врeмz моE не u5 пріи1де: врeмz же вaше всегдA гот0во є4сть:
7
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
7
не м0жетъ мjръ ненави1дэти вaсъ: менe же ненави1дитъ, ћкw ѓзъ свидётелствую њ нeмъ, ћкw дэлA є3гw2 ѕл† сyть:
8
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
8
вы2 взhдите въ прaздникъ сeй: ѓзъ не взhду [не u5 взhду] въ прaздникъ сeй, ћкw врeмz моE не u5 и3сп0лнисz.
9
Сказавши це їм, залишився в Галилеї.
9
Сі‰ рeкъ и5мъ, њстA въ галілeи.
10
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
10
Е#гдa же взыд0ша брaтіz є3гw2 въ прaздникъ, тогдA и3 сaмъ взhде, не ћвэ, но ћкw тaй.
11
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
11
Жи1дове же и3скaху є3го2 въ прaздникъ, и3 глаг0лаху: гдЁ є4сть џнъ;
12
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ.
12
И# р0потъ мн0гъ бЁ њ нeмъ въ нар0дэхъ: џвіи глаг0лаху, ћкw бlгъ є4сть: и3нjи же глаг0лаху: ни2, но льсти1тъ нар0ды.
13
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.
13
Никт0же ќбw ћвэ глаг0лаше њ нeмъ, стрaха рaди їудeйскагw.
14
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав.
14
(За? к7ѕ7.) Ѓбіе же въ преполовeніе прaздника взhде ї}съ во цeрковь, и3 ўчaше.
15
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
15
И# дивлsхусz їудeє, глаг0люще: кaкw сeй кни6ги вёсть не ўчи1всz;
16
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене;
16
TвэщA (u5бо) и5мъ ї}съ и3 речE: моE ў§ніе нёсть моE, но послaвшагw мS:
17
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
17
ѓще кто2 х0щетъ в0лю є3гw2 тв0рити, разумёетъ њ ў§ніи, к0е t бGа є4сть, и3ли2 ѓзъ t себє2 гlю:
18
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому.
18
глаг0лzй t себє2, слaвы своеS и4щетъ: ґ и3щsй слaвы послaвшагw є3го2, сeй и4стиненъ є4сть, и3 нёсть непрaвды въ нeмъ.
19
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене?
19
Не мwmсeй ли дадE вaмъ зак0нъ; и3 никт0же t вaсъ твори1тъ зак0на. Что2 менE и4щете ўби1ти;
20
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити?
20
TвэщA нар0дъ и3 речE: бёса ли и4маши; кто2 тебE и4щетъ ўби1ти;
21
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся.
21
TвэщA ї}съ и3 речE и5мъ: є3ди1но дёло сотвори1хъ, и3 вси2 дивитeсz:
22
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
22
сегw2 рaди мwmсeй дадE вaмъ њбрёзаніе, не ћкw t мwmсeа є4сть, но t nтє1цъ: и3 въ суббHту њбрёзаете человёка:
23
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
23
ѓще њбрёзаніе пріeмлетъ человёкъ въ суббHту, да не разори1тсz зак0нъ мwmсeовъ: на мs ли гнёваетесz, ћкw всего2 человёка здрaва сотвори1хъ въ суббHту;
24
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим.
24
не суди1те на лиц†, но првdный сyдъ суди1те.
25
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити?
25
Глаг0лаху u5бо нёцыи t їеrли1млzнъ: не сeй ли є4сть, є3г0же и4щутъ ўби1ти;
26
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос?
26
и3 сE, не њбинyzсz гlетъ, и3 ничесHже є3мY не глаг0лютъ: є3дA кaкw [вои1стинну] разумёша кн‰зи, ћкw сeй є4сть хrт0съ;
27
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
27
но сего2 вёмы, tкyду є4сть: хrт0съ же є3гдA пріи1детъ, никт0же вёсть, tкyду бyдетъ.
28
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
28
ВоззвA u5бо въ цeркви ўчS ї}съ и3 гlz: и3 менE вёсте, и3 вёсте, tкyду є4смь: и3 њ себЁ не пріид0хъ, но є4сть и4стиненъ послaвый мS, є3гHже вы2 не вёсте:
29
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
29
ѓзъ вёмъ є3го2, ћкw t негw2 є4смь, и3 т0й мS послA.
30
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його.
30
И#скaху u5бо, да и4мутъ є3го2: и3 никт0же возложи2 нaнь руки2, ћкw не u5 бЁ пришeлъ чaсъ є3гw2.
31
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив?
31
Мн0зи же t нар0да вёроваша въ него2, и3 глаг0лаху, ћкw хrт0съ, є3гдA пріи1детъ, є3дA бHлша знaмєніz сотвори1тъ, ±же сeй твори1тъ;
32
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його.
32
Слhшаша фарісeє нар0дъ р0пщущь њ нeмъ сі‰: и3 послaша фарісeє и3 ґрхіерeє слуги6, да и4мутъ є3го2.
33
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав.
33
РечE u5бо ї}съ: є3щE мaло врeмz съ вaми є4смь, и3 и3дY къ послaвшему мS:
34
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
34
взhщете менE, и3 не њбрsщете: и3 и3дёже є4смь ѓзъ, вы2 не м0жете пріити2.
35
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
35
Рёша же їудeє къ себЁ: кaмw сeй х0щетъ и3ти2, ћкw мы2 не њбрsщемъ є3гw2; є3дA въ разсёzніе є4ллинское х0щетъ и3ти2 и3 ўчи1ти є4ллины;
36
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти?
36
что2 є4сть сіE сл0во, є4же речE: взhщете менE, и3 не њбрsщете; и3 и3дёже є4смь ѓзъ, вы2 не м0жете пріити2;
37
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є.
37
(За? к7з7.) Въ послёдній же дeнь вели1кій прaздника стоsше ї}съ, и3 звaше, гlz: ѓще кто2 жaждетъ, да пріи1детъ ко мнЁ и3 піeтъ:
38
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої.
38
вёруzй въ мS, ћкоже речE писaніе, рёки t чрeва є3гw2 и3стекyтъ воды2 жи1вы.
39
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений.
39
Сіe же речE њ д©э, є3г0же хотsху пріимaти вёрующіи во и4мz є3гw2: не u5 бо бЁ д¦ъ с™hй, ћкw ї}съ не u5 бЁ прослaвленъ.
40
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
40
Мн0зи же t нар0да слhшавше сл0во, глаг0лаху: сeй є4сть вои1стинну прbр0къ.
41
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде?
41
Друзjи глаг0лаху: сeй є4сть хrт0съ. Џвіи же глаг0лаху: є3дA t галілeи хrт0съ прих0дитъ;
42
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид?
42
не писaніе ли речE, ћкw t сёмене дв7дова и3 t виfлеeмскіz вeси, и3дёже бЁ дв7дъ, хrт0съ пріи1детъ;
43
Отже, виникла в народі через Нього незгода.
43
Рaспрz u5бо бhсть въ нар0дэ є3гw2 рaди.
44
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
44
Нёцыи же t ни1хъ хотsху ћти є3го2: но никт0же возложи2 нaнь рyцэ.
45
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його?
45
Пріид0ша же слуги6 ко ґрхіерewмъ и3 фарісewмъ: и3 рёша и5мъ тjи: почто2 не привед0сте є3гw2;
46
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік.
46
Tвэщaша слуги6: николи1же тaкw є4сть глаг0лалъ человёкъ, ћкw сeй чlвёкъ.
47
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
47
Tвэщaша u5бо и5мъ фарісeє: є3дA и3 вы2 прельщeни бhсте;
48
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
48
є3дA кто2 t кн‰зь вёрова въ џнь, и3ли2 t фарісє1й;
49
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він.
49
но нар0дъ сeй, и4же не вёсть зак0на, пр0клzти сyть.
50
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
50
Глаг0ла нікоди1мъ къ ни6мъ, и4же пришeдый къ немY н0щію, є3ди1нъ сhй t ни1хъ:
51
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
51
є3дA зак0нъ нaшъ сyдитъ человёку, ѓще не слhшитъ t негw2 прeжде и3 разумёетъ, что2 твори1тъ;
52
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить.
52
Tвэщaша и3 рек0ша є3мY: є3дA и3 ты2 t галілeи є3си2; и3спытaй и3 ви1ждь, ћкw прbр0къ t галілeи не прих0дитъ.
53
І кожний пішов до свого дому.
53
И# и4де кjйждо въ д0мъ св0й.